Волинське коріння Болеслава Пруса
Статті

Цьогорічним випускникам польських шкіл на іспиті з польської мови та літератури довелося проаналізувати повість-легенду «Лялька», яка викликає сильні емоції у різних поколінь учнів. Одні нарікають на анахронізм та розлогі описи, інші захоплюються майстерністю автора. Безсумнівним залишається те, що, написавши «Ляльку», Олександр Гловацький, відомий під псевдонімом Болеслав Прус, «збудував» собі пам’ятник.  

При нагоді випускної метушні навколо постаті письменника, варто пригадати, що за походженням він був волинянином. Мало кому відомий цей факт, оскільки підручники та літературні словники як місце його народження вказують Грубешів. Прус, звичайно, асоціюється також з іншими населеними пунктами, які описував у своїх творах, – Любліном, Кельцями, Варшавою, Наленчовом, але не обов’язково з Волинню. Проте уважний мандрівник, рухаючись популярною міжнародною трасою сполученням «Ковель–Дорогуськ», у районі повороту на Любомль помітить дороговказ, який показує шлях до «Дуба Пруса». У сусідньому Машові колись знаходився маєток, який належав батькам письменника – Антонію та Аполонії Гловацьким. Ймовірно, до пізньої старості тут проживала також бабуся письменника – Маріанна Гловацька.

 

Справу щодо можливого волинського походження Болеслава Пруса вирішила з’ясувати редакція часопису «Волинська земля». У шостому номері журналу, який вийшов у червні 1939 р., знаходимо багато інформації на цю тему.


Збігнев Ревський на сторінках «Волинської землі» описує свою мандрівку до Машова й зустріч з Емілією Вербівною, місцевою вчителькою, котра виявилася «місцевим опікуном пам’яті про Олександра Гловацького». Ревському вдається з’ясувати місце, на якому до 1910 р. знаходився двір Гловацьких і яке жителі села називали Гловатчиною. На цьому місці він уже нічого не застав, окрім двох старих груш та трьох могутніх дубів. За словами вчительки, двір зруйнувався після того, як «панич» виїхав до Варшави, здаючи маєток в оренду.


«Волинська земля» надрукувала також текст самої Емілії Вербівної, котра, використовуючи розповіді найстарших жителів села, а також підручник з історії літератури авторства Круля та Нітовського, доводить, що письменник справді народився в Машові. Про бажання ширше пропагувати інформацію про волинське походження Пруса свідчить закінчення статті, в якому авторка зауважує: «Тихе село Машів Любомльського повіту на Волині повинне стати в одному ряді пам’ятних і дорогих місць не лише для волинян, але й для всієї Польщі, чимось на зразок Желязової Волі, Заосся чи Зулова».


На початку ХХ ст. Болеслав Прус приїхав на Волинь у справах. Унаслідок поїздки з’явився есей «Волинські нотатки», надрукований у 1910 р. на сторінках «Ілюстрованого тижневика». Текст містить не лише описи відвіданих населених пунктів (Ковель і Луцьк), але й аналіз суспільних відносин і стану економіки регіону. Нижче подано кілька цікавих спостережень про Волинь авторства Болесава Пруса:

 

Про національності:
Волинь, де поряд із переважною більшістю малорусинів проживають євреї, поляки, німці, чехи і жменька великоросіян, нагадує пляшку, до якої хтось налив ртуті, води та олії. Коли рідини спокійно знаходяться біля себе, вони не поєднуються. Натомість, якщо хтось стрясне пляшку, то спричинить хаос, проте ніколи не створить єдиної рідини: олія не стане водою, а вода – ртуттю.

 

Про поляків на Волині:
У Луцьку проживають понад 1200 поляків, у повіті – майже 24 тис.; отже, їх замало, щоб околиці можна було називати польськими, проте їх стільки, що могли б жити зручно, удосконалюватися і здобувати повагу в інших (…), польська робота в Луцьку не виглядає найкраще. Торгівлею займаються євреї, кустарними промислами – також євреї, а поляки, якщо й відзначаються, то хіба у виробництві їжі (випічка, ковбаси) (…). У сільському господарстві також не поляки найкращі працівники, а німці та чехи.

 

Про Луцьк:
План Луцька, якщо мене не підводить уява, нагадує листок із довгим та погнутим хвостиком. Хвостик утворює вулиця, що поєднує залізничний вокзал із містом, а функцію листка виконує Старе місто, збудоване на пагорбі й оточене річкою Стир. Старе місто, де височіють католицький костел, урядова школа, пошта, залишки замку, в’язниця і група двориків, має не найгіршу бруківку, тротуари, здається, бетонні, та видається доволі чистим. Свіжого повітря тут не повинно бракувати, з огляду на велику кількість садів, переважно фруктових. Такий провінційний вигляд не заважає Луцькові мати електричне освітлення, хоча не знаю, чи газове не було б кориснішим.


Безкінечно довгою вулицею ми їхали до найстарішої частини Луцька. Минули міст, згодом трохи під гірку між двома рядами магазинів, потім повернули і несподівано я побачив незвичний краєвид. Праворуч – величезний білий костел, біля нього – велика площа; ліворуч, десь вглибині, – висока червона башта і мури замку, в якому колись Вітольд приймав Ягайла, імператора Сигізмунда, великого московського князя та датського короля. І, врешті, між замком та площею – громада гарних двоповерхових будинків із садами. Словом, на невеликому просторі – драма, ідилія та молитва.

 

Ельжбєта ЗЕЛІНСЬКА
P. S.: Електронні версії видань «Волинської землі» та «Ілюстрованого тижневика» можна знайти за адресами:
http://bczasopisma.pttk.pl/Ziemia_Wolynska_1939_07.pdf?i19s2s7
http://mbc.cyfrowemazowsze.pl/dlibra/publication/23891?tab=1

 

Схожі публікації
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024
Масований обстріл України: цієї ночі на Тернопільщині постраждали 25 домогосподарств
Події
25 приватних домогосподарств у кількох громадах Тернопільщини зазнали пошкоджень під час масованого обстрілу України, який відбувся в ніч із 21 на 22 березня. Про це під час брифінгу повідомило керівництво області.
22 березня 2024