Коли я тільки починала трохи більше пізнавати навколишній світ і зрозуміла, що існують фарби й олівці, зокрема столярний олівець, а їх використання приносить мені величезне задоволення, у вільні хвилини зайнялася виведенням своїх перших ліній і кольорових плям на папері.

Маріуш Щигел – журналіст, репортер, есеїст, письменник і викладач. Найбільшу популярність серед читачів йому принесла книга «Ґоттленд», написана 2015 р. Газета «Le Figaro» відгукнулася про неї так: «Це не книга, а просто самоцвіт».

Як багато ровесників, послухавшись батьків, особливо тата, він вступив на юридичний факультет у Петербурзі. Проте зацікавлення молодого Фердинанда скеровувалися абсолютно в іншому напрямку – ще в гімназії він був наполегливим і ретельним учнем рисунку й композиції.

Він сам розповідав анекдот, як після повернення з чергового довгого концертного турне йому відкрив двері шестирічний син і гукнув: «Мамо, прийшов той дядько, який у телевізорі співає «Бджілку Майю!» Збігнев Водецький більшу частину життя провів на сценах Польщі та світу, а також в автомобілі.

Якщо тільки нам не притаманна вразливість, наближена до емоційності носорога (нічого поганого про цю цікаву тварину я не хочу сказати), то сприйняття всіма даними людині чуттями змін, які відбуваються в навколишньому світі, є чимось очевидним і надзвичайно природним для пересічного Homo sapiens.

Її вважають винятковою, блискучою та оригінальною актрисою. Після закінчення Вищої театральної школи в Кракові вона виступала на сценах багатьох театрів, а потім підкорила й кіноекрани.

8 квітня 1858 р. у Львові з’явився на світ Ян Стика – майстер пензля, розпізнавальним знаком якого стали величезні панорамні твори на національну, баталістичну й релігійну тематику.

Глядачі визнали його найкращим режисером 90-х рр. Своє рішення обґрунтували тим, що він зняв чудові екшн-фільми, в яких за видимим насильством, брутальністю і кров’ю приховується потреба великої любові.

Багато років тому Мечислав Фогг своїм елегантним, упізнаваним навіть на краю світу голосом співав про невеличкий театр німого кіно. 

Одного дня під час зустрічі з дітьми отець Юзеф Тішнер запитав: «Яке з усіх творінь Богові вдалося найкраще?» Всі мовчали. За хвилину наперед вийшла дівчинка і відповіла: «Я». Пролунав сміх, проте панотець сказав: «Так. Ти маєш рацію».