70 років тому помер ординарій Луцької дієцезії Адольф Шельонжек
Події

У неділю, 9 лютого, минуло 70 років із дня відходу до вічності пастиря Луцької дієцезії, єпископа Адольфа-Петра Шельонжека. У луцькому соборі Святих Апостолів Петра і Павла – храмі, в якому містилася кафедра владики, волинські католики помолилися в намірі його якнайшвидшої беатифікації.

Єпископ Адольф-Петро Шельонжек правив луцькою церквою з 1925 до 1950 р. Якою була важкість покладеного на новопризначеного ординарія завдання, засвідчать слова князя Януша Радзівілла, котрий сказав при знайомстві з єпископом: «Не знаю, владико, чи мені вас вітати, чи співчувати». Величезна територія дієцезії, нестача храмів, обмаль священників, відсутність церковних структур, атеїстична пропаганда – із такими викликами довелося боротися владиці. Невтомна праця принесла плоди, і з часом релігійне життя в Луцькій дієцезії розквітло. Станом на 1939 р. нараховувалося 325 храмів у 16 деканатах, понад 240 священників, власні семінарія і друкарня, чотири (!) періодичних католицьких видання, освітні і благодійні організації.

Szelazek 01

Фото з архіву Згромадження сестер Святої Терези від Дитяти Ісуса

Проте найтяжчі випробування були ще попереду. Під час Другої світової війни єпископ Шельонжек разом зі своїми вірянами пережив першу радянську окупацію і принесені нею репресії, потім нацистську окупацію, Волинську різню і новий прихід совєтів.

На початку січня 1945 р. владику арештували. Приводом стала «антирадянська агітація та зрада Батьківщини», проте справжньою причиною була відмова єпископа покинути свою дієцезію і довірену йому паству. 80-літній в’язень стійко зносив допити і знущання.

Szelazek 00

Фото зі справи єпископа

Аж через 16 місяців, завдяки старанням американських дипломатів, владику Шельонжека звільнили. Останні роки життя єпископ-вигнанець провів у Замку Бєжгловському поблизу Торуня, де й помер із молитвою на устах 9 лютого 1950 р. об 11.30.

Szelazek 03

Szelazek 04

Замок Бєжгловський

Szelazek 02

Гробниця луцького єпископа у костелі Святого Якова (Торунь)

Szelazek 05

Нагробна плита єпископа Адольфа Шельонжека, яку привезли до Луцька 18 лютого 2018 р.

До останнього подиху луцький пастир сумував за своєю дієцезією, яку не називав інакше як «моя улюблена наречена» і «кохана Волинь». Про своє життя у Замку Бєжгловському він написав: «Хоч я маю все потрібне і тут мені дуже добре, але я сумую за Волинню. І якби мені хтось сказав «вертайся», негайно би повернувся, навіть до гірших умов та бідності».

Зараз у Римі триває беатифікаційний процес луцького єпископа. Молитву вдячності за його служіння і прохання про беатифікацію луцькі католики возносили на месі під головуванням єпископа Віталія Скомаровського, теперішнього ординарія Луцької дієцезії.

Szelazek 06

Szelazek 07

Szelazek 08

Текст і фото: Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

НЕ ПОКИНУВ СВОЄЇ ПАСТВИ

У ЛУЦЬКУ ПОКАЗАЛИ ВИСТАВУ ПРО ЄПИСКОПА АДОЛЬФА ШЕЛЬОНЖЕКА

У ТОРУНІ ПЕРЕПОХОВАЛИ ЛУЦЬКОГО ЄПИСКОПА. ФОТО

ДО ЛУЦЬКА ПРИВЕЗЛИ НАГРОБНУ ПЛИТУ ЄПИСКОПА ШЕЛЬОНЖЕКА

Схожі публікації
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Про викладання літератури у Кременецькому ліцеї. Частина 2
Статті
Пропонуємо увазі читачів другу частину трактату Алойзія Фелінського «Опис способу, як мають проводитися уроки польської літератури в Кременці».
20 березня 2024
Про викладання літератури у Кременецькому ліцеї. Частина 1
Статті
Серед праць Алойзія Фелінського особливу увагу привертає трактат, присвячений викладанню польської літератури в Кременецькому ліцеї. Він має не тільки краєзнавчу, а й певну практичну цінність.
01 березня 2024
«Волинь» Оскара Кольберга
Статті
«Багатство поезії та музики волинського народу тут проявляється у всій повноті», – написав Юзеф Третяк, видавець матеріалів Оскара Кольберга, присвячених Волині. Том 36 «Волинь. Обряди, мелодії, пісні» вийшов у 1907 р. у Кракові, через 17 років після смерті видатного польського етнографа.
22 лютого 2024
Як писати листи. Поради від Алойзія Фелінського
Статті
До письменницької спадщини Алойзія Фелінського належать не лише художні твори та переклади, а й праці, які сучасні критики назвали би науково-популярними. Сьогодні ми ознайомимося з однією з них.
15 лютого 2024
Волинянин Алойзій Фелінський
Статті
«Пишаюся тим, що я – волинянин. Мені приємно заявити про це вголос: тим, чим інші письменники були зобов’язані монархам-просвітителям, я зобов’язаний громадянам, серед яких народився, з якими живу і яким найпершим присвячую мої труди», – писав один із наших найвідоміших земляків ХІХ ст.
29 січня 2024
Ян-Юзеф Фітцке – волинський учений
Статті
Коли людині не вистачає грошей на найосновніші потреби – це, безсумнівно, погано. Проте саме завдяки матеріальній скруті одного молодого польського вченого волинська археологія та краєзнавство збагатилися низкою важливих здобутків, відкриттів і публікацій.
20 січня 2024
Доля і спадщина Еви Фелінської. Частина 2
Статті
Біографію Еви Вендорф-Фелінської досить непогано дослідили історики. Також у своїх творах матір увіковічнив син – Святий Зигмунт-Щенсний Фелінський. Натомість письменницька спадщина самої Еви Фелінської залишається для багатьох своєрідною білою плямою.
12 січня 2024
Доля і спадщина Еви Фелінської. Частина 1
Статті
Сьогодні минає 230 років від народження видатної волинянки Еви Фелінської – авторки побутових романів і цікавих мемуарів, учасниці незалежницького руху, матері. Її непересічна біографія й багата письменницька спадщина варті того, аби ознайомитися з ними.
26 грудня 2023