Спогади про Лободовського
Статті

Зворушливою була зустріч у музеї ім. Юзефа Чеховіча, присвячена іншому видатному люблінському поетові Юзефові Лободовському.

Наскільки Чеховіч на Люблінщині загальновідомий, бо про нього цензура «народної Польщі» дозволяла багато писати, настільки Лободовського, котрий має багатший літературний доробок, через «діяльність усе тої ж цензури» знають менше. Усі дані, які стосувалися Лободовського, поспіхом знищувалися, оскільки поет, перебуваючи в еміграції, вів польську секцію «Радіо Мадрид» і нещадно викривав лицемірство «великого друга» Польщі – Радянського Союзу.

У 1936 році Лободовський отримав престижну Загальнопольську літературну нагороду для молоді. На фінальній стадії присудження цієї нагороди він переміг пізнішого лауреата Нобелівської премії Чеслава Мілоша. Лободовського оцінили як яскравий талант. Йому тоді було 27 років.

Дещо пізніше Юзеф Лободовський був головним редактором «Люблінського кур’єра», а згодом головним редактором тижневика «Волинь», що видавався у Луцьку.

Перед початком Другої світової війни рецензував літературні програми на «Польському радіо Варшава». У 1939 році був мобілізований, щоб воювати з німецьким окупантом, а згодом із Радянським Союзом, який встромив Польщі «ніж у спину». Відступаючи, перетнув польсько-угорський кордон, де був інтернований. З Угорщини Лободовський утік до Франції, а згодом, коли німці увійшли до Франції, відправився в Іспанію. В цій країні провів більшу частину свого еміграційного життя.

Був чудовим перекладачем української та іспанської літератури на польську мову. Лободовський – поліглот, знав на літературному рівні, окрім своєї рідної мови, польської, ще 10 мов. Серед них найбільше любив українську мову і мав багато друзів серед українських письменників. Окрім того, досконало володів російською, білоруською, іспанською, португальською, французькою, італійською, англійською та німецькою мовами. Також добре знав мову есперанто, яку дуже цінував.

Будучи в еміграції, окрім роботи на «Радіо Мадрид», виступав зі своїми коментарями на «Радіо Вільна Європа» і «Радіо Свобода». У вірші «На власну смерть» писав: «На своїй землі боюся вмирати, без страху зустріну рідну смерть». На жаль, Лободовський помер у 1988 році на чужій землі – в Іспанії. Додому повернувся тільки прах поета, який поховали у склепі його матері на кладовищі, що розташоване на вулиці Ліповій у Любліні.

Адам ТОМАНЕК

 

 

Схожі публікації
Громадян України, які планують власний бізнес, запрошують на консультації
Події
Фонд «Свобода і демократія» запрошує осіб з України, які планують власний бізнес на безкоштовну програму консультацій і менторства.
07 жовтня 2022
Не тільки Марія Склодовська-Кюрі. Нобелівські лауреати з польським корінням
Статті
Лауреати Нобелівської премії, які асоціюються з Польщею, – це не тільки Марія Склодовська-Кюрі, Генрик Сенкевич, Владислав Реймонт, Чеслав Мілош, Лех Валенса, Віслава Шимборська та Ольга Токарчук. Це й багато вчених, особливо фізиків та хіміків, які народилися і зростали на території Польщі (в її колишніх і теперішніх кордонах), та й перебуваючи за кордоном, зберігали Польщу в серці.
06 жовтня 2022
Повернуті із забуття: Владислав Михальський
Статті
Кримінальна справа, заведена в 1939 р. на Владислава Михальського, поліціянта зі Здовбиці на Рівненщині, нараховує лише кілька сторінок. Так виглядала більшість справ на функціонерів польської поліції, яких радянська влада арештовувала за наперед складеними списками одразу після вторгнення на територію Польщі.
06 жовтня 2022
ABC польської культури: «Яблуневий цвіт» – музика, що обіймає
Статті
Їхня пісня «Сьогодні пізно піду спати» станом на вересень 2022 р. на YouTube має понад 40 млн переглядів. Вони випустили альбоми «Неможливе», «Могло бути ніщо», «Live Pol’and’Rock Festival» і «Вільні серця». Пишуть і співають про те, що їх турбує, про світ довкола людини та про її переживання. Гурт «Яблуневий цвіт» (пол. «Kwiat Jabłoni») дуже швидко став популярним.
05 жовтня 2022
У Луцьку розмовляли про Корнеля Філіповича – класика польської літератури родом із Тернополя
Події
Команда Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» в Луцьку провела зустріч з читачами і презентацію мікросерії книг Корнеля Філіповича, які випустило у світ тернопільське видавництво «Крок».
04 жовтня 2022
Родинні історії: Ядвіга Гуславська та її Кременець
Статті
Ядвіга Гуславська з Кременця – співзасновниця й перша очільниця Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького. Вона була головною редакторкою газети «Wspólne Dziedzictwo», яка виходила в Кременці 2001–2004 рр. Належала до групи осіб, завдяки яким вдалося відновити Музей Юліуша Словацького. Пані Ядвіга – активна представниця польської меншини в Україні та дописувачка «Волинського монітора». Сьогодні ми пізнаємо її родинну історію.
04 жовтня 2022
Польські фразеологізми: Вода з мозку
Статті
Робити комусь воду з мозку – явище досить поширене. Для того, щоб воно виникло, достатньо наявності представників людського роду, податливих на будь-які, навіть найбезглуздіші, фанаберії. А оскільки їх на світі як мурашок, то ті, хто любить маніпулювати думкою сірих мас, не мають із цим жодних проблем.
03 жовтня 2022
На транскордонному пікніку в Луцьку говорили про збереження природної спадщини
Події
У Луцьку пройшов транскордонний пікнік. Його програма передбачала екологічний квест, відкриті дискусії та пішохідні екскурсії містом. Про це повідомляє управління інформаційної роботи Луцької міської ради.
03 жовтня 2022
В Україні відбудуться XVII Дні польського кіно
Події
6–16 жовтня в Україні триватимуть Дні польського кіно. Їх уже сімнадцять років поспіль організовує Польський інститут у Києві, традиційно включаючи в програму найцікавіший доробок польського кінематографу останніх років.
02 жовтня 2022