18 лютого в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку відбулася зустріч, присвячена найновішій збірці Юрія Завадського «Вільна людина не народилася», яку видано українською мовою. Раніше вона вийшла в Чехії, Данії та Польщі.
Презентація переросла в діалог про переклад поезії, особливості книговидання та міжкультурні польсько-українські взаємини. Окрема увага – формі вірша та тому, як він звучить і як його сприймає реципієнт.
Вірші зі збірки «Вільна людина не народилася» спершу в перекладеному вигляді снували Європою, а лише потім, завдяки видавництву «Сумна вівця», стали доступні українському читачеві.
Це дійсно специфічна форма репрезентації поезії світу, але тим вона й особлива. Зрештою для Юрія Завадського, який перебуває в невтомному пошуку молодих авторів для поетичної серії власного видавництва «Крок», це цілком природньо.
Хоча сама збірка – це дуже приватна історія. Немає тут сюрреалізму, радше, це декларація реальності, наскрізь просочена ностальгією і смутком, за чимось давно втраченим. Хоча експерименти з тавтологією, «розрізуванням» вірша, перекшталтуванням, модифікаціями обсягів завжди присутні. На запитання, чому одне речення може повторюватися у вірші енну кількість разів, Юрій відповідає: «У певний момент читач починає знуджуватися, але трохи згодом нарешті починає слухати й чути. Вірш втрачає сенс, щоб знову його набути».
Діалогове розпаковування поетичної кухні дійшло до неможливості ігнорування перекладу. Юрій Завадський наголосив на важливості того, щоб ім’я перекладача стояло поруч з іменем автора, розповів про власний видавничий концепт: перекладати і друкувати живих авторів, тих, із якими можна потенційно зустрітися і поговорити.
Під час розмови автор час від часу читав поезії українською та польською мовами, що дало можливість присутнім від(чути) звукопис віршів та його змістові засади. Адже те, як вірш звучить, є вкрай важливим та природнім.
Зустріч завершилася закликом досліджувати молоду, живу поезію та підтримувати українські незалежні видавництва, які направду є для читача вікном у світ.
Текст і фото: Анна Зотова, модераторка зустрічі
Головне фото: Анатолій Оліх
