Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн пообіцяла під час святкування 60-річчя вступу ФРН до НАТО поступове збільшення витрат на військо. Німецький оборонний бюджет нині становить 1,2 % ВВП. Альянс рекомендує збільшити його до 2 %.  

Сємоняк хоче відновити польські військово-морські сили

«Сьогодні можемо святкувати, проте недовго. Потрібно надалі важко працювати над тим, щоб відновити польські ВМС», – сказав віце-прем’єр, міністр оборони Томаш Сємоняк під час урочистого спускання на воду патрульного судна «Ślązak».

Освячення та спускання на воду відбулося у Військово-морській академії у Гдині, де й збудували патрульне судно РП «Ślązak».

«Розбудова наших ВМС – це не лише сентимент і любов поляків до Балтійського моря, це потреба сьогоднішніх часів», – говорив під час урочистості міністр Сємоняк.

«Попереду чергові спуски та рішення, які відновлюватимуть потужність наших ВМС (...). Думаю, це добра новина для всієї Польщі, що ми повертаємося з новими суднами, які будують на польських суднобудівних заводах», – заявив Сємоняк.

Він додав, що Балтійське море – це стратегічна акваторія для польських інтересів та для інтересів НАТО.

Поінформував також, що відповідно до графіка робіт наприкінці наступного року корабель повинен «вступити на службу». Перед спусканням на воду та освяченням судна «Ślązak» у Військово-морській академії в Гдині відбулося виїзне засідання сеймової комісії національної оборони. Заступник міністра національної оборони Чеслав Мрочек представив на ньому плани щодо розвитку ВМС.

Відомство хоче доручити польським верфям будівництво трьох кораблів для оборони узбережжя та трьох патрульних суден із можливістю знешкодження мін.

Polska Agencja Prasowa

Китай буде оборонятися на Землі та в космосі

Пекін буде боронити свої інтереси всюди, де це тільки можливо. Як на обох полюсах, так і в космосі.

Про це свідчить новий закон «Про національну безпеку», прийнятий Загальнокитайським зібранням народних представників (китайський парламент). Нова доктрина безпеки стосується не лише внутрішніх справ, але й державного інтересу Китаю далеко за кордонами цієї країни. Згідно із цим документом «Китайська Народна Республіка боронитиме свої інтереси в кіберпросторі, космосі, світовому океані, а також на Північному й Південному полюсах». Китайський парламент звертає особливу увагу на потребу удосконалення обороноздатності країни через зростання ядерної загрози.

У цей же час Москва все більше намагається втягнути Китай у конфлікт із Заходом. Кілька днів тому в російській Бурятії відбулася конференція щодо міжнародної безпеки, в якій, зокрема, взяли участь представники Швейцарії, Сербії, Іспанії, Греції, Китаю, Японії та Індії. Під час цієї конференції секретар Ради Безпеки від Росії Микола Патрушев заявив, що «протиракетний щит НАТО, котрий створюють у Європі, скерований не тільки проти Росії, але й проти Китаю».

Rzeczpospolita

Керівник НАТО: «Греція обіцяла дотримуватися зобов’язань щодо Альянсу»

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запевнив у Бухаресті, що Греція, яка нині переживає фінансову кризу, залишається сильним членом Альянсу й буде надалі виконувати свої зобов’язання як країна-член НАТО.

«Греція – сильний і політично заангажований союзник. Я переконаний у тому, що вона й надалі буде виконувати свої зобов’язання», – сказав журналістам Столтенберг.

До 30 червня Греція повинна була заплатити транш на погашення боргу Міжнародному валютному фонду, але цього не зробила. Це може відрізати її від джерел фінансування, а в результаті означатиме поразку п’ятирічних намагань утримати Грецію у Єврозоні.

Греція – це перша в історії країна з розвинутою економікою, яка не зуміла сплатити борг МВФ, що на практиці означає неплатоспроможність держави. Аналітики звертають увагу на те, що фінансова криза в Греції може викликати побоювання про її здатність виконувати зобов’язання, пов’язані із членством у НАТО.

TVN24

Польські солдати залишаються в Афганістані

Президент Броніслав Коморовський підписав постанову щодо продовження використання Польського військового контингенту в рамках місії «Resolute Support» в Афганістані ще на півроку.

Прохання про прийняття такого рішення уряд скерував Коморовському в середині червня. Згідно з документом до кінця року контингент нараховуватиме до 200 солдатів і військових працівників.

Місія НАТО «Resolute Support» розпочалася на початку 2015 р. Вона замінила попередню бойову місію Альянсу в Афганістані – «ISAF».

Polskie Radio

Німеччина збільшить витрати на армію на понад мільярд євро

Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн пообіцяла під час святкування 60-річчя вступу ФРН до НАТО поступове збільшення витрат на військо. Німецький оборонний бюджет нині становить 1,2 % ВВП. Альянс рекомендує збільшити його до 2 %.

«Безпека вимагає інвестицій. Ведеться мова про те, щоб кожна держава призначила 2 % ВВП на інвестицію в обороноздатність. Ставимо таке завдання й перед собою», – заявила фон дер Ляєн. Проте керівник оборонного відомства застерегла, що такими ж важливими, як розмір бюджету, є й інші чинники, зокрема операційна здатність збройних сил і їхнє оснащення. Витрати на Бундесвер мають вирости на понад 1 млрд євро вже у 2016 р. Говорячи про кризу на сході Європи, фон дер Ляєн вкотре підтвердила готовність виконати зобов’язання країни-члена Альянсу щодо своїх партнерів. Обов’язок надання допомоги «стосується всіх, незалежно від ситуації окремих країн», – підкреслила міністр.

Informacyjna Agencja Radiowa

Бжезінський: «Треба переконати Росію, що Україна не вступить до НАТО»

На думку Збігнева Бжезінського, умовою вирішення конфлікту на Донбасі є надання Росії гарантій, що Україну не буде прийнято до НАТО. В інтерв’ю для Інтернет-видання «Spiegеl» він виступив за постачання Україні протитанкової зброї.

«Необхідне таке порозуміння, як між Росією та Фінляндією, яке впродовж десятиліть гарантувало б стабільність і мир. Україна повинна отримати право на вільний вибір своєї політичної ідентичності, зокрема на зближення з Європою. Одночасно треба переконати Росію, що Україну не буде прийнято до НАТО. Це пропозиція для вирішення конфлікту», – сказав радник у справах національної безпеки під час президентства Джиммі Картера (1977–1981 рр.).

Бжезінський вважає, що зараз відбувається відновлення холодної війни. «Якщо Україна не здасться, то тиск на Путіна в нього вдома зростатиме і змусить його до пошуку альтернативи. Надіємося, що Путін достатньо мудрий і діятиме раніше, аби не було запізно», – підкреслив політолог. Також він додав, що російський керівник вирізняється «інстинктивною спритністю».

Gazeta Wyborcza