ABC польської культури: Познанське кабаре «Тей»
Статті

До кінця року в Познані, Варшаві та Кракові можна побачити програму «Кабаре «Тей» – 50 років. Спогади і наклепи». Зенон Лясковік і Кшиштоф Ясляр показують у ній найкращі скетчі з репертуару кабаре часів його найбільшої популярності.

У познанській говірці займенник «ти» звучить як «тей» (tej). Зенон Лясковік замінив останню літеру «j» на «y», щоб виглядало більш на західний манер – і так виникло найвідоміше польське кабаре епохи Польської Народної Республіки та найпопулярніше й культове нині кабаре давно минулої (і слава Богу) епохи. Пояснимо тим, хто не орієнтується в познанській говірці: «тей» там кажуть до когось, кого хочуть зупинити, з ким прагнуть розпочати розмову або безпосередньо звертаючись до певної людини.

Кабаре «Тей» було на піці популярності в 70-80-ті роки ХХ ст., тобто в часи повного розквіту ПНР. Його заснували Зенон Лясковік, Кшиштоф Ясляр і Александр Голембєвський. Дуже відомими фігурами з основного складу кабаре були також Руді Шуберт та Януш Ревніський. Із формацією співпрацювало багато акторів, співаків, музикантів, поетів і учасників інших кабаре.

Перший виступ «Тей» відбувся 17 вересня 1971 р. Велику популярність кабаре здобуло в Ополі в 1973 р., коли перемогло в конкурсі інші колективи, як-то «Салон незалежних», «Еліта», «Під егідою», і здобуло нагороду «Золота шпилька» в номінації «Найкраще кабаре». В 1978 р. до групи долучився Богдан Смолєнь, який став надзвичайно відомим у Польщі завдяки виступам у «Тей». Поляки донині пам’ятають його завдяки ролі пані Пелагії, яка виготовляє бомбочки для братньої країни і яка «ще може», пісням із мегапопулярними Кшиштофом Кравчиком і Магдою Дурецькою «Дівчата, яких я маю на думці», «Хотіла б я, хотіла», а також композиції «Що то буде, коли згасне сонце», виконаній спільно із Зеноном Лясковіком та Руді Шубертом.

Одна зі складових успіху – гра з цензурою. Тем для скетчів не бракувало, адже, як знаємо, Польську Народну Республіку називали найвеселішим бараком совєтського соціалістичного табору, що прямував до комунізму, але так до нього ніколи й не дійшов, зав’язнувши в новій кагебістській диктатурі. «Тей» за допомогою натяків і двозначностей висміював абсурди тодішньої влади, соціалістичних підвалин суспільства та економіки.

Найпопулярнішими програми кабаре були «Мамуська», «Пані Пелагія», «Урок географії», «Малюк», «Трактор», «Святий Миколай», «Як вийти з кризи», «Позаду магазину», «На кордоні».

Востаннє «Тей» виступив у 1989 р. у Великому театрі в Познані. Артисти тоді представили старі номери в нових версіях. Зенон Лясковік потім працював листоношею, а зараз повернувся до старої професії і з успіхом виступає на сцені.

Наприкінці хочемо представити фрагмент скетчу «Пані Пелагія», щоби дати читачеві передсмак того, що може його чекати, коли він почне переглядати відеоролики зі скетчами тих років – часу розквіту кабаре. Це діалог журналіста і жінки, яка працює на заводі, що виготовляє «bombki». Секретному, звісно. Для українського читача пояснимо, що в польській «bombka» (буквально українською мовою – «бомбочка») означає і ялинкову прикрасу, і невелику бомбу.

«– Як вас звати?

– Пелагія! Я – найстарша працівниця на цьому заводі. Працю тут вже ого-го-го… а, може, навіть ще довше. […]

– Пані Пелагіє, чи ви ще можете …

– О, я ще можу!

– Чи ви ще можете нам сказати, які бомбочки виготовляєте?

– Ой, різні-різнесенькі. Тут виготовляються наступні: кулясті, у вигляді гриба й циліндричні.

– Ми весь час говоримо про ялинкові бомбочки (нагадує глядачам журналіст).

– Про них теж. А ви знаєте, який у нас асортимент? Від «А» до «Н»…

– Ша!

– Та то виріжеться…»

Ролики із записами скетчів кабаре «Тей» можна знайти на YouTube, офіційній сторінці kabarettey.pl і Facebook-профілі. Щиро рекомендуємо!

Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025
АВС польської культури: Принц целюлоїдної кіноплівки
Статті
Постать Міхала Вашинського багатогранна й суперечлива, а історія його життя – готовий сценарій для фільму.
28 листопада 2025
ABC польської культури: Збігнєв Цибульський – бунтар у темних окулярах
Статті
Зима 1967 р. 8 січня Збігнєв Цибульський, на той час найпопулярніший актор у Польщі, трагічно загинув на залізничному вокзалі у Вроцлаві. Це сталося під час спроби заскочити з перону в експрес-поїзд «Одра», який відправлявся до Варшави. Після його смерті Польське телебачення організувало показ фільмів за його участю. Пам’ятаю, що в дитинстві я дивився їх у сусідів на чорно-білому телевізорі.
04 листопада 2025
ABC польської культури: Шопенівський конкурс
Статті
Цього року у Варшаві вдев’ятнадцяте зустрілися найкращі віртуози гри на фортепіано. Це було не тільки свято музики видатного польського піаніста й композитора, світових талантів, бурхливих емоцій, але й привід для суперечок через рішення журі. А назвою всьому – Міжнародний конкурс піаністів імені Фридерика Шопена.
30 жовтня 2025
АВС польської культури: Кінофестивалі в країні на Віслі
Статті
Якщо ви завзятий поціновувач кіно, поїздка до Польщі на один із кінофестивалів є дуже доречною. Польський кінематограф уже багато років не лише створює фільми, які високо оцінюють на міжнародному рівні, але й приймає кіномитців з усього світу на престижних фестивалях.
15 жовтня 2025