МЗС Росії розкритикувало Польщу за зусилля, пов’язані зі зміцненням присутності НАТО в Східній Європі, та спроби підвищення «ступеню військової напруги на східному фланзі НАТО». Польське МЗС відповіло, що дії Альянсу – це реакція «на агресивну політику Росії в регіоні».    

Польські солдати їдуть в Україну

У другій половині липня польські солдати братимуть участь в організованих в Україні навчаннях «Saber Guardian/Rapid Trident». Їхня мета, як розповідає прес-секретар Генерального командування Збройних сил Польщі підполковник Артур Голавський, – «збільшення інтеропераційності штабу міжнародного батальйону у сфері проведення операцій із підтримки миру».

Навчання відбудуться в Міжнародному центрі миротворчості та безпеки у Яворові. Він знаходиться за кільканадцять кілометрів на схід від польського кордону. Займає територію приблизно 30 тис. га.

На цьому полігоні разом з українською армією тренуватимуться війська НАТО. Окрім польських солдатів (в Україну поїдуть військові з 25-ї бригади повітряної кавалерії), а також офіцерів із багатонаціонального польсько-литовсько-українського батальйону з Любліна, туди прибудуть ще американські солдати.

Найближчим часом польські солдати візьмуть участь у навчаннях у Чехії, Словаччині та Німеччині. За західний кордон вирушать підрозділи повітряно-десантних військ (загалом 350 військових). У навчаннях «Swift Response», що відбудуться на території ФРН, візьмуть участь також солдати із США та Голландії.

Rzeczpospolita

НАТО про порозуміння з Іраном: «історичний перелом»
«Ядерне порозуміння, укладене між групою світових держав та Іраном, становить історичний перелом», – сказав Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Він також закликав Тегеран до дотримання зобов’язань.

У повідомленні Столтенберг підкреслив, якщо порозуміння буде «повністю реалізовано, це зміцнить міжнародну безпеку». Відзначив також «стійкість» сторін, які вели переговори.

Порозуміння було випрацюване Іраном і групою «5+1» (США, Великобританія, Франція, Росія, Китай і Німеччина). Укладений у Відні договір передбачає, що Іран на тривалий період обмежить ядерні амбіції взамін на поступове зняття міжнародних санкцій, що заважають розвиватися іранській економіці, які, проте, завжди можна відновити.

Gazeta Wyborcza

Посол США в Польщі заспокоює у справі щодо протиракетного щита
«Ядерне порозуміння з Іраном не вплине на американські плани щодо будівництва протиракетного щита в Редзікові», – заявив посол США в Польщі Стівен Молл.

Він підкреслив, що в порозумінні не йдеться про загрозу від балістичних ракет, проте, як це кілька разів зазначав президент Обама, воно стосується розвитку ядерного потенціалу. З іншого боку, договір не має нічого спільного з іранською програмою розвитку балістичних ракет. «Тому, як зазначено в порозумінні, наші санкції, як зі сторони ООН, так і зі сторони США, залишаються в силі принаймні впродовж наступних восьми років», – сказав посол.

Також він додав, що база в Редзікові має стати елементом оборони Польщі, США, Канади та інших країн НАТО в умовах загрози, яку несуть іранські балістичні ракети.

Polska Agencja Prasowa

Росія зміцнює Чорноморський флот
«Шість підводних човнів із дизель-електричними приводами до кінця наступного року зміцнять Чорноморський флот і відновлять його потенціал», – заявив керівник російського флоту адмірал Віктор Чирков.

Адмірал, котрого цитує агентство «ТАСС», пообіцяв відновити міць Чорноморського флоту та забезпечити постійний нагляд із боку найвищого керівництва за будівництвом нових підводних човнів. На Чорне море мають потрапити судна проекту 636 «Варшав’янка», відомі в НАТО як «Improved Kilo-class».

«До кінця 2015 р. на службу потрапить корабель «Краснодар». Ще два судна, «Колпіно» і «Новгород Великий», перебувають на стадії будівництва. Їх повинні добудувати до кінця 2016 р.», – сказав Чирков.

Нині Росія володіє вже трьома підводними суднами цього класу: «Новоросійськ», «Ростов-на-Дону» та «Старий Оскол», котрий спустили на воду в цьому місяці. Окрім нових суден, у Чорноморському флоті Росія має загалом кільканадцять суден класу «Кіlо» та приблизно 30 підводних кораблів з атомними приводами.

TVN24

Розбився стратегічний бомбардувальник російських повітряних сил
«Літак «Ту-95» впав на відстані приблизно 80 км від Хабаровська. Два члени екіпажу із семи загинули», – повідомило Міністерство оборони Росії.

Як нагадує агентство «Інтерфакс», це не перша катастрофа російського військового літака в останні тижні. Російські журналісти зафіксували кілька подібних випадків.

6 липня, одразу після старту з летовища, в Хабаровському краї розбився бомбардувальник «Су-24». 4 липня в Краснодарському краї впав надзвуковий винищувач «МіГ-29». Місяцем раніше, 4 червня, такий самий «МіГ-29» розбився під час навчального польоту поблизу Астрахані. У цей же день на військовому аеродромі у Воронезькій області перевернувся багатоцільовий бомбардувальник «Су-34», а чотирма днями пізніше, 8 червня, в Амурській області розбився «Ту-95».

«Ту-95» (за кодифікацією НАТО «Bear») – це стратегічний бомбардувальний літак, що може переносити до 16 маневрених ракет типу «Радуга» з ядерними боєголовками.

Informacyjna Agencja Radiowa

Російське МЗС звинувачує Польщу в зміцненні НАТО у Східній Європі
МЗС Росії розкритикувало Польщу за зусилля, пов’язані зі зміцненням присутності НАТО в Східній Європі, та спроби підвищення «ступеню військової напруги на східному фланзі НАТО». Польське МЗС відповіло, що дії Альянсу – це реакція «на агресивну політику Росії в регіоні».

У повідомленні, розміщеному на Інтернет-сторінці, російське МЗС пише про «офіційних представників Польщі», які декларували «наміри продовжувати політику зміцнення військової присутності НАТО й окремих країнах-членів, передусім США, на території Польщі».

Polskie Radio

Литва і Латвія разом купуватимуть військове обладнання
«Прибалтійські держави обіцяють тіснішу військову співпрацю. Одним із її елементів має стати спільне придбання обладнання, оскільки це дозволить зменшити витрати. Йдеться передусім про системи повітряної оборони», – інформує радіо «Znad Wilii».

«Будемо купувати те, що нам потрібне, й те, на що маємо кошти. Якщо разом буде дешевше купувати, то ми зробимо саме так», – сказала президент Литви Даля Грибаускайте після зустрічі з президентом Латвії Раймондсом Вейонісом.

«Сьогодні ми боремося з однаковими викликами у сфері безпеки. Ми сильніші, коли діємо разом», – підкреслила Грибаускайте. Політики зазначили, що хочуть, аби до військової співпраці долучилися також їхні партнери з НАТО – Польща та Естонія.

Gazeta.pl