Повернуті із забуття: Олександр Тарвацький
Статті

Олександр Тарвацький служив у 2-му комісаріаті поліції в Рівному. Як і більшість його колег, радянська влада арештувала правоохоронця на другий день після вторгнення Червоної армії та становлення радянської влади на території Польщі.

Олександр Тарвацький народився 11 січня 1890 р. у селі Косевко (нині Мазовецьке воєводство). Його батько Андрій Тарвацький мав власний дім, працював чорноробочим. Інформація про матір відсутня. Відомо, що Олександр мав трьох старших братів, які станом на 1939 р. мешкали на території Генерал-губернаторства.

Герой цього нарису закінчив трикласне початкове училище. 1920 р. його призвали на строкову службу до Війська Польського.

У польській поліції Олександр почав працювати 1921 р. Першим місцем його служби була Варшава. Звідти його того ж року перевели до Острога, а в 1922 р. на його особисте прохання – на залізничний постерунок у Рівне. Вже наступного року поліціянта направили для несення служби на кордон із СРСР. 1924 р. він прибув до Гощі, де служив до 1933 р.

1933 р. Олександр із дружиною Чеславою (47 років; тут і далі вік родичів подано станом на вересень 1939 р.) та сином Луціяном (18 років) прибули до Рівного. У місті родина оселилася на вулиці Дольній, 5 (нині Древлянська). Тут згодом народився їхній син Казимир. На момент арешту батька йому було п’ять років.

У Рівному Тарвацький почав службу у 2-му комісаріаті поліції. За період роботи його відзначили двома медалями: до 10-ліття існування польської держави та за 10 років служби в польській поліції.

Олександра Тарвацького арештували 18 вересня 1939 р. Він потрапив до Рівненської в’язниці НКВС. На єдиному допиті, проведеному 19 грудня 1939 р., слідчий за стандартним сценарієм з’ясував тривалість служби  в’язня в польській поліції та наявність в нього нагород. Якщо йдеться про виконання поліціянтом безпосередніх обов’язків, то НКВС з’ясувало, що 1938 р. він брав участь в арешті членів КПЗУ в селі Синів Рівненського повіту. Під час цієї операції ув’язнили 15 комуністів.

У протоколі допиту записано, що Тарвацький визнав свою вину в тому, що служив у поліції та «боровся проти революційного руху». Подібне формулювання знаходимо майже в усіх архівно-слідчих справах, що стосуються поліціянтів, арештованих НКВС у 1939–1941 рр.

27 грудня 1939 р. слідство у справі Олександра Тарвацького було завершено, про що свідчить обвинувальний висновок. У документі зазначено, що справу із санкцією прокурора Рівненської області у спеціальних справах направляють на розгляд Особливої наради НКВС СРСР. Очевидно, зазначений позасудовий орган був надто завантажений, оскільки минуло більше року, перш ніж в’язень отримав вирок. Нагадаю, що увесь цей час він перебував у переповненій Рівненській в’язниці, де на вироки чекали сотні поліціянтів, учителів, суддів, державних службовців та представників інших категорій населення, зарахованих радянською владою до соціально-небезпечних.

Постановою Особливої наради від 10 лютого 1941 р. Олександра Тарвацького засуджено до восьми років виправно-трудових таборів. Термін покарання він відбував у «Карлазі».

Заключенням прокуратури Рівненської області від 25 липня 1989 р. Олександра Тарвацького реабілітовано. Його подальша доля та долі членів його родини нам не відомі.

Тетяна Самсонюк

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

Схожі публікації
Повернуті із забуття: Владислав Михальський
Статті
Кримінальна справа, заведена в 1939 р. на Владислава Михальського, поліціянта зі Здовбиці на Рівненщині, нараховує лише кілька сторінок. Так виглядала більшість справ на функціонерів польської поліції, яких радянська влада арештовувала за наперед складеними списками одразу після вторгнення на територію Польщі.
06 жовтня 2022
Повернуті із забуття: Юзеф Афент
Статті
Наш черговий нарис присвячено Юзефу Афенту, старшому поліціянту 2-го комісаріату поліції в Рівному, арештованому радянською владою на другий день після її вторгнення на територію Другої Речі Посполитої.
21 вересня 2022
Повернуті із забуття: Єжи Толвінський
Статті
Криміналіст із Рівного Єжи Толвінський – один із багатьох польських поліціянтів, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр. Його 1940 р. засудили до восьми років виправно-трудових таборів за службу в «польсько-панській» поліції.
09 вересня 2022
Повернуті із забуття: Владислав Слівінський
Статті
Одним із героїв книги «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яку нещодавно видала редакція «Волинського монітора», був Владислав Слівінський. На початку 1941 р. за підпільну антирадянську діяльність його засудили до 10 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.
25 серпня 2022
Повернуті із забуття: Болеслав Хиль
Статті
Черговий нарис у циклі про польських поліціянтів, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., присвячено Болеславу Хилю з Клевані. У листопаді 1939 р. Військовий трибунал 5-ї армії Українського фронту засудив його до розстрілу за те, що він був поліціянтом і в часи Другої Речі Посполитої «займався арештами комуністів».
19 липня 2022
Антон Мацєєвський: продовження історії
Статті
17 липня 1944 р. у битві під Анконою в Італії загинув уродженець Рівного Антон Мацєєвський. Перед вступом до лав Армії Андерса він був в’язнем радянських таборів, до яких потрапив за приналежність до польського підпілля.
17 липня 2022
Повернуті із забуття: Едмунд Кастнер
Статті
Черговий нарис у циклі про службовців польської державної поліції, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., присвячений Едмунду Кастнеру – поліціянту з Клевані. Його разом із колегами та інформаторами розстріляли на початку 1940 р., звинувативши в «активній боротьбі з революційним рухом» і «підготовці збройного повстання».
04 липня 2022
«Ці люди ходили зі мною одними вулицями». Презентували книгу про польське підпілля в Рівному
Статті
«Це книга – про питання вибору. Так, як перед нами, українцями, сьогодні стоїть вибір, долучитися до боротьби за незалежність чи шукати безпечніше місце, волонтерити чи перейти на сторону окупанта, такий самий вибір стояв перед поляками в 1939 р.», – сказала Тетяна Самсонюк, авторка видання «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941».
11 червня 2022
Повернуті із забуття: Владислав Якушевський
Статті
У міжвоєнний період Владислав Якушевський працював у поліційних відділках у Рівному, Ковелі, Дубні та Здолбунові. НКВС арештував його в листопаді 1939 р., а в березні 1941 р. за «активну боротьбу з революційним рухом» засудив до восьми років виправно-трудових таборів.
27 травня 2022