Волинське коріння Болеслава Пруса
Статті

Цьогорічним випускникам польських шкіл на іспиті з польської мови та літератури довелося проаналізувати повість-легенду «Лялька», яка викликає сильні емоції у різних поколінь учнів. Одні нарікають на анахронізм та розлогі описи, інші захоплюються майстерністю автора. Безсумнівним залишається те, що, написавши «Ляльку», Олександр Гловацький, відомий під псевдонімом Болеслав Прус, «збудував» собі пам’ятник.  

При нагоді випускної метушні навколо постаті письменника, варто пригадати, що за походженням він був волинянином. Мало кому відомий цей факт, оскільки підручники та літературні словники як місце його народження вказують Грубешів. Прус, звичайно, асоціюється також з іншими населеними пунктами, які описував у своїх творах, – Любліном, Кельцями, Варшавою, Наленчовом, але не обов’язково з Волинню. Проте уважний мандрівник, рухаючись популярною міжнародною трасою сполученням «Ковель–Дорогуськ», у районі повороту на Любомль помітить дороговказ, який показує шлях до «Дуба Пруса». У сусідньому Машові колись знаходився маєток, який належав батькам письменника – Антонію та Аполонії Гловацьким. Ймовірно, до пізньої старості тут проживала також бабуся письменника – Маріанна Гловацька.

 

Справу щодо можливого волинського походження Болеслава Пруса вирішила з’ясувати редакція часопису «Волинська земля». У шостому номері журналу, який вийшов у червні 1939 р., знаходимо багато інформації на цю тему.


Збігнев Ревський на сторінках «Волинської землі» описує свою мандрівку до Машова й зустріч з Емілією Вербівною, місцевою вчителькою, котра виявилася «місцевим опікуном пам’яті про Олександра Гловацького». Ревському вдається з’ясувати місце, на якому до 1910 р. знаходився двір Гловацьких і яке жителі села називали Гловатчиною. На цьому місці він уже нічого не застав, окрім двох старих груш та трьох могутніх дубів. За словами вчительки, двір зруйнувався після того, як «панич» виїхав до Варшави, здаючи маєток в оренду.


«Волинська земля» надрукувала також текст самої Емілії Вербівної, котра, використовуючи розповіді найстарших жителів села, а також підручник з історії літератури авторства Круля та Нітовського, доводить, що письменник справді народився в Машові. Про бажання ширше пропагувати інформацію про волинське походження Пруса свідчить закінчення статті, в якому авторка зауважує: «Тихе село Машів Любомльського повіту на Волині повинне стати в одному ряді пам’ятних і дорогих місць не лише для волинян, але й для всієї Польщі, чимось на зразок Желязової Волі, Заосся чи Зулова».


На початку ХХ ст. Болеслав Прус приїхав на Волинь у справах. Унаслідок поїздки з’явився есей «Волинські нотатки», надрукований у 1910 р. на сторінках «Ілюстрованого тижневика». Текст містить не лише описи відвіданих населених пунктів (Ковель і Луцьк), але й аналіз суспільних відносин і стану економіки регіону. Нижче подано кілька цікавих спостережень про Волинь авторства Болесава Пруса:

 

Про національності:
Волинь, де поряд із переважною більшістю малорусинів проживають євреї, поляки, німці, чехи і жменька великоросіян, нагадує пляшку, до якої хтось налив ртуті, води та олії. Коли рідини спокійно знаходяться біля себе, вони не поєднуються. Натомість, якщо хтось стрясне пляшку, то спричинить хаос, проте ніколи не створить єдиної рідини: олія не стане водою, а вода – ртуттю.

 

Про поляків на Волині:
У Луцьку проживають понад 1200 поляків, у повіті – майже 24 тис.; отже, їх замало, щоб околиці можна було називати польськими, проте їх стільки, що могли б жити зручно, удосконалюватися і здобувати повагу в інших (…), польська робота в Луцьку не виглядає найкраще. Торгівлею займаються євреї, кустарними промислами – також євреї, а поляки, якщо й відзначаються, то хіба у виробництві їжі (випічка, ковбаси) (…). У сільському господарстві також не поляки найкращі працівники, а німці та чехи.

 

Про Луцьк:
План Луцька, якщо мене не підводить уява, нагадує листок із довгим та погнутим хвостиком. Хвостик утворює вулиця, що поєднує залізничний вокзал із містом, а функцію листка виконує Старе місто, збудоване на пагорбі й оточене річкою Стир. Старе місто, де височіють католицький костел, урядова школа, пошта, залишки замку, в’язниця і група двориків, має не найгіршу бруківку, тротуари, здається, бетонні, та видається доволі чистим. Свіжого повітря тут не повинно бракувати, з огляду на велику кількість садів, переважно фруктових. Такий провінційний вигляд не заважає Луцькові мати електричне освітлення, хоча не знаю, чи газове не було б кориснішим.


Безкінечно довгою вулицею ми їхали до найстарішої частини Луцька. Минули міст, згодом трохи під гірку між двома рядами магазинів, потім повернули і несподівано я побачив незвичний краєвид. Праворуч – величезний білий костел, біля нього – велика площа; ліворуч, десь вглибині, – висока червона башта і мури замку, в якому колись Вітольд приймав Ягайла, імператора Сигізмунда, великого московського князя та датського короля. І, врешті, між замком та площею – громада гарних двоповерхових будинків із садами. Словом, на невеликому просторі – драма, ідилія та молитва.

 

Ельжбєта ЗЕЛІНСЬКА
P. S.: Електронні версії видань «Волинської землі» та «Ілюстрованого тижневика» можна знайти за адресами:
http://bczasopisma.pttk.pl/Ziemia_Wolynska_1939_07.pdf?i19s2s7
http://mbc.cyfrowemazowsze.pl/dlibra/publication/23891?tab=1

 

Схожі публікації
Охман – голос Польщі просто з Америки
Статті
Син поляків, які вже багато років живуть у США, повертається до Польщі, щоб навчатися сольного співу, й аби спробувати власні сили, подає заявку на участь у телевізійному шоу талантів і виграє. Знайомтеся: Кристіан Охман – молодий музикант, який представляв Польщу на конкурсі «Євробачення–2022» у Турині і посів 12-те місце.
16 травня 2022
Завдяки лучанам у варшавській бібліотеці створили відділ української книги
Події
В одній із бібліотек польської столиці створили відділ української книги. До ініціативи долучилися лучани, які організували збір україномовних книжок для дітей, підлітків і дорослих. Примірники з квітня передають Державній бібліотеці в середмісті Варшави.
16 травня 2022
Стипендійна програма для музейників з України
Конкурси
Товариство «Польський національний комітет Міжнародної ради музеїв ICOM» реалізує стипендійну програму #HelpUkraine – ICOM Poland Relief Fund. Вона призначена для музейників з України.
16 травня 2022
Професор Рафал Латка: За замахом на Йоана Павла ІІ стояла радянська влада
Статті
Радянський Союз прийняв рішення усунути Йоана Павла ІІ таким чином, щоб ніхто не підозрював, що за замахом стоїть безпосередньо Москва. Безчинність західних спецслужб їм це тільки спростила – пише професор Рафал Латка з Інститутут національної пам’яті Польщі. 13 травня минає 41-а річниця замаху на життя Папи Римського Йоана Павла ІІ.
13 травня 2022
Луцьк отримав ще близько 20 тонн допомоги
Події
Близько 20 тонн гуманітарної допомоги прибуло до Луцька з Великої Британії. Вантаж спочатку доставили до польського міста Піла, звідки фундація «Mewa» привезла його в Україну.
13 травня 2022
ABC польської культури: Без останку відданий театру
Статті
Серцевий напад стався в цього великого актора 22 лютого 1992 р. у Новому театрі в Познані. Його останніми словами була репліка з «Короля Ліра» Шекспіра.
12 травня 2022
Архіви у смартфоні: в Україні представили Міжархівний пошуковий портал
Статті
Державна архівна служба представила єдиний «Міжархівний пошуковий портал», який містить майже півтора мільйона оцифрованих копій документів із трьох центральних архівів України. Завдяки цьому широке коло користувачів (незалежно від місця проживання) отримає доступ до архівних матеріалів.
11 травня 2022
8,9 тис. польських організацій у світі. У Варшаві представили актуальні дані
Події
Остання версія бази польських і полонійних організацій у світі містить 8,9 тис. суб'єктів, які розташовані в 115 країнах. Найбільша кількість поляків за межами Польщі проживає в США (близько 10 млн), а чисельні польські спільноти є в Німеччині, Великій Британії, Канаді, Франції, Ісландії, Литві тощо.
11 травня 2022
Поляки допомагають Гусятину
Статті
Місто Гусятин на Тернопільщині не залишається без допомоги поляків. Не тільки матеріальної: нещодавно діти з місцевої спортивної школи взяли участь у міжнародному футбольному турнірі у Вольштині.
10 травня 2022