Сьогодні минає 150 років від дня народження Владислава Реймонта
Події

До вузького кола поляків, які отримали Нобелівську премію в галузі літератури, належить Владислав Реймонт. Він одержав цю почесну нагороду в 1924 р. за роман «Селяни» («Chłopi»).

7 травня минає 150 років від дня його народження. Владислав-Станіслав Реймонт (справжнє ім’я Станіслав-Владислав Реймонт) – романіст, новеліст і репортер. Народився 7 травня 1867 р. у селі Кобєлє Вєльке поблизу Радомська у сім’ї збіднілого шляхтича. Малий Стась мав багато зацікавлень, був жвавою та веселою дитиною. Однак на його дитинство вплинули відносини з надто деспотичним батьком, який вибрав синові кар’єру органіста. Змушений займатися музикою, він щиро ненавидів фортепіано, але цікавився літературою та живописом. Сім’я вирішила, що він повинен отримати серйозну професію. Натомість Реймонта манив великий світ і література. Він був актором у мандрівній театральній трупі, хотів вступити до монастиря Отців Паулінів, як медіум здійснив таємничу подорож разом із німецьким спіритом, аж поки не опинився на залізничному вокзалі. У 1893 р. переїхав на постійне проживання до Варшави. Він писав посередні вірші та працював журналістом. У той же час Реймонт почав публікувати в журналах свої перші оповідання і короткі епічні твори. Поворотним моментом у його літературній кар’єрі став репортаж «Паломництво на Ясну Гору» («Pielgrzymka na Jasną Górę»). До сторіччя повстання на чолі з Тадеушем Костюшком, яке відбулося в 1794 р., у пішу подорож до Ченстохови вирушили тисячі вірян. Як  кореспондент видання «Ілюстрований тижневик» («Tygodnik Ilustrowany»), Реймонт розчинився у натовпі, пройшов увесь шлях і створив образ цієї тимчасової спільноти, до якої входили різноманітні яскраві особистості, об’єднані релігійними переживаннями.

Найцікавіші новели цього періоду зображують життя села, добре відоме письменникові. Реймонт писав про жахливе обличчя людської бідності. Найбільш шокують своїм натуралізмом оповідання «Смерть» («Śmierć»), «Завірюха» («Zawierucha») і «Томек Баран» («Tomek Baran»). Реймонт написав чотири великих романи, які ввійшли до історії літератури: «Комедіантка» («Komediantka»), «Ферменти» («Fermenty»), «Земля обітована» («Ziemia obiecana») i «Селяни». За останній він отримав  нагороду Польської академії знань (1917 р.) та Нобелівську премію (1924 р.). Реймонт переміг у гідному товаристві: його конкурентами були Томаш Манн, Максим Горький і Томас Гарді.

У 1913–1918 рр. Реймонт, спираючись на джерела, працював над великою історичною трилогією, яка повинна була стати свого роду репортажем із часів повстання на чолі з Костюшком, аналізом причин поразки. Проте в історію літератури він увійшов як автор «Землі обітованої» та «Селян». Завдяки ньому ми можемо пізнати величезну панораму польського суспільства кінця XIX і початку XX ст.
Владислав Реймонт помер у 1925 р. Серце письменника вмурували в колону костелу Святого Хреста у Варшаві, а забальзамоване тіло поховали на кладовищі Повонзки, на Алеї заслужених.

Опрацювала Ядвіга ДЕМЧУК,
учителька, скерована до Луцька
організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВОЛИНСЬКЕ КОРІННЯ БОЛЕСЛАВА ПРУСА

Схожі публікації
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026
У Пужниках розпочався черговий етап пошукових робіт
Події
22 червня розпочалися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). Фінансування робіт здійснюється в рамках програми Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «Місця національної пам’яті за кордоном».
23 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Олександр Тухольський, начальник в’язниці
Статті
Олександра Тухольського, начальника в’язниці в Каліші, працівники НКВД арештували 26 жовтня 1939 р. Його на вулиці Луцька впізнала колишня засуджена, яка відбувала покарання в очолюваному Тухольським пенітенціарному закладі.
22 червня 2026
У Луцьку для дітей організували «Пікнік з рятувальниками»
Події
19 червня в центральному парку Луцька відбувся «Пікнік з рятувальниками». У спеціально облаштованих зонах діти могли приміряти форму працівників ДСНС, спробувати свої сили на смузі перешкод, навчитися працювати з металошукачами і накладати турнікет, дізнатися, навіщо пожежники використовують дрони.
20 червня 2026