Шопенівський конкурс щоразу доводить до червоного кольору емоції меломанів. Я трохи орієнтуюся в цій темі, адже, як і багато хто, завжди нетерпляче очікую вердикту журі. При нагоді на екрані телевізора, рано чи пізно, з’являється одна з найвідоміших скульптур.
Ярослав-Марек Римкевич помер 3 лютого 2022 р. Він був поетом, есеїстом, літературним критиком, драматургом і політичним публіцистом.
Коли я тільки починала трохи більше пізнавати навколишній світ і зрозуміла, що існують фарби й олівці, зокрема столярний олівець, а їх використання приносить мені величезне задоволення, у вільні хвилини зайнялася виведенням своїх перших ліній і кольорових плям на папері.
Маріуш Щигел – журналіст, репортер, есеїст, письменник і викладач. Найбільшу популярність серед читачів йому принесла книга «Ґоттленд», написана 2015 р. Газета «Le Figaro» відгукнулася про неї так: «Це не книга, а просто самоцвіт».
Як багато ровесників, послухавшись батьків, особливо тата, він вступив на юридичний факультет у Петербурзі. Проте зацікавлення молодого Фердинанда скеровувалися абсолютно в іншому напрямку – ще в гімназії він був наполегливим і ретельним учнем рисунку й композиції.
Він сам розповідав анекдот, як після повернення з чергового довгого концертного турне йому відкрив двері шестирічний син і гукнув: «Мамо, прийшов той дядько, який у телевізорі співає «Бджілку Майю!» Збігнев Водецький більшу частину життя провів на сценах Польщі та світу, а також в автомобілі.
Якщо тільки нам не притаманна вразливість, наближена до емоційності носорога (нічого поганого про цю цікаву тварину я не хочу сказати), то сприйняття всіма даними людині чуттями змін, які відбуваються в навколишньому світі, є чимось очевидним і надзвичайно природним для пересічного Homo sapiens.
Її вважають винятковою, блискучою та оригінальною актрисою. Після закінчення Вищої театральної школи в Кракові вона виступала на сценах багатьох театрів, а потім підкорила й кіноекрани.
8 квітня 1858 р. у Львові з’явився на світ Ян Стика – майстер пензля, розпізнавальним знаком якого стали величезні панорамні твори на національну, баталістичну й релігійну тематику.
Глядачі визнали його найкращим режисером 90-х рр. Своє рішення обґрунтували тим, що він зняв чудові екшн-фільми, в яких за видимим насильством, брутальністю і кров’ю приховується потреба великої любові.