Бона – перлина Кременця
Статті

У місті Кременець Тернопільської області є унікальна фортеця, котра має статус пам’ятки національного значення.

 

Раніше тут був замок. Нині сюди часто приїжджають туристи не лише з усієї України, а й із Польщі та інших країн.

 

Від центру міста до вершини гори, де розташована фортеця, відстань орієнтовно один кілометр. Замкову гору видно здалеку. До фортеці прокладено дорогу, тому тим, хто подорожує на авто, буде легше дібратися до неї. Біля руїн колишнього замку можна придбати різноманітні сувеніри на згадку.

 

На сайті Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника йдеться про те, що у другій половині XIV століття замість дерев’яно-земляних фортифікацій із місцевого каменю-пісковика побудували мурований замок, що складався з оборонних стін та башт. У скелі була вирубана криниця для зберігання дощової води.

 

Bona

Замкову фортецю називають Боною, на честь Бони Сфорци – дружини польського короля Зиґмунта Старого. Із 1536року вона протягом двох десятиліть володіла Кременцем. Замок був її резиденцією.

 

Бона відома як нескорена фортеця. Усі спроби завойовників-чужоземців здобути її виявились марними. Біля колишньої брами Кременецького замку висить табличка з написом: «Взимку 1240-1241 рр. руські воїни у грізному двобої з ордами Батия мужньо обороняли замок і місто. Літописець записав, що хан бачив Крем’янець, не зміг його здобути і відійшов».

 

Восени 1648 р., після тривалої облоги, замок зруйнували загони Максима Кривоноса. Відтоді руїни мають майже незмінний вигляд.

 

Нині пам’ятка перебуває на балансі Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, який здійснює пам'ятко-охоронні функції. Там повідомили, що востаннє реставрація фортеці на Замковій горі проводилась на початку 70-х років минулого століття.

 

У 2012 році у фортеці проводились протиаварійні роботи з частковим відновленням фасадів.

 

За інформацією директора Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Вадима Микулича, кошти на проведення робіт ні з державного, ні з місцевого бюджету не виділялись. Роботи були проведені силами і засобами благодійника.

 

Як повідомили в державному заповіднику, у них є проект «Ліквідації аварійного стану пам’ятки національного значення ХІІІ-ХІV ст. «Замок, руїни». Згідно з проектом вартість робіт, враховуючи ціни 2012 р., складає 1 млн. 551 тис. 61 грн. Розроблено також проект влаштування електропостачання вартістю 189 тис. 278 грн. в цінах 2013 року.

 

У 2014 році кошти на реставрацію не передбачені, вона може відбутися лише за умови спрямування державних цільових коштів. З огляду на економічну ситуацію в державі, на реставрацію фортеці доведеться зачекати.

 

Мая ГОЛУБ

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026