1 листопада на колишньому луцькому католицькому кладовищі, на якому зараз розташований досі не декомунізований меморіал «Вічної слави», відбулася молитва за спочилих там померлих. До неї долучилися члени місцевих польських товариств та громадські активісти.
У перші дні листопада, в День Усіх Святих та День спомину всіх померлих вірних, католики римського обряду відвідують кладовища й моляться за своїх померлих рідних. У Польщі цей звичай перетворився на національну традицію: цими днями поляки у всьому світі приходять на могили своїх рідних, запалюють на знак пам’яті лампадки. Цвинтарі в Польщі й там, де проживають поляки, сяють десятками тисяч вогнів.
Члени польських товариств Луцька традиційно запалюють лампадки пам’яті на меморіалі – колишньому католицькому кладовищі, збезчещеному радянською владою. Цього року під стінами каплиці (нинішнього Дому панахиди) на меморіалі знову засяяв хрест, викладений із десятків лампадок.
Молитву очолив отець-канонік Павло Хом’як, настоятель кафедральної парафії Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку та очільник благодійної організації «Карітас-Спес-Луцьк», яка діє при парафії. До заходу, крім місцевих поляків, долучилися волонтери «Карітасу» та інші громадські активісти. Всі разом помолилися за тих, хто похований на цьому кладовищі, а також за загиблих у російсько-українській війні – захисників і мирних жителів України.
Валентин Ваколюк, голова Товариства польського культури на Волині імені Еви Фелінської, коротко ознайомив тих, хто вперше прийшов на акцію, з історією кладовища, адже далеко не всі лучани знають, що тут був католицький цвинтар. Очільник товариства подякував в особі Софії Калюжної волонтерам благодійного фонду «Добра справа», які нещодавно упорядкували Польське військове кладовище в Пшебражі.
У заході взяв участь луцький генеалог Артур Альошин. Зараз він у рамках проєкту «Memorium» шукає старі фото, спогади про вигляд цвинтаря, перенесення поховань із нього на інші цвинтарі та остаточне знищення цього кладовища в 1970-х рр. Дослідник показав знайдені ним рештки могил, які вціліли після того, як кладовище бульдозерами зрівняли з землею. Біля них присутні теж помолилися й запалили лампадки пам’яті.
Текст і фото: Анатолій Оліх
