26 листопада 2010 року в луцькій Галереї мистецтв відбулося урочисте відкриття виставки ікон „Богородиця”. Усі представлені на ній ікони були написані під час ІІ Міжнародних майстер-класів іконописців, які відбувалися 12-25 вересня у селі Новиця (Малопольське воєводство, Польща).
Пленер і майстер-класи
Цьогоріч у Новиці зустрілося 20 іконописців, які представляли Львівську національну академію мистецтв, варшавські майстерні „Дорога ікони” та „Дослідження християнського Сходу”. Разом із пленером відбулася наукова конференція „Ікона Богородиці – зображення жінки”.
Організаторами пленеру виступили Товариство друзів Новиці, Братство греко-католицької молоді „Сарепта” та майстерня „Дорога ікони”. „Нам вдалося створити простір, у якому можна зустрітися, разом помолитися, попрацювати разом, – говорить один із організаторів майстер-класів Матеуш Сора. – Усе розпочалося минулого року, коли я запросив професора Романа Василика приїхати на два тижні до Новиці і разом попрацювати. Я не задумувався тоді над тим, що виникне проект, який ми організовуватимемо щорічно. У першому пленері взяли участь художники із Польщі, Словаччини та України. Разом – 18 осіб. Зацікавленість відвідувачів виставки, яка проводилася після пленеру, а також запитання митців про те, чи ми продовжуватимемо проект, переконали нас у тому, щоб спробувати знову. У нинішньому році було 20 іконописців із Польщі та України. Впродовж двох тижнів у лемківському селі спільно на Божу славу працювала група художників. Те, що можна було побачити на виставці, є результатом цієї діяльності”.
Професор Роман Василик, завідувач кафедри сакрального мистецтва у Львівській національній академії мистецтв, розповідає, що Новиця – це невеличке село, але коли людина перебуває там, то у неї складається враження, що вона перебуває в центрі світу. „Надзвичайно легко нам там працювалося. Кожен день розпочинався молитвою у маленькій церковці і там же закінчувався. Сам пленер відбувався на природі,” - говорить професор Василик.
Виставка
Виставку привезли до Луцька зі Львова. Написані під час пленеру ікони, перед цим експонувалися у Криниці Здрою, Віллі Романувка, Новому Сончі та Перемишлі. Потім виставка поїде до Варшави, де буде експонуватися у головному офісі товариства „Польська спільнота”.
На думку організаторів пленеру і виставки, представлені роботи свідчать про високу майстерність, нові мистецькі інспірації та зосередженість на молитві. Цьогорічна зустріч показує, що ікона живе, змінюється, шукає нові форми комунікації, щоб потрапити до сучасної людини із доброю Новиною. Натомість автор ідеї експонування цієї виставки у луцькій Галереї мистецтв консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку пан Кшиштоф Савицький сказав, що ці ікони об'єднують традицію із сучасністю, допомагають зрозуміти історію: „Коли я був студентом Люблінського католицького університету, то нас навчали, що через ікони ми вчимося Сходу”.
На відкритті виставки були присутні представники Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку, організатори та учасники майстер-класів і пленеру для іконописців, представники православного, греко-католицького та римо-католицького духовенства, поціновувачі та знавці сакрального мистецтва. Виставка відбулася під патронатом Генерального консула Республіки Польща в Луцьку Томаша Яніка. До її організації долучилися представники Волинської організації Спілки художників України на чолі з Володимиром Марчуком.
Чому саме у Новиці?
Новиця – це село в Польщі, яке розташоване у Малопольському воєводстві. Тут збереглося багато лемківських хат та греко-католицька церква святої Параскеви, де відбуваються богослужіння. Новиця не є типовим лемківським селом, тут проживає всього кілька лемківських сімей, декілька сімей переселенців, проживають також „утікачі” з міст. У Новиці також знаходиться меморіальна дошка Богдана-Ігора Антонича, лемківського поета, який народився у цьому селі. Неподалік від пам'ятного знака знаходиться старий будинок греко-католицького священика, який у 2004 році греко-католицький митрополит Іван Мартиняк передав братству греко-католицької молоді „Сарепта”.
На думку Матеуша Сори з Товариства друзів Новиці, все почалося саме з того, що вдалося повернути будинок священика: „Незважаючи на те, що нині лемки становлять у цьому селі меншість, нам вдалося створити простір, у якому, завдяки допомозі друзів та відкритості сусідів, ми можемо робити речі, які зближують поляків та українців”.
Товариство друзів Новиці проводить чотири багаторічні проекти. „Перший – театральний фестиваль “Інновиця”, який відбувається наприкінці квітня – на початку травня. Влітку – ми ремонтуємо кладовища, які лишилися після Першої світової війни. Восени – організовуємо пленери для художників (у нинішньому році організували також для пейзажистів). Взимку – слухаємо джазові концерти у рамках фестивалю „Jazz Bez”. До речі, Новиця знаходиться найзахідніше від інших населених пунктів, у яких відбувається фестиваль „Jazz Bez”,” – розповідає пан Матеуш.
Останнім часом Луцьк брав участь у двох заходах, які об'єднують його тепер із Новицею. Це – виставка ікон і фестиваль „Jazz Bez”. На відкритті виставки було повідомлено про те, що у наступному році відбудеться новий мистецько-іконописний захід, про який ми повідомимо наших Читачів пізніше.
Наталія ДЕНИСЮК
Фото Володимира Хомича
{gallery}09.12.2010/art{/gallery}
