Тимошенко пропонує референдум щодо вступу в НАТО

Юлія Тимошенко запропонувала провести 15 червня референдум щодо вступу України в НАТО.

– Необхідно прийняти стратегічне рішення, яке раз і назавжди захистить Україну, раз і назавжди поверне мир, а українські сім’ї ніколи більше не будуть боятися. Таким рішенням є вступ України до колективної системи безпеки і оборони НАТО. Це дуже важливе рішення, – написано в заяві Тимошенко, опублікованій на її Інтернет-сторінці.

Колишня прем’єр-міністр висловила переконання, що політик не має права приймати таке стратегічне рішення без волі народу. «Тому пропоную 15 червня, одночасно із другим туром виборів президента, провести історичний референдум щодо вступу України до НАТО, який вирішить нашу долю», – зазначила вона.

Згідно з її словами, з огляду на значення, цей референдум міг би стати «другим референдумом щодо незалежності України».

Newsweek Polska

НАТО мусить бути готове на агресію зі сторони Кремля

«Альянс повинен реформувати сили швидкого реагування від зовнішньої загрози», – заявили керівники військових штабів країн-членів.

Загроза нападу зі сторони Росії стосується вже не лише України, але й також країн-союзників. Упродовж останніх тижнів Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен відвідав країни Центрально-Східної Європи, в тому числі балтійські.

Він повернувся до Брюсселю з переконанням, що загрози, пов’язані з Росією, мають підтвердження. «Вони точно не перебільшені, – заявив Расмуссен. За його словами, оголошена нині доктрина, що дає право на інтервенцію у зв’язку із захистом російськомовної меншини, викликає аргументовані побоювання. – Тому ми прийняли термінове рішення зміцнити нашу спільну оборону і працюємо над подальшими рішеннями щодо довготермінових результатів», – підкреслив Расмуссен.

У Брюсселі зустрілися керівники штабів країн НАТО, тобто найголовніші за рангом військові 28 країн Альянсу. Це не вони приймають рішення про нові ініціативи в НАТО. Їх приймають політики і це може відбутися під час зустрічі міністрів оборони НАТО на початку червня, а згодом на саміті НАТО в Уельсі, що відбудеться у вересні.

Rzeczpospolita

Італійці реанімували кавалерію. Незабаром вона вирушить у Косово

Італійське військо повертається до витоків – вперше за багато років знову в його шерегах служитимуть коні. У квітні вони взяли участь у військових навчаннях, а незабаром мають вирушити до Косово як частина розвідувальної одиниці. Всупереч тому, як може видаватися на перший погляд, коні – це не результат відсутності грошей або консерватизму, а раціональний крок.

Кіннота є частиною полку кінноти Монтебелло, який незабаром має стати одним із підрозділів військ НАТО, котрі стежать за порядком у Косово. Навчання «Dark Knight – 2014», під час яких було перевірено готовність підрозділу до дії за кордоном, а також сама місія на Балканах мають бути, на думку військових, «історичним» кроком у напрямку збільшення кількості коней на службі.

Використання тварин як способу перевезення не є прикладом консерватизму чи проблемою із купівлею палива для італійських військових. У певних умовах коні набагато кращий «інструмент», аніж механічні транспортні засоби. У Росії, наприклад, частина одиниць прикордонної служби чи спеціальних сил ніколи від них не відмовлялася. У першій фазі операції в Афганістані американські десантники проходили країну верхи, полюючи на талібів і прицілюючись із високоточної зброї верхи на конях.

Tvn24

Козєй: «Головна сила НАТО полягає у відлякуванні»

«Головна сила НАТО полягає у відлякуванні, тому на східному фланзі НАТО потрібно розмістити військо», – сказав керівник Бюро національної безпеки Станіслав Козєй у контексті обговорення ситуації в Україні. «У свою чергу, рішення про напад на цю територію було б набагато складнішим», – заявив він.

Керівник Бюро національної безпеки резюмував, що Росія зміцнила свої можливості проведення військових операцій у великих масштабах. «Росіяни впродовж багатьох років добре тренуються, проводячи великомасштабні навчання. Звичайно, Росія відновила здатність до проведення у випадку раптової загрози невеликих, середньомасштабних та великомасштабних операцій», – підкреслив Козєй.

«Єдиними добрими ліками від реалізації такої можливості є, звичайно, відлякування шляхом розміщення військ на території НАТО», – додав він.

Як підкреслив Козєй, на території балтійських країн або на території Польщі повинні бути розміщені бази НАТО, війська НАТО, інфраструктура НАТО, «чого ми й добиваємося».

Gazeta.pl

Небажання Заходу вводити санкції щодо Росії – це «результат жадібності, слабкості й короткозорості»

Американський експерт Збігнев Бжезінський критикує політику США та Європейського Союзу щодо Росії.

– Відповідь західних країн на російське вторгнення в Україну, бо ми мали справу саме із вторгненням, була абсолютно неадекватною, нерезультативною та такою, що розчаровує. Це показує, зокрема, той факт, що Росія анексувала Крим, а на сході України діють російські спеціальні сили. Особисто я вважаю, що на Росію необхідно накласти суворі санкції й одночасно потрібно надавати військову підтримку Україні, – оцінив Бжезінський.

Окрім цього, Бжезінський зазначив, що відповідь Заходу на російське вторгнення в Україну не має «відповідного військового виміру». «Ми повинні, по-перше, підтримати союзників НАТО і показати, що ми серйозно трактуємо зобов’язання щодо спільної оборони. Також ми повинні запропонувати Україні військові гарантії. Можна озброїти українців сучасними захисними обладунками – протитанковою зброєю та ракетами «земля-повітря», що значно ускладнило б реалізацію збройних планів Росії».

PAP

Велика вода могла вимити навіть 30 тисяч мін. НАТО вирушить на допомогу

Після того, як відступає вода, яка залила величезні простори Боснії та Герцеговини, людям загрожує нова небезпека. Це міни з часів війни 1992–1995 років, які перемістилися разом із повеневими водами. Приблизно 900 кв. кілометрів становить територія, на якій можуть відбутися вибухи.

Потоки води із розлитих рік та озер забрали із собою також знаки, які попереджали про нерозміновані території та виявлені колись мінні поля.

Боснійські ЗМІ рясніють численними повідомленнями про те, що на полях і в придорожніх ровах люди знаходять міни та амуніцію часів війни, залишених там повеневою водою. Також їх знаходять неподалік від будівель.

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Рассмуссен, який відвідав Сараєво, застеріг жителів Боснії та Герцеговини від небезпеки, яка їм загрожує, а також заявив про готовність її союзників до участі в розміновуванні.

Словенський експерт оцінює, що в результаті повені в Боснії та Герцеговині переміститися могли майже 30 000 мін.

Tvn24.pl