Володимир Цибулько з юначих літ був революціонером. За що й був виключений з університету, а згодом нажив собі чимало ворогів та друзів. Встиг бути і організатором музичних, літературних проектів, і написати більше десятка книг поезій, есеїстики, перекладів, і побувати у Верховній Раді України у якості депутата, і «приміряти» посаду радника Віктора Ющенка. Про усе це в нинішньому інтерв'ю спеціально для «Волинського Монітора»

Останньою з тринадцяти на сьогодні польських пам'яток у Списку світової спадщини ЮНЕСКО є Зала Століття у Вроцлаві. Її було збудовано у 1911-1913 р.р. за проектом вроцлавського архітектора та радника у справах будівництва Макса Берґа. Як на ті часи, проект Зали був революційним: уперше каркас такої великої споруди було зроблено не зі сталі, а з залізобетону. Це надало будинкові незвичних при таких розмірах легкості й гармонійності. Крім того, використання новаторського вирішення зробило Залу найвідомішим дотепер прикладом вроцлавського модернізму.

225 років тому, в 1787 році, Київський єпископ Каспер Цецішовський підніс у ранг кафедрального колишній костел єзуїтського колегіуму Святих Петра і Павла.

Восьмий Міжнародний музичний джаз-фольк фестиваль «Музичні діалоги – 2012», який щороку відбувається у рамках святкування Днів Європи, зібрав на одній сцені музикантів із шести країн світу.

Рівно десять років тому прихід у літературу Любка Дереша, юнака із невеличкого містечка Пустомити, що під Львовом, викликав справжній фурор. Його дебютний опублікований роман «Культ» масово читали українці усіх вікових категорій. Вітчизняна критика називала Любка Дереша українським Пєлєвіном, Ніцше і навіть Борхесом! Були й такі, котрі не вірили у подальший літературний успіх юнака. Пройшло десять років, а Любко Дереш продовжує видавати свої романи, які продовжують читати не лише українці. Сьогодні Любко Дереш – гість «Волинського Монітора».

Український письменник Юрій Андрухович привіз до Луцька 111 розповідей про різні міста України та світу. Однак обласного центру Волині у цьому списку немає. За це, як зізнався сам автор, він кається і йому соромно.

У цьому році минає 72-а річниця катинського злочину, який став символом мучеництва поляків на Сході.

Малопольща славиться своєю дерев'яною архітектурою, для популяризації якої створено туристичний Шлях дерев'яної архітектури. Винятковими витворами мистецтва є дерев'яні костели на півдні історичної Малопольщі: у селах Бінарова, Блізне, Денбно Підгалянське, Хачув, Ліпніца Мурована та Сенкова (на території сучасних Малопольського та Підкарпатського воєводств). У 2003 р. ці пам'ятки було внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.