Особи, яких спіймали на дрібній контрабанді на польсько-українському кордоні, воліють працювати, аніж платити штрафи. Нині у Холмі відпрацьовує покарання за дрібну контрабанду кілька сотень осіб.

***
На Люблінщині є де приземлятися. Спортивні аеродроми розташовані в Радавцю біля Любліна, Свідніку, Мокрому біля Замостя, Депултичах біля Холма. Причому летовище в Депултичах нещодавно стало об’єктом, який може приймати літаки вагою майже 6 тонн, тобто замість статусу посадочного майданчика він отримав статус аеродрому. Перед цим об’єктом постають нові можливості отримання сертифікату для перевезення людей і товарів. Нещодавно до цього летовища приєднали чергові 15 гектарів землі. Після встановлення відповідного освітлення тут будуть можливі нічні польоти. На Люблінщині також розташований аеропорт «Люблін» із летовищем у Свідніку. Звідси відлітають і сюди прилітають великі літаки, на борту яких знаходиться кілька сотень осіб.
***
Із 20 жовтня румунська авіаційна компанія «Carnatair» призупиняє польоти зі Свідніка до Риму. Причина – низька популярність рейсів серед пасажирів. Якщо будуть охочі літати, то компанія відновить польоти до Риму навесні 2015 року. Натомість «Euroflot» не літатиме до Вроцлава.
***
Анджей Сохай, керівник компанії «Cyclone» – канадського авіаційного гіганта, уклав нотаріальний акт на прийняття однієї з ділянок у Красніку. Ця фірма закупила за 400 тисяч злотих ділянку площею понад 2 гектари разом із будинком, де раніше був фарбувальний цех Красніцької фабрики металевих виробів. Бурмістр Красніка Мірослав Влодарчик передав ділянку у вічне користування. «Cyclone» гарантує роботу мінімум сотні осіб. Розмір інвестицій становитиме 15 мільйонів злотих. Тут вироблятимуть нові запчастини до літаків «Airbus», «Boening», «Golfstream».
***
1 жовтня у вищих навчальних закладах розпочався 2014/2015 навчальний рік. «Корки» в місті, тиснява у міському транспорті, шумні святкування – на кожному кроці видно, що Люблін стає студентським містом. Загалом кілька років тому в Любліні навчалося 100 тисяч студентів. Нині, у зв’язку з демографічним спадом, дещо менше. Для жителів Любліна студенти – це важливе джерело доходу. Чимале гроно студентів проживає не лише в гуртожитках, але й знімає приватні помешкання, так звані «станції». Частина студентів живе у квартирах, які їм купили батьки. Більше заробляють книгарні та різні магазини. Більші прибутки отримують кав’ярні та бари. Завдяки студентам збільшується кількість глядачів у театрах, кінотеатрах, філармоніях, більшу кількість клієнтів мають також люблінські таксисти.
***
У музеї в Люблінському замку відкрито виставку «Свідоцтва Великої війни, Люблінщина 1914 – 1918». Серед експонатів знаходяться предмети і документи, що вперше представлені відвідувачам. Вони ілюструють те, що діялося на Люблінщині під час Першої світової війни. В організації виставки значну допомогу надавав австрійський «Чорний хрест».
***
Ця історія, немов із кіно. У 1937 році двоє близнюків Мєчислав і Станіслав Лангвінські залишили своє рідне село Циганку біля Мілейова на Люблінщині та відправилися шукати «кращого хліба» до Бразилії. Вони виїхали разом зі своїми дітьми. Мєчислав мав їх 11, а Станіслав – 7. І ось, через 80 років із Бразилії до Циганки приїхали їхні нащадки, щоб узяти мішечок із землею з поля, яке колись належало їхній сім’ї. Приїхала 72-річна донька Казиміра та син Сергій – обоє народжені в Бразилії. У Циганці вони зустрілися з 98-річною Софією Мікою та Вінцентом Вінярчиком – найстаршими її жителями, котрі ще пам’ятають їхніх батьків. Пані Казиміра зі сльозами на очах розповідала, що батько часто згадував Циганку. Здивувалася, побачивши стіни будинку своїх батьків. «Це ж скільки років вони витримали», – сказала голосно. Згідно з обіцянкою, взяла землю, яку розсипле в Бразилії на могилах своїх батьків.
***
Особи, яких спіймали на дрібній контрабанді на польсько-українському кордоні, воліють працювати, аніж платити штрафи. Нині у Холмі відпрацьовує покарання за дрібну контрабанду кілька сотень осіб. Вони прибирають вулиці, допомагають у лікарнях і будинках соціальної допомоги. «Dziennik Wschodni» у Любліні повідомляє, що, наприклад, пан Марцін пробував перевезти з України на територію Польщі 24 пачки цигарок. Митник виписав йому штраф 600 злотих. Пан Марцін відмовився сплачувати та попросив направити його на громадські роботи. Після судового розгляду справи його скерували на роботу на користь міста. У цьому році в Районному суді в Холмі було розглянуто 7,5 тисяч подібних справ.
***
17 вересня у Любліні було відзначено 75-ліття двох важливих подій. Перед пам’ятником «Оборонців Любліна у вересні 1939 року» було вшановано честь відважних люблінян, котрі обороняли місто від нападу Вермахту. Ясно, що ідеально озброєний ворог мав перевагу і їхні шанси дорівнювали «нулю». Організатором відзначення пам’яті була молодь із Електротехнічного технікуму ім. Оборонців Любліна 1939 року, що знаходиться на вулиці Войцеховській. Друга урочистість – це вшанування пам’яті оборонців Польщі, котрі воювали із Радянською Росією, яка всадила «ніж у спину». Саме 17 вересня 1939 року війська Червоної армії увійшли на територію Польщі. Багато оборонців Вітчизни тоді полягло, особливо на східному кордоні. У Любліні відбулося урочисте богослужіння в пам’ять про полеглих, а в школі № 1 ім. Грабського замість дзвінків про час початку занять і перерв сигналізували сирени. На шкільній урочистості учні почули архівні записи пострілів, вибухів та вигуків радянських солдатів. Це був ідеальний урок історії.
***
«Жоден вірус не прошмигне!». Так написав «Dziennik Wschodni» у Любліні. Ідеться про будівництво сучасного епідеміологічного фільтраційного центру в притулку для іноземців у Білій Підлясці. Це буде підрозділ поліклініки, в якій особи, що очікуватимуть на статус біженця, пройдуть комплексний огляд. Біженців уже зараз перевіряють, чи вони не хворі на туберкульоз та інші інфекційні захворювання, венеричні або паразитарні. Нова інвестиція коштуватиме 6 мільйонів злотих. Гроші для цієї мети надходять із Швейцарсько-польської програми співпраці. Центр планують завершити у вересні 2015 року.

Адам ТОМАНЕК