Луцьке підприємство електротранспорту у 2014 придбало шість тролейбусів «Єльч» польського виробництва, що були у використанні в Любліні. Тролейбуси пофарбували і невдовзі вони їздитимуть по Луцьку. Ці транспортні засоби вироблені у 2001-2002 роках, один, найстаріший, – у 1998.
Заступник Луцького міського голови Тарас Яковлєв повідомив, що вартість одного польського тролейбуса (закупленого у 2014 році) з урахуванням витрат, пов’язаних із транспортуванням, розмитненням та перефарбовуванням, складає приблизно 110 тисяч гривень. Усі шість пофарбовані в біло-зелений колір.
– Ці тролейбуси плануємо вивести на лінію якнайшвидше, замінивши ними автобуси 15-го маршруту, – зазначає Тарас Яковлєв.
Це вже не перший досвід закупівлі транспорту в Любліні. Перші польські тролейбуси в Луцьку з’явилися у 2012 році. Вартість одного – 9500 злотих. Тоді місто замовило 10 тролейбусів. Спочатку вулицями Луцька почали їздити чотири, а згодом випустили наступні шість. Найстаріший польський тролейбус, який експлуатується в Луцьку, був вироблений ще в 1987 році (Jelcz PR 110 ET, інвентарний № 110 ET). Їх поки що не фарбували, тому на них залишилися всі оголошення, люблінські позначки та реклама. Перші тролейбуси любліняни продали лучанам фактично за ціною металобрухту.
Люблінський транспорт Луцьк купує з огляду на доступну ціну. Один новий тролейбус в Україні коштує мінімум 1 мільйон 800 тисяч гривень. Нині місто не має таких фінансів, котрі б дозволили повністю оновити тролейбусний парк, та ще й новими «рогатими». Проте це у планах є, адже існує постанова Кабінету Міністрів України про придбання 30 нових тролейбусів для Луцька за програмою розвитку електротранспорту. Програма передбачає купівлю транспортних засобів у кредит. Гарантом виступатиме держава, вона ж має погасити 50% кредиту і 50% вартості тролейбусів.
Парадоксально, проте в той час, коли в Луцьку їздять старі польські тролейбуси, вулицями Любліна вже курсують новенькі волинської фірми «Богдан Моторс». Волинська корпорація спільно з польськими партнерами, компанією Ursus SA, здобула перемогу в тендері на поставку 38 тролейбусів для Любліна. У квітні 2013 року місто підписало угоду на закупівлю тролейбусів від українсько-польського консорціуму «Богдан Моторс – Ursus». Це дванадцятиметрові тролейбуси, що мають низький рівень підлоги, оснащені пристроєм автономного ходу запасом на 5 км, клімат-контролем пасажирського салону і кабіни водія, системою GPS, пристроями для оплати проїзду. Тролейбуси виробляють за українським проектом, але монтаж здійснюють у Любліні.
Думки лучан щодо закупівлі польських тролейбусів:
Василь Байцим, депутат Волинської обласної ради. У минулому – заступник Луцького міського голови.
«Я цю справу розпочинав. Це вигідно для міста з точки зору ефективності використання бюджетних коштів! Якби ми купували нові, вітчизняні, то громаді міста треба було б викласти близько 20 мільйонів гривень (за 10 тролейбусів у 2012 році –авт.)».
Олена Семенюк, керівник міжнародного проекту:
«Я вчилася у Любліні, тому люблінські тролейбуси на вулицях Луцька спершу викликали ностальгію, адже вони обклеєні рекламою фестивалю «Місто поезії», спа у Наленчові, мають смішні наклейки на місцях компостерів. І якщо справді Луцьк не може собі дозволити нові тролейбуси, закуплені за ціною металобрухту від Люблінського підприємства міського транспорту – це просто знахідка і чудовий приклад реального партнерства. Дивує мене лише одне: чому досі ці «даровані» тролейбуси не змінили свого вигляду. Їх треба або дати молоді для творчого оформлення, або за символічний кошт розмістити на них рекламу місцевих підприємств. Зрештою, просто заклеїти чи пофарбувати. Бо ностальгія за Любліном вже зникла, а відчуття секонд-хендовості в місті лишилося».
Ольга Бузулук, громадська діячка, журналіст:
«Я не часто користуюсь громадським транспортом, але їздити на тролейбусах з Любліна іноді доводиться. Одного разу їхала з делегацією журналістів зі Сходу та Півдня України таким тролейбусом. Розповідала їм, як цей транспорт до нас потрапив, що він для міста виявився дешевшим і більш екологічним. Журналісти були в захваті від такого рішення міської влади: комфортно і недорого, швидко та більш-менш якісно. Відтоді я дещо змінила свою думку про ці тролейбуси, бо до того часу вважала, що нам якось незручно закупляти те, що вже було у використанні. Але ж це нормальна практика. І в містах, звідки приїхали наші гості, до такого не додумуються, там багато транспортних проблем. Крім того, в Україні зараз складна економічна ситуація, триває війна, міський бюджет дуже бідний, місцеве самоврядування досі залежне від Києва, тому на цей момент це дійсно гарний вихід з ситуації, який можна вітати. Але хотілося би, щоб через кілька років лучани все ж могли їздити на нових тролейбусах».
Мая ГОЛУБ
