Луцьк багатий на спогади про людей, які творили культурний простір Волині. Тож команда «Фронтери» продовжує досліджувати історичну спадщину та відкривати недооцінені імена у відеорозмовах.

Юзеф Лободовський – польський поет-бунтар, який випередив свій час і попри складну особисту долю завжди лишався вірним своїм поглядам. Він до останнього вірив, що лише через порозуміння Польщі та України можна уникнути російського ярма. Його слова стали пророчими, адже після Другої світової війни обидві країни таки були окуповані.

Проте не всі знають, що відомий у світі поет та перекладач певний час мешкав у Луцьку. У 1938 р. воєвода Генрик Юзевський запросив його попрацювати у газеті «Волинь». До речі, будинок редакції досі зберігся. На той момент Юзеф Лободовський був скандально відомим, тож очолити багатотиражне видання не міг, однак, як зазначають історики, керував редакцією з тіні. Власне, про відомого поляка в рамках проєкту «Фронтера» відзняли відеорозмову за участю доктора наук із соціальних комунікацій, професора Світлани Кравченко, яка написала книгу про Лободовського, та історикині й краєзнавиці Тетяни Яцечко-Блаженко. Коментар до відео надав Бернард Новак, польський письменник, видавець і головний редактор видавництва «Тест».

Згадують науковці й доволі кумедний факт, який добре ілюструє характер Лободовського. Через погодні умови, добираючись після вихідних до Луцька з Любліна, поет спізнився на редакційне засідання і з коридору почув, як Генрик Юзевський нарікає, мовляв працівник його обдурив і не приїхав. Той, не боючися складного характеру воєводи, заходячи до кабінету заявив: «Лободовський приїхав. Чи не хотіли б ви за старим польським звичаєм залізти під стіл і загавкати?» В редакції запала мертва тиша, адже всі розуміли, на що натякає письменник: за традицією треба було «відгавкати» брехню. Натомість воєвода уважно подивився на всіх, заховав голову під стіл і швидко виконав прохання.

До речі, любов до України з’явилась у Лободовського в дитинстві, коли він потрапив на Кубань. Юзеф відшукав у родоводі козацьке коріння й навіть нарік себе отаманом. Згодом молоді люблінські поети називали себе «ватагою отамана Лободи».

Цікаво, що з Україною його пов’язують також романтичні стосунки, адже він був закоханий в Зузанну Ґінчанку, яка проживала в Рівному. Проте шлюбом їх стосунки не завершилися. Лободовський одружився з Ядвігою Курило. Вони прожили разом близько двох років, потім письменник змушений був емігрувати до Іспанії. Оскільки згадувати ім’я Лободовського в комуністичній Польщі було заборонено, його дружину навіть змусили розлучитися та позбавитися прізвища чоловіка, аби вона могла зберегти роботу. Але поет до кінця життя вважав себе одруженим.

Перебуваючи в Мадриді, письменник залишався вірним своїм принципам та Батьківщині. Він і далі писав про Польщу та Україну й відмовився взяти іспанське громадянство, хоча це могло би посприяти покращенню його соціального й матеріального становища. Більше про творчість і долю Юзефа Лободовського дивіться у відеорозмові.

Відео підготовлено за підтримки Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку та Українського культурного фонду. Переглянути можна на ютуб-каналі «Фронтера».

Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОСТРІЛ У ДЕСЯТКУ. РОЗМОВА З АДАМОМ ТОМАНЕКОМ, ПЛЕМІННИКОМ ЮЗЕФА ЛОБОДОВСЬКОГО