У далекому 1862 р. видатний польський етнограф і фольклорист Оскар Кольберг провів етнографічну експедицію на Волині та Поліссі, де зібрав і записав низку народних пісень, звичаїв, обрядів, легенд, прислів’їв.
Його монографія «Волинь. Обряди, мелодії, пісні», куди увійшли ці матеріали, була опублікована в Кракові аж у 1907 р., через 17 років після смерті вченого. До сьогодні ця ґрунтовна праця не перекладалася українською мовою і не видавалася в Україні.
Дослідник записав, зокрема, народну пісню в поліському селі Набруска (нині Камінь-Каширський район). Власне запис цієї пісні, зі словами і нотами, трапився мені на очі п’ять років тому, коли я переглядав згадану монографію Оскара Кольберга на сайті Польської цифрової бібліотеки Polona.

Записана Оскаром Кольбергом пісня з Набруски, опублікована в монографії «Волинь. Обряди, мелодії, пісні»
Не будучи ані музикантом, ані етнографом, я був надзвичайно вражений і зворушений, що в іноземному цифровому архіві зберігається частинка поліської нематеріальної культурної спадщини, яку треба лише «воскресити», щоб її можна було знову почути так, як чули її наші земляки 160 років тому.
Віднайденим записом пісні з дуже поетичними словами я згодом вирішив поділитися зі знаною волинською співачкою і композиторкою Тетяною Ціхоцькою, яка є авторкою і режисеркою-постановницею відомих та популярних мистецьких проєктів, зокрема: «Коляда з Тетяною Ціхоцькою», «Волинський Великдень», «На уродини до Лесі».
І ось на цьогорічні Великодні свята Тетяна Ціхоцька поділилася в соцмережі новим прекрасним і чуттєвим виконанням відродженої поліської пісні.
«Моє захоплення народною піснею – це захоплення всього життя, і почалося воно, звісно, не із цієї пісні. Я дійсно дуже багато переспівала й переслухала фольклорного матеріалу, але саме ця пісня мені ніколи не траплялася – ні мелодія, ні текст. Усвідомлювати, що її співали 160 років тому, – це емоції, які важко описати. Чомусь мені здавалось, що мелодії народних пісень того часу мали би бути більш невибагливими, а тут така собі зовсім не проста мелодія. Її можна впевнено віднести до класичної європейської музики. Окрім пісні, для мене відкриттям стала постать самого Оскара Кольберга. Його заслуга в збережені саме цієї мелодії незаперечна. Як відомо, текстів зібрано дуже багато, а от музики того часу збережено дуже мало. Звукозаписувальних пристроїв тоді не було, тож розраховувати можна було лише на тих, хто мав музичну освіту й неабиякий досвід. Кольберг, який не був українцем, залишив нам великий спадок, який чомусь досі нікому з українських виконавців не був цікавий», ‒ поділилася Тетяна Ціхоцька.
«Останніми роками я час від часу здійснюю записи народних пісень акапельно. Саме тих пісень, які забуті, які ніхто не виконує. Сподіваюся зробити їх популярними, бо для мене це наші національні скарби. Тому ця пісня стала ще однією перлиною в моїй колекції. Для мене спадок Кольберга виявився справжнім відкриттям, і я продовжу працювати над його доробком», ‒ додала співачка.
«Оскільки тепер більшість часу я перебуваю в Німеччині, саме тут пощастило познайомитися зі звукорежисером Франком Якелем, який безплатно здійснює для мене ці записи на студії в Мангаймі. На жаль, це не відбувається так швидко, як мені хотілося би, але головне, що справа живе», ‒ розповіла виконавиця відродженої пісні.

Поліський мотив із Набруски. Фото Олега Леоновича, 2022 р.
Віднайдену поліську пісню вже почули і в Маневичах.
«Я прослухала її вже багато разів. Серед пісень, які мені доводилося чути навіть у Набрусці, я на таку не натрапляла. Найбільше мене вразила гарна українська мова, яку понад 160 років тому почув і записав польський дослідник. Пісня чудова!» ‒ поділилася враженнями організаторка екскурсій Маневицького краєзнавчого музею та учасниця творчих колективів місцевого центру культури та дозвілля Людмила Піддубна.
Цілком можливо, що ми тепер можемо почути пісню, яку ніхто не чув протягом цілого століття.
Пісню з Набруски у виконанні Тетяни Ціхоцької можна послухати на її каналі на YouTube.
Роман Павлюк
На головному фото: Тетяна Ціхоцька. Фото зі сторінки співачки в соцмережах