У кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку 27 квітня відзначили кілька дат. Це 650-річчя від заснування римо-католицької дієцезії на Волині (а саме – у Володимирі), 600-та річниця від перенесення єпископської столиці до Луцька та століття з моменту розділення Луцько-Житомирської дієцезії й утворення окремої Луцької дієцезії.

«Сьогодні ми разом молимося за мир, за захист України і Луцької дієцезії зокрема, за перемогу добра над злом, за вічний спочинок для душ і Папи Франциска, і всіх загиблих від агресії Росії, і всіх померлих. Просимо Господа, щоб Він підготував наші серця, аби ми стали гідними звершення Святих Таїнств», – сказав апостольський нунцій в Україні, архієпископ Вісвальдас Кульбокас, який очолив урочисту Святу Літургію.

На богослужінні, крім священників із Луцької дієцезії, були присутні єпископ Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький, очільник Папських місіонерських організацій в Україні, отець Лука Бовіо, єпископ-помічник Львівської архідієцезії Леон Малий, єпископ-емерит Харківсько-Запорізької дієцезії Мар’ян Бучек, директор Групи допомоги Церкви на сході при Конференції єпископів Польщі, отець Лешек Крижа, а також волинських екзарх Української греко-католицької церкви, єпископ Йосафат Говера, митрополит Луцький і Волинський Православної церкви України Михаїл. Останній, до слова, прийшов із подарунком – іконою Волинської Богоматері.

Також до храму завітали Генеральна консулка Республіки Польща в Луцьку Анна Новаковська, заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт, заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, голова правління Інституту релігійної свободи Олександр Заєць, директор державного історико-культурного заповідника в Луцьку Віктор Баюк і голова Фундації партнерства для Центрально-Східної Європи Марек Запур.

Як нагадав ординарій Луцької дієцезії, єпископ Віталій Скомаровський, 1375 р., тобто 650 років тому, у Володимирі було засновано католицьку єпархію, яку в 1425 р. перенесли до Луцька (відтоді дієцезія носила назву Луцька). Однак після того, як ці землі увійшли до складу Російської імперії, Луцьк став центром Луцько-Житомирської дієцезії. І лише 100 років тому, в 1925 р., Луцько-Житомирська дієцезія була поділена на Луцьку й Житомирську. Владика Віталій також згадав про діяльність репресованого єпископа Луцького Адольфа-Петра Шельонжека, який який був ординарієм Луцької дієцезії з 1925 до 1950 р. Після того, як його арештувала радянська влада, Луцька дієцезія фактично припинила своє існування.

«Папа Пій ХІ призначив єпископа Адольфа-Петра Шельонжека в Луцьке єпископство 100 років тому, в 1925 р. І цього року ми також вшановуємо ще одну дату – 75 років із дня смерті Адольфа-Петра Шельонжека в Замку Бєжгловському біля Торуня. Як бачимо, цих пам’ятних дат дуже багато. І сьогодні ми відзначаємо ці ювілеї», – сказав ординарій Луцької дієцезії, єпископ Віталій Скомаровський.

«Нині, коли ми відзначаємо історичні дати, то розуміємо, що історія жива. Ми кажемо на Пасху: «Христос Воскрес!» Ми знаємо, що Христос казав своїм учням, що не є Богом мертвих, а є Богом живих. Тому вся історія в Бозі – жива. Ми молимося за померлих, за загиблих, дякуємо Богові за нашу історію. Історія Церкви і історія Луцької дієцезії тісно пов’язані з історією держави, історією Луцька і цього регіону – Волині. Ми знаємо, що людське і божественне дуже тісно пов’язані. Ніколи не думайте, що ваша молитва не важлива… Навіть коли ми дивимося на Воскресіння Христове, в людському сенсі це є трагедія: Його вбили, Ісус Христос програв битву. Але в Бозі, в Дусі Святому він переміг. Яка велика різниця! Коли ми залишаємося людьми без Бога, ми завжди програємо, тому що навіть якщо наше щастя буде тривати 100 років, воно таки закінчиться – і це буде програш. А в Бозі, вічному житті все може стати перемогою. Тому ми завжди звертаємося до нашого Творця. Сьогодні ми в Католицькій церкві святкуємо тиждень милосердя, який має безліч значень. Перш за все ми святкуємо саме Боже милосердя. Основна благодать Божої доброти і милосердя полягає в тому, щоб приготувати нас до вічного життя», – звернувся до присутніх архієпископ Вісвальдас Кульбокас.

Він додав, що до подяки, яку ми підносимо Господу за те, що він дарував нам Луцьку дієцезію, ми додаємо й подяку за святих людей, яких Божа благодать подарувала Волині, один із них – це якраз єпископ Адольф-Петро Шельонжек. Насамкінець своєї проповіді архієпископ Вісвальдас Кульбокас резюмував, що наше покликання, і душпастирів, і вірян, – продовжувати справу Ісуса Христа: кожен у своїй ролі й на своєму місці.

«Хочу подякувати всім за спільну молитву. Нехай нас усіх Бог благословляє», – сказав на завершення ординарій Луцької дієцезії, єпископ Віталій Скомаровський.

Текст і фото: Ольга Шершень