Повернуті із забуття: Олександр Тарвацький
Статті

Олександр Тарвацький служив у 2-му комісаріаті поліції в Рівному. Як і більшість його колег, радянська влада арештувала правоохоронця на другий день після вторгнення Червоної армії та становлення радянської влади на території Польщі.

Олександр Тарвацький народився 11 січня 1890 р. у селі Косевко (нині Мазовецьке воєводство). Його батько Андрій Тарвацький мав власний дім, працював чорноробочим. Інформація про матір відсутня. Відомо, що Олександр мав трьох старших братів, які станом на 1939 р. мешкали на території Генерал-губернаторства.

Герой цього нарису закінчив трикласне початкове училище. 1920 р. його призвали на строкову службу до Війська Польського.

У польській поліції Олександр почав працювати 1921 р. Першим місцем його служби була Варшава. Звідти його того ж року перевели до Острога, а в 1922 р. на його особисте прохання – на залізничний постерунок у Рівне. Вже наступного року поліціянта направили для несення служби на кордон із СРСР. 1924 р. він прибув до Гощі, де служив до 1933 р.

1933 р. Олександр із дружиною Чеславою (47 років; тут і далі вік родичів подано станом на вересень 1939 р.) та сином Луціяном (18 років) прибули до Рівного. У місті родина оселилася на вулиці Дольній, 5 (нині Древлянська). Тут згодом народився їхній син Казимир. На момент арешту батька йому було п’ять років.

У Рівному Тарвацький почав службу у 2-му комісаріаті поліції. За період роботи його відзначили двома медалями: до 10-ліття існування польської держави та за 10 років служби в польській поліції.

Олександра Тарвацького арештували 18 вересня 1939 р. Він потрапив до Рівненської в’язниці НКВС. На єдиному допиті, проведеному 19 грудня 1939 р., слідчий за стандартним сценарієм з’ясував тривалість служби  в’язня в польській поліції та наявність в нього нагород. Якщо йдеться про виконання поліціянтом безпосередніх обов’язків, то НКВС з’ясувало, що 1938 р. він брав участь в арешті членів КПЗУ в селі Синів Рівненського повіту. Під час цієї операції ув’язнили 15 комуністів.

У протоколі допиту записано, що Тарвацький визнав свою вину в тому, що служив у поліції та «боровся проти революційного руху». Подібне формулювання знаходимо майже в усіх архівно-слідчих справах, що стосуються поліціянтів, арештованих НКВС у 1939–1941 рр.

27 грудня 1939 р. слідство у справі Олександра Тарвацького було завершено, про що свідчить обвинувальний висновок. У документі зазначено, що справу із санкцією прокурора Рівненської області у спеціальних справах направляють на розгляд Особливої наради НКВС СРСР. Очевидно, зазначений позасудовий орган був надто завантажений, оскільки минуло більше року, перш ніж в’язень отримав вирок. Нагадаю, що увесь цей час він перебував у переповненій Рівненській в’язниці, де на вироки чекали сотні поліціянтів, учителів, суддів, державних службовців та представників інших категорій населення, зарахованих радянською владою до соціально-небезпечних.

Постановою Особливої наради від 10 лютого 1941 р. Олександра Тарвацького засуджено до восьми років виправно-трудових таборів. Термін покарання він відбував у «Карлазі».

Заключенням прокуратури Рівненської області від 25 липня 1989 р. Олександра Тарвацького реабілітовано. Його подальша доля та долі членів його родини нам не відомі.

Тетяна Самсонюк

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Поліціянт Антоній Вітчак
Події
Для совєтського «правосуддя» приводом для ув’язнення могла стати звичайна професійна діяльність. Антонія Вітчака засудили до восьми років таборів за те, що він був поліціянтом.
16 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Єжи Урбанський із Хотячева
Події
Єжи Урбанського затримали 23 січня 1940 р. на ділянці Володимир-Волинського прикордонного загону при спробі нелегально перетнути кордон між зонами німецької та радянської окупацій.
05 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Актор із Варшави Вєслав Баторський
Статті
Якщо в більшості справ арештованих поляків слідчі НКВД фабрикували звинувачення, то в справі Вєслава Баторського взагалі довгий час обходилися без нього. У правовій державі уявити таке неможливо, але в СССР закони, якщо виникала така потреба, не мали найвищої юридичної сили.
16 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Полонені Мельхіор Бала і Станіслав Фійол
Статті
Мельхіора Балу і Станіслава Фійола червоноармійці затримали при спробі перетнути совєтсько-німецький кордон. Так після концтабору для військовополонених вони потрапили в совєтську тюрму.
03 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Працівник луцького банку Максиміліан Корицінський
Статті
Працівника луцького банку Максиміліана Корицінського НКВД звинуватив в участі в антисовєтській підпільній організації. Він, вибудувавши власну лінію захисту, витримав майже півторарічне слідство й добився порівняно м’якого вироку – «всього» п’ять років заслання.
20 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничник із Ковеля Міхал-Мар’ян Скула
Статті
Ковельського залізничника Міхала-Мар’яна Скулу енкаведисти намагалися звинуватити в роботі на польську розвідку. Хоч цього довести не вдалося, герою нашого нарису винесли вирок – вісім років таборів.
06 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничники з Любомля Леонард Девальд і Казимир Сечка
Статті
На залізничників Леонарда Девальда та Казимира Сечку енкаведисти завели спільну кримінальну справу, оскільки обидва були членами партії ОЗН у Любомлі. Попри те, що справа шита білими нитками, обох чоловіків засудили до восьми років таборів.
10 грудня 2025
«Ця книга – про рівнян». Видання про польське підпілля представили в Рівному
Статті
У Центрі цифрової історії в Рівному відбулася презентація книжки кандидатки історичних наук Тетяни Самсонюк «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яка представляє біографічні нариси діячів польського підпілля в місті за перших совєтів.
29 листопада 2025
Репресовані волинські поляки: Пьотр Маліновський, директор школи в Тростянці
Статті
Пьотра Маліновського, директора сільськогосподарської школи з Тростянця біля Луцька, засудили до восьми років таборів, висунувши проти нього стандартне звинувачення в контрреволюційній діяльності.
25 листопада 2025