Холодна війна між Росією та цивілізованим світом, схоже, може розтопитися. Перші кроки зроблені зовсім не завдяки офіційним перемовинам дипломатів. Вихід знайшли звичайні люди з різних країн Європи. Вони продемонстрували, що найкращою зброєю всіх часів і народів залишається слово і сміх.

Якщо раніше російський цар-президент умів тримати навколо себе напругу через залякування сусідів власними солдатами і ракетами, то нині він усе швидше почав втрачати свій грізний вигляд, перетворюючись на клоуна та стаючи об’єктом насмішок не тільки патріотично налаштованих українців, а й жителів інших країн Європи та світу.

Путінівська відповідь на економічні санкції західного світу була зустріта черговими саркастичними шаржами, піснями, флеш-мобами. Російське ембарго на продукти харчування з Європи та США швидше нагадує оголошення голодування для власного народу, аніж обдуманий крок правителя, котрий хоче виглядати в очах своїх підлеглих мудрим і далекозорим.

Почалося все із заборони на ввезення до Росії яблук із Польщі. Це викликало справжній ажіотаж серед людей найрізноманітніших прошарків. Масові заклики їсти більше польських яблук заохотили навіть українського президента Порошенка привселюдно скуштувати вітамінний продукт із-за Бугу. Згодом політики з Кремля вирішили припинити поставки з Європи та США усіх продуктів. Бельгійці не розгубилися і взяли приклад із поляків. Щоб компенсувати можливі страти від зірваних поставок груш до Російської Федерації, вони також вдалися до популяризації споживання своїх фруктів. Бельгійці з радістю смакують грушами, якими тепер не вдасться поласувати росіянам.

Веселі французи пакують щедрі кошики, до яких вкладають шампанське, морепродукти, овочі та фрукти. Планують вислати безкоштовні дарунки до Кремля, аби продемонструвати своє ставлення до абсурдної путінівської заборони. Аналітики й економісти вже передбачають підвищення цін на продукти харчування у східного сусіда, адже замінити їх власною їжею не вдасться.

Кремлівських агресорів це поки не зупиняє. Вони й надалі мріють завоювати світ. Холодильники і столи найвищих чиновників ніколи не були порожніми, як і їхні банківські рахунки. А як же багатомільйонний, вічно голодний народ? Путін із клікою забувають, що найбільші революції в країнах відбувалися через прагнення не тільки свободи, але й хліба.

Якщо притупити рух до свободи російським мас-медіа поки успішно вдається, то обдурити шлунки російських обивателів не вийде нікому. Путін, ввівши ембарго на продукти харчування із Заходу, «копає яму» собі. Усі ми добре пам’ятаємо, як порожні прилавки у магазинах, велика фінансова криза Радянського Союзу стали рушіями краху комуністичної імперії.

Історія здатна повторюватися, тільки Путін робить усе, аби доля «єдіного і нєдєлімого» спіткала і його нинішню федерацію. Десятки народів у складі імперії, які досі смиренно терплять наругу над собою, не будуть ягнятами вічно. І повстануть вони не заради яблук, груш чи шампанського. Вони забажають жити так, як це роблять у країнах цивілізованого світу – чесно, заможно і вільно.

Віктор ЯРУЧИК