«Земля обітована» режисера Анджея Вайди стала великим успіхом і найвидатнішим польським фільмом. 21 лютого минуло 50 років від його прем’єри.

Це був справжній скандал: на похороні одного з найбільш оригінальних і популярних поетів Молодої Польщі та міжвоєнного двадцятиріччя з’явилася його коханка Теодора Лебенталь. Вона безцеремонно відсунула від домовини дружину й дочок поета і впилася в уста померлого у пристраснім поцілунку.

В автобіографії «У мене тут мамонт. Твори, зібрані з-під ліжка» він писав, що пережив дві великі війни: Другу світову та війну за перемогу соціалізму. Другу світову він виграв, а війну за перемогу соціалізму програв. Таким було його професійне життя: він помічав абсурди існування, політичного ладу, влади, наших стереотипів і поведінки.

Ян Кепура, син пекаря із Сосновця, став одним із найвідоміших польських артистів. Своїм голосом він підкорював сцени й серця меломанів у всьому світі. Люди його цінували, любили і захоплювалися ним.

На чорно-білому записі Польського телебачення за 1968 р. ми можемо побачити чотирьох красенів «Трубадурів», які виконують чудесну пісню «Краєвиди». Серед них – Ришард Познаковський. Усі вони вродливі та молоді. На жаль, ми дивимося на світ, якого вже немає.

У 2016 р. Національний музей у Кракові відкрив павільйон Юзефа Чапського, учня Юзефа Панкевича й одного з найвідоміших представників течії, яку в мистецтві назвали капізмом. Саме в цьому павільйоні восени 2024 р. відкрили виставку «Капісти. Сто літ!» Таким чином вирішили вшанувати сторіччя виникнення однієї з найважливіших груп в історії польського мистецтва, для якої світ – це передусім емоції, виражені кольорами і світлом.

Щастя для нього – це відчуття рівноваги між тим, що ти береш від інших, і тим, що даєш. Діалог віч-на-віч він вважає найкращою формою контакту. Він уникнув соціальних мереж. Не має особистого мейла. Відносить себе до покоління «старперів». Проте він – актор, реалізований у театрі, кіно та викладацькій діяльності.

«Вічне спочивання», «Радуйся, Маріє» чи будь-яка інша молитва, промовлена в зосередженні впівголоса над могилою за вічний мир для душі, звучить у цих місцях абсолютно інакше. Цвинтарна тиша не холодна і не проймає до нутра кісток страхом перед незвіданим вічним життям. Вона є радше містичним переживанням, яке супроводжує теплий шелест опалого листя або шум вітру в кронах старих дерев.

Фестиваль у Гдині заснований з ініціативи Дискусійного кіноклубу «Жак» і Товариства польських кінематографістів. Ознайомлення з його історією дозволяє прослідкувати долю польської кінематографії упродовж останнього п’ятдесятиріччя. Щороку багато польських стрічок змагаються за статуетку «Золотих левів» на фестивалі у Гдині, що свідчить про велику роль, яку він відіграє в житті польського кіно.

Кожен, хто хоч хвилинку і мимохідь займався фотозйомкою, чудово знає, що в портретній фотографії найважливіші очі. Цю очевидну істину знав найвидатніший польський фотограф-анімаліст Влодзімеж Пухальський.