Сьогодні минає 150 років від дня народження Владислава Реймонта
Події

До вузького кола поляків, які отримали Нобелівську премію в галузі літератури, належить Владислав Реймонт. Він одержав цю почесну нагороду в 1924 р. за роман «Селяни» («Chłopi»).

7 травня минає 150 років від дня його народження. Владислав-Станіслав Реймонт (справжнє ім’я Станіслав-Владислав Реймонт) – романіст, новеліст і репортер. Народився 7 травня 1867 р. у селі Кобєлє Вєльке поблизу Радомська у сім’ї збіднілого шляхтича. Малий Стась мав багато зацікавлень, був жвавою та веселою дитиною. Однак на його дитинство вплинули відносини з надто деспотичним батьком, який вибрав синові кар’єру органіста. Змушений займатися музикою, він щиро ненавидів фортепіано, але цікавився літературою та живописом. Сім’я вирішила, що він повинен отримати серйозну професію. Натомість Реймонта манив великий світ і література. Він був актором у мандрівній театральній трупі, хотів вступити до монастиря Отців Паулінів, як медіум здійснив таємничу подорож разом із німецьким спіритом, аж поки не опинився на залізничному вокзалі. У 1893 р. переїхав на постійне проживання до Варшави. Він писав посередні вірші та працював журналістом. У той же час Реймонт почав публікувати в журналах свої перші оповідання і короткі епічні твори. Поворотним моментом у його літературній кар’єрі став репортаж «Паломництво на Ясну Гору» («Pielgrzymka na Jasną Górę»). До сторіччя повстання на чолі з Тадеушем Костюшком, яке відбулося в 1794 р., у пішу подорож до Ченстохови вирушили тисячі вірян. Як  кореспондент видання «Ілюстрований тижневик» («Tygodnik Ilustrowany»), Реймонт розчинився у натовпі, пройшов увесь шлях і створив образ цієї тимчасової спільноти, до якої входили різноманітні яскраві особистості, об’єднані релігійними переживаннями.

Найцікавіші новели цього періоду зображують життя села, добре відоме письменникові. Реймонт писав про жахливе обличчя людської бідності. Найбільш шокують своїм натуралізмом оповідання «Смерть» («Śmierć»), «Завірюха» («Zawierucha») і «Томек Баран» («Tomek Baran»). Реймонт написав чотири великих романи, які ввійшли до історії літератури: «Комедіантка» («Komediantka»), «Ферменти» («Fermenty»), «Земля обітована» («Ziemia obiecana») i «Селяни». За останній він отримав  нагороду Польської академії знань (1917 р.) та Нобелівську премію (1924 р.). Реймонт переміг у гідному товаристві: його конкурентами були Томаш Манн, Максим Горький і Томас Гарді.

У 1913–1918 рр. Реймонт, спираючись на джерела, працював над великою історичною трилогією, яка повинна була стати свого роду репортажем із часів повстання на чолі з Костюшком, аналізом причин поразки. Проте в історію літератури він увійшов як автор «Землі обітованої» та «Селян». Завдяки ньому ми можемо пізнати величезну панораму польського суспільства кінця XIX і початку XX ст.
Владислав Реймонт помер у 1925 р. Серце письменника вмурували в колону костелу Святого Хреста у Варшаві, а забальзамоване тіло поховали на кладовищі Повонзки, на Алеї заслужених.

Опрацювала Ядвіга ДЕМЧУК,
учителька, скерована до Луцька
організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВОЛИНСЬКЕ КОРІННЯ БОЛЕСЛАВА ПРУСА

Схожі публікації
Учасники проєкту «Świadomy Senior» запрошують на виставу в Рівному
Події
У Рівному триває підготовка спектаклю «Золоті хіти. Театральний кавер» у рамах проєкту «Świadomy Senior». Головні ролі зіграють члени польських організацій та люди, які активно популяризують польську культуру в локальній спільноті.
05 червня 2026
Нотатка Алойзія Фелінського про «Волинський щоденник»
Статті
Пропонуємо вашій увазі статтю «В мемуари «Землі Волинської». Причинок до розвитку польської журналістики на Волині», опубліковану в № 3 «Землі Волинської» за 1939 р.
05 червня 2026
Ян Маліцький став почесним професором Університету імені Лесі Українки
Статті
Директору Центру східноєвропейських досліджень (Studium Europy Wschodniej) Варшавського університету Яну Маліцькому присвоїли звання почесного професора Волинського національного університету імені Лесі Українки.
04 червня 2026
Триває другий конкурс заявок на малі транскордонні проєкти
Можливості
Асоціація «Карпатський єврорегіон» оголосила другий набір на проєктів в межах пріоритету 4 «Співпраця» Фонду малих проєктів Програми Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027. Прийом заявок триває до відкритий до 10 липня 2026 р.
03 червня 2026
Маневичі вдруге відзначили 125-річчя. З нагоди ювілею тут триває масштабна виставка
Статті
В останній день травня, у свято Трійці, Маневичі традиційно відзначили День селища. Цього року це був 125-річний ювілей.
02 червня 2026
Дитяче свято в Замлинні зібрало близько 200 учасників
Події
В Інтеграційному центрі «Замлиння» провели День дитини. 30 травня тут зібралися близько 200 дітей із польських організацій та установ, у яких вивчають польську мову.
02 червня 2026
У Польщі відбувся 39-й з’їзд вихідців із Тернопільщини
Події
25–29 травня в Покшивній Опольського воєводства відбувся 39-й тернопільський з’їзд кресов’ян. Такі зустрічі вже багато років організовує Клуб тернополян на чолі з Яніною Стадник.
02 червня 2026
Робота: Представництво Фонду міжнародної солідарності шукає спеціаліста з питань відповідності
Події
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує у свою команду спеціаліста з питань відповідності, аби разом втілювати розвиткові ініціативи спрямовані на підтримку українських громад задля їхнього стійкого розвитку та відновлення в умовах повномасштабної війни.
01 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Підофіцер Антоній Пашковський з Олександрії біля Ківерців
Статті
25 квітня 1940 р. службовці Ківерцівського районного відділу НКВД арештували підофіцера Війська Польського Антонія Пашковського. Упродовж шести місяців від поділу Польщі між Німеччиною та СССР він переховувався в Бодячеві.
01 червня 2026