Повернуті із забуття: Юзеф Афент
Статті

Наш черговий нарис присвячено Юзефу Афенту, старшому поліціянту 2-го комісаріату поліції в Рівному, арештованому радянською владою на другий день після її вторгнення на територію Другої Речі Посполитої.

Зі скупої інформації в анкеті арештованого, наявної в архівно-слідчій справі Юзефа Афента, відомо, що він народився в селянській родині 2 лютого 1900 р. у селі Тшебч (у справі не вказано, про який конкретно населений пункт ідеться – Тшебч Королівський чи Тшебч Шляхетський) Хелмінського повіту, що входить до складу сучасного Куявсько-Поморського воєводства.

Його батько Антоній Афент працював найманим робітником. Про матір відомості відсутні. Зазначено, що Юзеф закінчив чотири класи школи. У 1918 р. шість місяців служив у німецькій армії, а у 1920–1921 рр. продовжив службу у Війську Польському в званні молодшого унтерофіцера. Під час служби брав участь у радянсько-польській війні.

У Рівному Юзеф Афент перебував із 1923 р., відколи почав працювати у 2-му комісаріаті поліції. Він був одружений. Разом із дружиною Теодозією (33 роки, тут і далі вік родичів подано станом на грудень 1939 р.), сином Едвардом (дев’ять років) та донькою Регіною (вісім років) він жив на вулиці Скорупки, 23.

Як і більшість місцевих польських правоохоронців, Афента арештували невдовзі після захоплення Рівного Червоною армією.

Незважаючи на те, що він перебував у Рівненській в’язниці НКВС із 18 вересня 1939 р., провадження в його справі офіційно розпочалося 14 грудня 1939 р. Саме тоді оформлено постанову на арешт. 15 грудня 1939 р. датовано ордер на арешт поліціянта. Чи відбувався обшук у помешканні в’язня, не відомо. У протоколі про його проведення від 15 грудня того ж року, зазначено, що нічого не виявлено й не вилучено.

Під час єдиного допиту, який відбувся 17 грудня 1939 р., слідчий з’ясував, що в поліції в’язень працював 16 років на одному місці без перерв і ротацій. 1938 р. він отримав підвищення і став старшим поліціянтом. Був нагороджений медаллю, яку зазвичай вручали після 10 років служби. На запитання слідчого про наявність конфідентів Юзеф Афент коротко відповів, що таких не знає. У цьому ж протоколі записано, що він визнав себе винним у тому, що служив у поліції та «виконував панські закони, направлені на боротьбу з революційним рухом», а також що в 1920–1921 рр. боровся проти радянської влади.

Загалом протокол допиту зайняв півтора аркуша. Він містив дуже стислі запитання та короткі відповіді. Це свідчить про формальність слідчого процесу. Зрозуміло, що радянські карально-репресивні органи заздалегідь таврували Юзефа як злочинця.

Постановою Особливої наради при НКВС СРСР від 2 листопада 1940 р. Юзефа Афента засудили до восьми років виправно-трудових таборів за активну боротьбу з революційним рухом. Радянський позасудовий орган порахував термін покарання для Юзефа не з дня арешту, як передбачалося законодавством, а з 15 вересня 1939 р. – саме ця дата фігурує в постанові.

Термін покарання арештант відбував у «Івдельлазі». Довідка про амністію для нього як громадянина Другої Речі Посполитої на основі Угоди Сікорського-Майського у справі відсутня.

Заключенням прокуратури Рівненської області від 7 липня 1989 р. Юзефа Афента реабілітовано.

Тетяна Самсонюк

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Поліціянт Антоній Вітчак
Події
Для совєтського «правосуддя» приводом для ув’язнення могла стати звичайна професійна діяльність. Антонія Вітчака засудили до восьми років таборів за те, що він був поліціянтом.
16 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Єжи Урбанський із Хотячева
Події
Єжи Урбанського затримали 23 січня 1940 р. на ділянці Володимир-Волинського прикордонного загону при спробі нелегально перетнути кордон між зонами німецької та радянської окупацій.
05 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Актор із Варшави Вєслав Баторський
Статті
Якщо в більшості справ арештованих поляків слідчі НКВД фабрикували звинувачення, то в справі Вєслава Баторського взагалі довгий час обходилися без нього. У правовій державі уявити таке неможливо, але в СССР закони, якщо виникала така потреба, не мали найвищої юридичної сили.
16 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Полонені Мельхіор Бала і Станіслав Фійол
Статті
Мельхіора Балу і Станіслава Фійола червоноармійці затримали при спробі перетнути совєтсько-німецький кордон. Так після концтабору для військовополонених вони потрапили в совєтську тюрму.
03 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Працівник луцького банку Максиміліан Корицінський
Статті
Працівника луцького банку Максиміліана Корицінського НКВД звинуватив в участі в антисовєтській підпільній організації. Він, вибудувавши власну лінію захисту, витримав майже півторарічне слідство й добився порівняно м’якого вироку – «всього» п’ять років заслання.
20 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничник із Ковеля Міхал-Мар’ян Скула
Статті
Ковельського залізничника Міхала-Мар’яна Скулу енкаведисти намагалися звинуватити в роботі на польську розвідку. Хоч цього довести не вдалося, герою нашого нарису винесли вирок – вісім років таборів.
06 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничники з Любомля Леонард Девальд і Казимир Сечка
Статті
На залізничників Леонарда Девальда та Казимира Сечку енкаведисти завели спільну кримінальну справу, оскільки обидва були членами партії ОЗН у Любомлі. Попри те, що справа шита білими нитками, обох чоловіків засудили до восьми років таборів.
10 грудня 2025
«Ця книга – про рівнян». Видання про польське підпілля представили в Рівному
Статті
У Центрі цифрової історії в Рівному відбулася презентація книжки кандидатки історичних наук Тетяни Самсонюк «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яка представляє біографічні нариси діячів польського підпілля в місті за перших совєтів.
29 листопада 2025
Репресовані волинські поляки: Пьотр Маліновський, директор школи в Тростянці
Статті
Пьотра Маліновського, директора сільськогосподарської школи з Тростянця біля Луцька, засудили до восьми років таборів, висунувши проти нього стандартне звинувачення в контрреволюційній діяльності.
25 листопада 2025