Польща була ментально готовою до нападу німців. Захід – ні
Статті

Хоча Польща очікувала нападу з боку Третього Рейху, приготування, які вона зробила, були недостатніми. Зокрема, занадто багато надії покладали на домовленості з державами Заходу, які остаточно нас підвели, пише професор Анджей Хвальба.

Німецький напад 1 вересня не був несподіванкою для військового керівництва Республіки Польща. Помилялося воно лише в тому, що підписання 25 серпня польсько-британського договору про взаємодопомогу може на певний час стримати Третій Рейх. Відповідальний за розвідку 2-й відділ Генерального штабу Війська Польського мав повне розуміння того, як виглядає концентрація німецьких військ на кордоні Польщі. Цей процес був явним уже кілька тижнів. До того ж оцінку німецьких сил уможливив нещодавній напад Рейху на Чехословаччину.

Одночасні приготування до оборони відбувалися на польському боці. Із березня 1939 р. розпочалося будівництво серйозних фортифікаційних споруд і легких укріплень, особливо на Сілезії і в районі Нарви. Мирному населенню роздавали протигази. Цивільні масово брали участь у навчаннях протиповітряної оборони. Військові навчали цивільних, які вони мають поводитися у випадку авіаційного нальоту. Було розроблено маршрути, якими повинні були евакуюватися цивільні служби, як-от суди, дирекції навчальних закладів та державна адміністрація. Ба більше, навіть планували, в які населені пункти перенесуть робочі місця працівників цивільних служб. В останні дні перед початком Другої світової війни демонтували вівтар Віта Ствоша, який містився у краківському маріацькому костелі. Передбачливість польської влади прослідковується також у тому, що у переддень нападу Німеччини на Польщу було відправлено до Великобританії польські есмінці. Залишився тільки найстаріший флагман польського флоту ORP Wicher, який не мав особливої бойової цінності і був швидко потоплений.

У контексті воєнних приготувань варто звернути увагу на візит до Польщі, який відбувся 24 липня 1939 р. Тоді у штаб-квартирі польської розвідки в Пирах на зустрічі представників розвідувальних служб Великобританії та Франції поляки поділилися даними щодо напрацювань у дешифруванні німецьких депеш, що було несподіванкою для представників західних служб. Тим більше, що попри те, що в них були такі спеціалісти, як, наприклад, батько штучного інтелекту Алан Тюрінг, вони не були в стані зламати коди німецької шифрувальної машини Enigma. Причиною того, що польська сторона прагнула поділитися досягнутими знаннями, було бажання скоординувати зусилля союзників. Тож про несподіваність німецького нападу говорити важко.

Тут виникають перші сумніви, пов’язані з відсутністю взаємності в обміні інформацією, якою володіли розвідки. Ідеться про договір, який 23 серпня було укладено між Адольфом Гітлером і Йосифом Сталіним. Можливо, не хотіли демотивувати польське військове командування? Це тільки спекуляції.

Перспектива поразки польських військ зовсім не була очевидною в перші дні війни. Адже успіхів було немало. Варто згадати хоча би битву під Калушином, оборону Борової гори, битву під Мокрою та вторгнення польських бронетанкових військ на територію Третього Рейху в околицях Всхови та у Східній Пруссії. Проте не на цьому польська сторона вибудовувала свою переконаність про можливість перемоги над німецькими військами.

Першою причиною було переконання, що німецька армія, попри свою велич, залишилася недостатньо вишколеною. Програма інтенсивної модернізації розпочалася лише в 1936 р., коли Німеччина запровадила обов’язкову загальну військову службу. Проте дійсність показала, що німецькі дивізії були вишколені добре.

Другою і найважливішою причиною була віра в силу союзницьких договорів. Союз східного фронту, до якого входила Польща, і західного фронту, тобто сильної Великобританії, яка володіла потенціалом британських домініонів, як-от  Нова Зеландія, Канада, Австралія і Південно-Африканський Союз, разом із Францією мав забезпечити нам остаточну перемогу в боротьбі з Німеччиною.

Затята і героїчна оборона поляків, яка неодноразово дивувала німецьке командування, була вираженням віри в перемогу, яка мала бути результатом втручання у війну наших союзників. Коли ж нам довелося битися наодинці, попри чималі успіхи польської сторони, результати цієї сутички вирішила велетенська диспропорція між польськими і німецькими силами. Великобританія і Франція відкрили війну 3 вересня, однак скандальним і безпрецедентним було те, що вони не приступили до війни реально. Важко змиритися з поясненнями британської сторони, що вона не була готової до війни, чи французької сторони, яка не вважала правильним покинути Лінію Мажіно, що мала відіграти ключову роль у сутичці з Німеччиною.

Підтвердженням припущення про швидке втручання союзників, принаймні частини сил, служив факт, що на західному фронті не було серйозних німецьких сил, адже це були друго- і третьорядні дивізії. Всі 15 танкових і моторизованих дивізій були задіяні на польському фронті. У першу чергу німецькі війська на заході могли напасти на французьку армію. Сухопутні англійські війська дійсно були нечисленні, а авіація на стадії розширення. У той момент Великобританія мала у своєму розпорядженні лише одну танкову дивізію. Командування союзників були розгубленими перед стратегією бліцкригу і побоювалися: коли вони увійдуть у Рейх, то польська армія вже буде розбита. Додаймо, що успіх німецької армії проявився кількома місяцями пізніше, коли Німеччина напала на Францію, Бельгію, Нідерланди і Люксембург. Лише військово-морський флот Об’єднаного Королівства розпочав перші бойові дії у вересні, але це не могло жодною мірою вплинути на долю польського фронту.

Причиною неготовності Великобританії до війни був, зокрема, факт, що вона кілька років реалізувала так звану політику appeasement (невтручання), коронним доказом чого була Мюнхенська конференція в 1938 р. На вимогу зі сторони Німеччини Франція, Італія і Великобританія виразили згоду на передачу майже 40 % площі Чехословаччини, без участі останньої.

Крім того, особливо у Франції, процвітав пацифізмм, який був результатом настроїв, що панували після Першої світової війни. У зв’язку з цим влада Об’єднаного Королівства і Франції опинилася перед викликом відправки на війну громадян, які не мали на це найменшого бажання.

У ментальному плані англійці, а особливо французи, були дійсно неготові до боротьби, доказом чого була травнева кампанія 1940 р., коли французькі дивізії здавалися значно чисельно меншим німецьким частинам.

У 1938–1939 рр. Німеччина захопила потенціал Австрії, а згодом Чехословаччини. Тому диспропорції в озброєнні та кількості були занадто великі, щоби Військо Польське могло виграти війну самостійно. Великим успіхом є, безперечно, те, що жодну польську армію на взяли в котел, однак, попри локальні перемоги, польські сили від самого початку відступали і зазнавали тяжких втрат.

Тим не менш потрібно пам’ятати про стратегічну ініціативу генерала Тадеуша Кутшеби, командувача армії «Познань», який зі східної частини Великопольщі напав на німецькі війська. Результатом цього була битва під Бзурою, тобто найбільша контрнаступальна операція Війська Польського.

Врешті, незважаючи на добрий вишкіл польських солдаті та відвагу на полі бою, польські надії на затримання натиску ворожих військ перекреслило німецьке панування в повітрі, яке стало очевидним у перші дні вересня.

Виникає питання, чи доля Польщі могла бути іншою, якби Радянський Союзу не напав на неї зі сходу? Однозначно, війна тривала би довше, але з огляду на відсутність воєнних дій на Заході шансів на перемогу не було.

Вирішальним фактором став мир, який 16 вересня Радянський Союз уклав з Японією і який давав совєтському диктаторові можливість спокійно зосередитися на вторгненні до Республіки Польща 17 вересня. Цього дня ще билися деякі польські піхотні дивізії і танкові бригади, але в дуже обмеженому складі. Воювала бронетанково-моторизована  бригада Станіслава Мачека, яка не була розбита.

Ефективну оборону, однозначно, ускладнило рішення польської цивільної, особливо військової влади, покинути столицю Польщі в перші дні війни. Виїзди маршалка Едварда Ридза-Сміглого дуже погано сприйняли солдати і громадяни. Польські офіцери були дуже розчаровані. Обов’язком головнокомандувача Польських збройних сил було керування військами з Варшави. Переміщення штабу з обозами і радіостанціями значно ускладнювало ефективне виконання його роботи. До цього додавався ще й чинник загрози, адже штаб у ході переміщень ставав легкою мішенню бомбардувань Люфтваффе. Надто поспішна евакуація ускладнювала координаційні дії, які дозволили би збільшити можливості чинити опір.

Поляки на ментальному рівні були добре підготовані до війни, проте цього не вистачило. Польський економічний потенціал значно поступався Рейхові. Варто пам’ятати, що польська збройна промисловість була створена лише після 1920 р., а сучасні збройні підприємства почали виробництво в рамках COP (Центральний промисловий округ – округ важкої промисловості, створений у Польщі в 1936–1939 рр., – перекл.), і то тільки деякі, в останні місяці перед війною. Тому важко було за короткий час оснастити польську армію найсучаснішою технікою.

У 1939 р. кращого виходу для Польщі не було, а всякі міркування щодо гіпотетичної співпраці з Адольфом Гітлером є щонайменше недоречними. Ми зробили все, щоби подолати Третій Рейх. Ми були найбільш рішучою країною з усіх союзників, враховуючи важливість інформації, наданої Великобританії та Франції. Ми запросили наших союзників до співпраці, тому що тільки так можна було успішно подолати загрозу, яку несла за собою експансія Третього Рейху.

Хоч Польща в 1939 р. не залучила до антинацистської коаліції потужних військово-повітряних сил чи бронетанкових військ, у кожну річницю 1 вересня варто нагадувати світові, що ми були єдиною країною, яка поділилася своїм «сімейним сріблом» заради блага людства, яким на той час були здібності найкращих у світі криптологів Мар’яна Реєвського, Генрика Зигальського та Єжи Ружицького.

***

Проєкт «Dla Polonii» фінансує Канцелярія голови Ради міністрів РП у рамках конкурсу «Полонія і поляки за кордоном 2021 р.» Публікація відображає лише погляди автора і не представляє офіційну позицію Канцелярії голови Ради міністрів РП.

Анджей Хвальба,
польський історик і есеїст, професор гуманітарних наук, викладач Ягеллонського університету. Спеціалізується на історії ХХ ст., історії польсько-російських відносин, новітній історії Польщі

Джерело: dlapolonii.p

 

Схожі публікації
Чи напад СРСР на Польщу був неминучим?
Статті
У західній історіографії не вистачає усвідомлення, що радянська держава була загарбницькою імперією, яка не погоджувалася зі своїми кордонами і прагнула знищити Версальську систему в Європі. Польща була ключовим елементом цієї системи – так думали всі радянські очільники. Про це пише професор Марек Корнат.
17 вересня 2022
Чому ми повинні пам’ятати про 23 серпня 1939 р.
Статті
23 серпня 1939 р., дата підписання пакту Молотова-Ріббентропа, закарбувалася в пам’яті багатьох мільйонів людей у Польщі, Фінляндії, Румунії та країнах Балтії, а також у пам’яті тих, чиї корені сягають цих регіонів. Проте її значення досі продовжують дивним чином обходити мовчанкою у стандартному воєнному наративі Заходу, пише британський історик Роджер Мургауз.
23 серпня 2022
Із вдячності полякам українці прибирають польські місця пам’яті в Україні
Статті
Тисячі українців з ранньої весни з власної ініціативи прибирають польські місця пам’яті, які містяться в Україні, зокрема кладовища. На їхню думку, це не тільки знак вдячності, але й знак солідарності і дружби з поляками, а також винятковий історичний шанс, щоби перенести наш союз на якісно новий рівень – пише Оліх Анатолій, український журналіст польського походження, який особисто бере участь у акції.
14 червня 2022
Як Польща повернула собі «Червоні маки на Монте-Кассіно»
Статті
Її назва говорить про квіти, які цвіли на схилах Монте-Кассіно. Ще кілька років тому права на цю відому польську пісню належали урядові Баварії. Як Польщі вдалося їх повернути? У 78-му річницю битви під Монте-Кассіно портал dlapolonii.pl нагадує розповідь Вальдемара Доманського.
20 травня 2022
«Там, де він грав, був народний театр». Спогади про Єжи Трелю
Статті
Він був живим пам’ятником театру, а дехто навіть казав: «Там, де грає Треля, там і є народний театр». Видатний польський актор Єжи Треля помер 15 травня в Кракові у віці 80 років.
18 травня 2022
Охман – голос Польщі просто з Америки
Статті
Син поляків, які вже багато років живуть у США, повертається до Польщі, щоб навчатися сольного співу. Аби спробувати власні сили, він подає заявку на участь у телевізійному шоу талантів і виграє. Знайомтеся: Кристіан Охман – молодий музикант, який представляв Польщу на конкурсі «Євробачення–2022» у Турині і посів 12-те місце.
16 травня 2022
Професор Рафал Латка: За замахом на Йоана Павла ІІ стояла радянська влада
Статті
Радянський Союз прийняв рішення усунути Йоана Павла ІІ таким чином, щоб ніхто не підозрював, що за замахом стоїть безпосередньо Москва. Безчинність західних спецслужб їм це тільки спростила – пише професор Рафал Латка з Інститутут національної пам’яті Польщі. 13 травня минає 41-а річниця замаху на життя Папи Римського Йоана Павла ІІ.
13 травня 2022
Світ із п’яти елементів
Статті
Світ повинен шукати нестандартні рішення. Тільки так ми можемо зупинити ефект доміно. Україна сьогодні подарувала нам надію, змінюючи геополітику.
05 травня 2022
Солідарні проти російської агресії
Статті
«На рівнинах України зараз вирішується доля нашого континенту. Йде надзвичайно драматична боротьба за безпечне майбутнє, свободу, ідентичність та добре ім’я всієї Європи. Час дискусій закінчився. Настав час солідарності та рішучих дій», – пише президент Польщі Анджей Дуда.
04 травня 2022