У Луцьку відбувся майстер-клас «Документалістика в часи війни». Його 14 грудня провів польський режисер і продюсер Єжи Залевський. Журналісти з усієї України, які зібралися в Луцьку на West Media Forum, мали можливість ознайомитися з його творчим доробком.

Єжи Залевський продемонстрував учасникам зустрічі уривки з документальної стрічки «Анна Валентинович. Звідки ми приходимо, хто ми, куди прямуємо», яку він зняв разом із режисером Кшиштофом Войцеховським.

Фільм розповідає про діячку польської антикомуністичної опозиції Анну Валентинович, починаючи з часів її дитинства в Україні (народилася 1929 р. у селі Сінне, яке нині Садове, на Рівненщині), через сталінську епоху в Польщі та до її смерті в катастрофі польського президентського літака під Смоленськом.

У стрічці є три основні сюжетні лінії. Перша присвячена найважливішим подіям приватного та професійного життя Анни Валентинович. Друга висвітлює подорож її сина та онука в Україну в пошуках правди про її походження. Третя описує пошуки її останків. У липні 2012 р. рідні Анни Валентинович отримали доступ до документації з Москви про жертв Смоленської катастрофи, в якій виявили невідповідність фактичних даних з інформацією про тіло, поховане під її іменем. Проведена ексгумація лише підтвердила це.

У 2014 р. знімальна група разом із сином і внуком Анни Валентинович приїхала на Рівненщину. У фільмі задокументовані сцени їхньої зустрічі з українською родиною та пізнавання ними свого українського коріння.

Кадр із фільму «Анна Валентинович. Звідки ми приходимо, хто ми, куди прямуємо»

Єжи Залевський представив присутнім кадри зі свого фільму «Історія Роя». Стрічка розповідає про так званих виклятих солдатів, тобто польське повоєнне антикомуністичне підпілля, зокрема про долю Мечислава Джемешкевича на псевдо Рій. Режисер також поділився з присутніми ідеєю написати сценарій фільму про козацького ватажка Северина Наливайка, який, на думку Миколи Пашковця, двоюрідного брата Анни Валентинович, має з нею спільне коріння.

Кадр із фільму «Історія Роя»

Залевський зняв низку художніх і документальних фільмів. Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну він документував російські злочини в Бучі та Ірпені. На зустрічі в Луцьку режисер представив зняті ним кадри прощання з жертвами російського ракетного удару по телевізійній вежі, розташованій в Антополі біля Рівного.

 «Обов’язок журналіста – документувати життя і світ таким, яким він є зараз», – сказав Єжи Залевський. Завершуючи зустріч, він запросив присутніх до співпраці з Центром імені Анни Валентинович, який разом із національною мережею гіперлокальних медіа Район.in.ua став організатором заходу.

Текст та фото: Анастасія Басалка