Як будували костел Святого Станіслава в Ковелі
Статті

«Це буде вічно живий монумент пам’яті…» – писав у 1928 р. Адам Чекальський у «Католицькому путівнику», що виходив у Познані.

Його стаття «Будівництво костелу-пам’ятника в Ковелі» з’явилася у № 48 цього часопису від 25 листопада 1928 р. Газету із власної колекції надав редакції Віктор Літевчук.

007

Газета «Католицький путівник»

Історія костелів у Ковелі була досить буремною. У 1854 р. у місті збудували дерев’яний костел Святої Анни. Під кінець Другої світової війни його частково зруйнували, а після війни споруду повністю знесла радянська влада. Зараз у Ковелі діє парафія Святої Анни, богослужіння відбуваються у старовинному дерев’яному храмі, перевезеному на початку 90-х років із села Вишеньки Рожищенського району, де він був споруджений ще в 1771 р.

У 1924 р., після багатьох років старань, у Ковелі розпочали будувати ще один костел, мурований, під назвою «Пам’ятник крові і слави Святого Станіслава, єпископа і мученика». Саме про нього писав Адам Чекальський у «Католицькому путівнику» («Przewodnik Katolicki»). Нижче наводимо повний переклад цієї статті.

004

Ковель. Костел-пам’ятник. 30-ті рр. ХХ ст.

***

Місто Ковель не може похвалитися багатим історичним минулим. У давній Польщі воно ніколи не грало великої ролі, адже навіть не було центром повіту, який містився в Ратному, нині кількатисячному містечку Ковельського повіту. Проте й Ковель має минуле. Римо-католицький костел існує в Ковелі з 1551 р., коли його збудувала королева Бона. У часи безкоролів’я, в 1649 р., гайдамаки напали на Ковель, замордували тодішнього пароха, панотця Якуба Косинського, спрофанувавши костел і пограбувавши його дощенту. З плином часу ковельський костел два рази знищували до фундаментів. Отож, урешті в 1854 р. на руїнах попереднього збудували маленький тимчасовий костелик, звісно, дерев’яний.

Обставини, в яких перебувала тутешня парафія за часів царату, не дозволили місцевим парафіянам реалізувати свої наміри. Потрібно було 60 літ боротьби з різноманітними православними архієреями, адміністративними й поліцейськими чиновниками, 60 літ геройських починань, аби в 1914 р. отримати від царської влади дозвіл на початок будівництва костьолу на грязькій болотистій ділянці поза містом.

Тодішній комітет будівництва костелу зібрав уже достатню кількість матеріалів і поставив фундамент, аж тут розпочалася світова війна. В 1916 р. до Ковеля прийшли німці, які роком пізніше весь будівельний матеріал пограбували, а 80-річного старця, світлої пам’яті ксьондза-прелата Яна Шугайського, який протестував проти грабежу, побили прикладами.

Лише після приєднання Волині до Польщі та призначення в 1921 р. ковельським парохом ксьондза-інфулата Фелікса Шнарбаховського будівництво католицького храму в Ковелі, достойного 15-тисячної парафії, увійшло в нормальну колію.

Чималий фундамент (новий, – ред.) костелу-пам’ятника під покровительством Святого Станіслава, мученика, поставили в середмісті, на піщанистому пагорбі, де, як мовить легенда й оповідають історичні хроніки, лежать кістки французів і поляків із наполеонівської армії та останки польських повстанців 1831 р. Тож він буде вічно живим монументом пам’яті про тих наших героїчних предків, які на рубежах Речі Посполитої полягли, захищаючи Християнство і Польщу.

Невтомний священик, голова комітету будівництва костелу-пам’ятника, ксьондз-інфулат Фелікс Шнарбаховський, багаторазово відзначений орденами Апостольським Престолом і польським урядом за заслуги на полі католицизму та польськості, коли побачив, що жертовності місцевої громадськості недостатньо, вирушив до Північної Америки, аби там зібрати кошти на спорудження костелу-пам’ятника. Пожертвування американської Полонії становили 20000 доларів. Ця сума дозволила комітетові звести стіни до висоти бічних нефів.

У цьому місці варто возвеличити надзвичайну, як на сьогоднішні часи, жертовність польської громадськості ковельської парафії, а головним чином численної залізничної колонії та навколишніх дрібних рільників, які солідарно того року офірувалися до роботи при будівництві костелу-пам’ятника з кіньми та возами. Натомість працівники залізниці вирішили сплачувати процент від зарплати, аби із зібраних коштів збудувати власними силами одну з веж, яка називатиметься Залізнична.

Зараз комітет приступив до енергійної акції, покликаної зібрати більші кошти, аби весною наступного року розпочати напружену працю при будівництві та в 1929 р. звести костел до даху.

005

Костел-пам’ятник у Ковелі на Волині. Без даху на головній вежі – на завершальні роботи не вистачило грошей. 30-ті рр. ХХ ст.

006

Костел-пам’ятник у Ковелі. Бронзова дошка на честь національних героїв. Усередині роботи не завершені через відсутність коштів. 30-ті рр. ХХ ст.

***

Перші богослужіння в костелі Святого Станіслава відбулися в 1935 р., але будівельні роботи продовжувалися. Призупинили їх разом із початком війни. Під час бомбардування міста костел частково пошкодили. Після війни його повністю розібрала радянська влада, цеглу використали, зокрема, для розширення в’язниці НКВС у місті.

kosciol Kowel tekst

На фото з газети: Проект костелу Святого Станіслава в Ковелі на Волині. Загальний вигляд Ковеля в бік армійських казарм. Могили полеглих у світовій війні на католицькому кладовищі в Ковелі

101

Костел Святої Анни в Ковелі. 1915 р.

 

102

Ковель. 1916 р.

 

103

Ринок у Ковелі. 1920–1930 рр.

 

104

Ковель. Загальний вигляд. 1920–1930 рр.

 

105

Вулиця Залізнична в Ковелі. 1920–1930 рр.

 

106

Вулиця Луцька в Ковелі. 1920–1930 рр.

 

107

Вулиця 3 Травня в Ковелі. 1920–1930 рр.

Опрацьовано на підставі статті «Будівництво костелу-пам’ятника у Ковелі»
в часописі «Католицький путівник», № 48 від 25 листопада 1928 р.
Фото з колекції Віктора Літевчука

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«НЕ БУВАЄ ТРОЯНД БЕЗ КОЛЮЧОК», АБО НОТАТКИ ПРУСА З МАНДРІВКИ ВОЛИННЮ

ВОЛИНЬ НА ЛИСТІВКАХ ВИДАВНИЦТВА «РУХ» 

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024