ABC польської культури: Скандалісти в мистецтві
Статті

Митці завжди шукали нових засобів художнього вираження, цікавіших форм та сфер, у яких могли би торувати шляхи, приводячи своїх глядачів у невідоме або викликаючи в них неоднозначні емоції. Такі маніпуляції відомі світові вже багато років.

Насправді скандальним художникам ніколи не було легко. Вони накликали на себе різкі нападки за свої роботи, а гейт лився потоками. Але спокуса й потреба відкрити щось нове, що викликало б полярні емоції, була надто принадливою. Смаки та звички, вироблені поколіннями й водночас обмежені умовностями та панівними в певний час звичаями, не так легко піддаються змінам.

Озираючись назад, ми бачимо, який скандал викликав славнозвісний пісуар Марселя Дюшана, який він обізвав скульптурою й назвав «Фонтаном». Це був 1917-й! Не менше обурення спричинила чудова робота Едуарда Мане «Сніданок на траві» 1863 р. Його звинуватили в непристойності; особливо негативні емоції викликала оголена жінка, зокрема її викличний погляд, спрямований безпосередньо на глядача. А «Олімпію», роботу того ж художника, одна жінка намагалася проштрикнути парасолькою.

Едуард Мане, «Олімпія», 1863 р. Public domain

Фото оригіналу роботи Дюшана «Фонтан», 1917 р. Public domain

У 1997 р. на виставці Королівської академії в Лондоні представили заморожену кров Марка Куїнна і величезний портрет Міри Гіндлі, вбивці дітей, засудженої до довічного ув’язнення. До того ж усе зображення садистки складалося з невеликих плям у формі дитячої долоньки. Шок?

Денніс Оппенгайм. Скульптура «Пристрій для викорінення зла» в Пальма-де-Майорка, 1997 р. Автор: Granada, CC BY-SA 4.0

Марек Сулек виставив у Музеї сучасного мистецтва в Гаазі інсталяцію з 500 кг блакитної картоплі, Крісто загорнув у білий папір будівлю Рейхстагу, а Денніс Оппенгайм представив лабіринт, сконструйований із тисячі двохсот тюків сіна.

Польські митці теж не відстають від міжнародних скандалістів. На кам’яній підлозі галереї, якою керував Інститут мистецтва та пластичної культури Педагогічного університету в Зєльоній Гурі (нині Зєльоногурський університет), громадилися криваві шматки свинячих легень, печінки, тельбухів. Увійшла оголена дівчина й почала викачуватися в цій кривавій масі. Після кільканадцяти хвилин такого «спектаклю» вона встала й вийшла. Це перформанс випускниці Академії образотворчих мистецтв Олександри Куб’як.

Катажина Козира та її «Піраміда тварин», безсумнівно, належать до канону сучасного польського мистецтва. Мисткині довелося зіткнутися з масовою негативною реакцією шокованих і обурених людей, особливо коли вона привселюдно оголосила, що сама відбирала тварин для інсталяції та спостерігала за тим, як їх убивали.

Катажина Козира, «Піраміда тварин», CC BY-SA 3.0

Подібна реакція глядачів пов’язана з показом Козири в познанській галереї, де на моніторах демонстрували любовний акт старших людей. Людське тіло, потрактоване як інструмент та матеріал для творів мистецтва, також з’являється на фотографіях, зроблених Козирою під час лікування лейкемії, від якої вона страждала. Один зі знімків є безпосереднім посиланням на згадану «Олімпію» Мане. Однак оголена жінка лежить не на красивому шезлонзі й не в оточенні квітів. Вона покоїться на прозаїчному лікарняному ліжку з крапельницею, а до її облисілої після хіміотерапії голови приклеєно квітку.

Людське тіло, старе, cкалічене, що помирає, навіть тіло близької людини дуже часто стає об’єктом зацікавленості митців-скандалістів. Артур Жмієвський на запитання, чому він так охоче показує наготу калік, відповідає, що зображення ідеального світу, позбавленого страждань, – це фальшива й неповна картина. Її повинні доповнити в’язні, замкнені у своїх понівечених тілесних оболонках, приречені на поразку існування.

Здатність прийняти і зрозуміти сучасні твори чи принаймні певні сфери цієї сучасності вимагає, напевно, чималих зусиль, знань, а також доброї волі глядача. Проте в усьому процесі формування відносин митців-скандалістів із реципієнтами важливо, щоб у безумстві пошуків нових шляхів та засобів комунікації автори не збилися зі шляху до Мистецтва з великої літери «М».

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
ABC польської культури: Просто кабаре
Статті
Кабаре в Польщі завжди з’являлися як гриби після дощу. Вони, особливо за часів ПНР, тобто так званої комуни, подібно до музики, особливо рокової, відігравали не тільки культурну, але й суспільну та політичну роль. Кабаре були свого роду клапаном, через який виходила безсильна злість пригнобленого панівним ладом суспільства, часто й густо приправлена знущальним сміхом.
03 лютого 2023
ABC польської культури: Марек Кондрат – театр, кіно і вино
Статті
У кінематографі він дебютував в 11 років. Кіномани мого покоління пам’ятають «Історію жовтої пулени» 1961 р., де Марек зіграв хлопчика на ім’я Вавжек. У підлітковому віці знявся у стрічці «Між берегами» і в культовому серіалі 60-х «Громадянська війна».
13 січня 2023
ABC польської культури: Єжи Поломський – співак багатьох поколінь
Статті
«У мене було яскраве життя і я ні про що не жалкую. Я робив те, що любив, і це моя найкраща нагорода», – говорив Єжи Поломський. Його пісні співала вся Польща. Цей надзвичайно обдарований артист був із поляками впродовж багатьох поколінь, мінливих мод і захоплень, завжди вірний своєму музичному стилю.
06 січня 2023
ABC польської культури: Картини, намальовані як під лінійку
Статті
Леон Хвістек був передусім видатним математиком та філософом із докторським ступенем, який здобув у Ягеллонському університеті в 1906 р. У Краківській академії художніх мистецтв він навчався під керівництвом Юзефа Мегоффера лише пів року. Проте це, як показав час, у поєднанні з винятковим талантом принесло результати у вигляді неповторних картин, а Леон Хвістек увійшов до пантеону польських митців ХХ ст.
20 грудня 2022
ABC польської культури: Щепан Твардох – письменник випадково?
Статті
Письменник, фейлетоніст, а також знавець сілезької мови та культури. Головний мотив його творчості – людина, яка шукає власну ідентичність. Він неодноразово повторював, що жодного з його героїв не можна асоціювати з ним, а коли він творить, всі персонажі стають собою у процесі написання. Ані їх, ані фабулу він наперед не планує. В інтерв’ю 2013 р. Твардох сказав: «Мої романи розумніші за мене».
01 грудня 2022
ABC польської культури: Францішек Печка – король польської сцени
Статті
За всю кар’єру він зіграв, зокрема, жебрака, пароха, равина, Святого Петра та Господа Бога. Францішек Печка помер 23 вересня цього року у віці 94 роки. Він міг би сказати, що реалізувався як актор у всіх значеннях цього слова.
04 листопада 2022
АВС польської культури: Осінь – іде польська осінь
Статті
Осінь нікого не залишає байдужим. Ця пора року як опера: або ти любиш її всім серцем і душею, або, в найкращому разі, вона буде для тебе чимось абсолютно індиферентним.
17 жовтня 2022
ABC польської культури: «Яблуневий цвіт» – музика, що обіймає
Статті
Їхня пісня «Сьогодні пізно піду спати» станом на вересень 2022 р. на YouTube має понад 40 млн переглядів. Вони випустили альбоми «Неможливе», «Могло бути ніщо», «Live Pol’and’Rock Festival» і «Вільні серця». Пишуть і співають про те, що їх турбує, про світ довкола людини та про її переживання. Гурт «Яблуневий цвіт» (пол. «Kwiat Jabłoni») дуже швидко став популярним.
05 жовтня 2022
ABC польської культури: Мар’ян Коціняк – незабутній Гжегож Бженчищикевич
Статті
Польській публіці він найбільше відомий за комедійною трилогією «Як я розв’язав Другу світову війну», за комедійним кабаре Марціна Вольського «60 хвилин на годину», де зіграв Манюся, та за роллю маркграфа в серіалі «Яносік».
08 вересня 2022