Літературознавиця Віра Агеєва презентувала в Луцьку книжку «Мистецтво рівноваги: Максим Рильський і його час».

Віра Агеєва, професорка Києво-Могилянської академії, філологиня і літературознавиця, – авторка більш ніж десятка книг. У коло її наукових зацікавлень входять дослідження текстів модерної української літератури та біографій українських письменників ХХ ст., а також гендерні літературознавчі студії.

Дослідниця є лауреаткою кількох престижних премій. Зокрема, у 1996 р., як одна із співавторів навчального посібника «Історія української літератури ХХ століття», вона отримала найвищу в Україні творчу відзнаку за внесок у розвиток культури і мистецтва – Державну премію України імені Тараса Шевченка.

21 жовтня в книгарні «Є» в Луцьку авторка представила свою чергову книжку «Мистецтво рівноваги: Максим Рильський і його час».

Для Віри Агеєвої Волинь не чужа: кілька її праць присвячені Лесі Українці, вона брала теж участь у підготовці до друку повного академічного зібрання творів видатної поетеси. Цю роботу виконували фахівці з Волинського національного університету імені Лесі Українки, а 14-томне видання вийшло друком у 2021 р. Тож на зустрічі у книгарні були викладачі та студенти з луцького вишу. Модерувала її викладачка ВНУ, докторка філологічних наук Ірина Констанкевич, народна депутатка України.

Розповідаючи присутнім про героя своєї книжки, Віра Агеєва цитувала вірші й ділилася цікавими історіями із життя поета. Свою розповідь вона розпочала з 1768 р., коли гайдамаки, знищуючи поляків, помилували прапрадіда Максима Рильського, 14-річного учня уманського василіянського колегіуму Ромуальда Рильського, коли той заспівав український псалом «Пречиста Діво, Мати руського краю».

Авторка не тільки висвітлила життєвий шлях Рильського, а й ознайомила слухачів із реаліями тієї епохи, в якій йому довелося жити і творити. «Я не належу до тих, хто таврує поетів, які не були героями. Це не роль поетів – бути героями. Але можу констатувати: без їхніх творів ми були би набагато біднішими. Натомість Рильському вдалося, як він написав, «своє життя непроданим донести», – акцентувала дослідниця.

Максим Рильський народився в 1895 р. в Києві у сім’ї польського громадського діяча Тадея Рильського. Перша його книжка «На білих островах» вийшла в 1910 р., коли автор навчався ще в гімназії. Вищу освіту, через більшовицький переворот та війну, він так і не отримав. У 1920-х рр. належав до мистецького угрупування неокласиків. У 1931 р. був арештований органами НКВС, але йому вдалося вціліти в часи сталінських репресій. Прожив плідне творче життя: в його доробку понад 30 поетичних збірок. Попри існування в умовах совєтської дійсності, залишився справжнім поетом і чесною людиною.

Максим Рильський, окрім оригінальної поезії, займався поетичним перекладом, зокрема з рідної польської. Вершинними вважають його переклади творів Юліуша Словацького та Адама Міцкевича, особливо «Кримських сонетів» і «Пана Тадеуша».

Текст і фото: Анатолій Оліх

P. S.: Улітку 2023 р. у Польщі вийшов друком переклад однієї з останніх книжок Віри Агеєвої «За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини» (видавництво «Znak Horyzont», переклад Івони Борушковської).