Міністри оборони Польщі, Литви й України підписали в Бельведері, у присутності президента Броніслава Коморовського, договір про створення спільної багатонаціональної бригади (ЛИТПОЛУКРБРИГ).
Плюс Мінус: Америка і світ
За словами колишнього держсекретаря Мадлен Олбрайт, у середині вересня міжнародна ситуація з точки зору США нагадує «великий балаган».
В Україні триває ледве прихована агресія президента Путіна, а російські стратегічні бомбардувальники різними способами випробовують системи протиповітряної оборони США та країн НАТО. Екстремістські угруповання Ісламської держави в Іраку та Лівані найбільше тероризують увесь регіон, не поважаючи кордони Сирії (де триває кривава громадянська війна), Іраку та Лівану, що загрожує поширенню небезпеки на Іран та Туреччину.
В Афганістані таліби нещодавно вбили генерал-майора сухопутних військ США. Це перший такого рангу військовий, який загинув у зоні воєнних дій від початку 1970 р. У Секторі Газа ізраїльські війська воюють з ісламським Хамасом, Лівія знаходиться на межі хаосу, а терористи шаленіють у Нігерії.
Якщо додати до цього все більш агресивну поведінку Китаю стосовно своїх сусідів, то важко не отримати враження, що практично в усіх кутках світу США і їх союзники (або партнери) знаходяться під тиском. Панує хаос, а Америку перестали побоюватися регіональні ватажки.
Rzeczpospolita
Коментуючи російські погрози, які стосуються військової інтервенції в Європі, німецькі медіа вважають, що Захід під жодним приводом не може піддатися залякуванню президента Владіміра Путіна.
Видання «SueddeutscheZeitung», яке першим повідомило про можливі погрози Путіна на адресу Польщі та інших країн Центральної і Східної Європи, стверджує, що слова президента Росії, якщо вони насправді були сказані, є не стільки «висловленням конкретної погрози, скільки елементом методу залякування». Висловлення одночасно підтверджує «стан грізної напруги», в якому знаходиться Путін.
Як заявило «SZ», у розмові з Президентом України Петром Порошенком Путін міг сказати: «Якби я захотів, то російські підрозділи могли б упродовж двох днів бути не тільки в Києві, але також у Ризі, Вільнюсі, Таллінні, Варшаві чи Бухаресті».
Країнам ЄС і НАТО не залишається нічого іншого, як продовжувати дотеперішню двовекторну політику. Варто зберегти контакти з Путіним і шукати шляхи, які вестимуть до зняття напруги. «Обов’язковими однак є також сигнали про рішучу позицію», – заявляє автор. «Захід мусить чітко зазначити, що серйозно сприймає погрози Путіна, однак не піддасться їм», – підсумовує «SueddeutscheZeitung».
PAP
Міністри оборони Польщі, Литви й України підписали в Бельведері, у присутності президента Броніслава Коморовського, договір про створення спільної багатонаціональної бригади (ЛИТПОЛУКРБРИГ).
«Підписання договору – це прояв нашого ангажування у безпеку регіону», – заявив перед підписанням документу президент Коморовський. Він висловив занепокоєння, що не вдалося створити бригаду раніше. Додав, що нині треба надолужити згаяний час.
Президент зазначив, що підрозділ може бути корисним, передаючи знання українським збройним силам: «Ми хочемо допомогти Україні модернізуватися».
Польща, Литва й Україна запланували, що підрозділ використовуватиметься для участі в операціях під проводом ООН, НАТО, ЄС, а також у рамках коаліцій, що створюватимуться відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй та договорів, укладених між країнами, які виставили свої сили.
Штаб-квартирою командування підрозділу визначено Люблін. Нині там функціонує польська частина командування, що нараховує 50 солдатів. Пізніше до них мають приєднатися кільканадцять офіцерів із Литви та України. У Любліні також перебуває батальйон, в якому нараховується приблизно 250 солдатів.
Polskie Radio
Генеральний секретар НАТО:«Росія порушила всі правила збереження миру»
«На жаль, Росія відкинула наші зусилля щодо діалогу та надалі трактує НАТО і весь Захід як противника», – заявив Генеральний секретар НАТО.
На думку Андерса Фог Расмуссена, Росія розтоптала всі правила і зобов’язання, які дозволяють зберегти мир у Європі та поза нею від часу закінчення холодної війни.
На думку Стефана Нєсьоловського , польська армія швидко модернізується. У 2016 році, згідно з договором про асоціацію з НАТО, Польща буде виділяти 2 % свого ВВП на обороноздатність. Нині, без урахування коштів, що витрачаються на винищувачі «F-16», виділяється 1,96 %. Після Сполучених Штатів Америки – це найбільший показник серед країн НАТО з огляду на співвідношення із ВВП.
«Маємо 100 млрд злотих на приблизно 10 років», – підкреслює у розмові з інформаційним агентством «NewseriaBiznes» Стефан Нєсьоловський, керівник сеймової Комісії національної оборони Польщі. Він заявив: «Уже в нинішньому році відбудуться перші тендери на закупівлю винищувачів. Ми займаємося також іншою діяльністю щодо модернізації армії, маємо багато ліцензій і чимало власного виробництва. Жодна з країн НАТО, за винятком Сполучених Штатів Америки, не виділяє на обороноздатність таку частку ВВП, як Польща».
Згідно із заявами депутата від «Громадянської платформи» кожна армія мусить готуватися до можливої оборони країни, інакше її існування непотрібне.
Newseria.pl
«Лише НАТО може захистити Україну, але ми знаємо, що найближчим часом Альянс не готовий прийняти нас», – говорив у Києві прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
«Як сказано в Біблії: коли стукаєш у двері, тобі відкриють. Тому ми вирішили постукати у двері Альянсу», – сказав він на прес-конференції у Києві після зустрічі із європейськими та українськими політиками й бізнесменами.
Раніше, ще під час зустрічі, він переконував, що метою Росії є «знищення України як незалежної держави і відновлення Радянського Союзу». «Україна надалі перебуває у стані війни, причому головним агресором є Росія. Путін хоче чергового замороженого конфлікту у східній Україні», – заявив український прем’єр-міністр. «Його метою є захоплення всієї України. Росія – це загроза для глобального порядку і безпеки всієї Європи».
Gazeta Wyborcza
Російські бомбардувальники перевіряють час реакції пілотів Скандинавії?
Два винищувачі «F-16», що охороняють балтійське небо в рамках місії НАТО«BalticAirPolicing», були підняті після отримання сигналу про наближення до кордону територіальних вод Латвії двох російських бомбардувальників «Су-24». Шведські медіа також поінформували, що подібна ситуація мала місце поблизу кордонів їхньої країни.
Tvn.24
