Завдяки оцифровуванню ми все більше дізнаємося про різні історичні епохи та краще їх розуміємо. Наприклад, іконографія Першої світової війни протягом останніх років значно розширилася за рахунок нових оцифрованих матеріалів, які постійно з’являються в інтернеті.
Мабуть, це дивно звучить, але саме завдяки тій страшній кровопролитній війні зараз ми так багато дізнаємося про цей період історії нашого краю.
Серед робіт десятків військових фотографів із польської, австрійської чи російської сторін того збройного конфлікту є серія знімків, створених відомим краківським художником, ілюстратором і сценографом Станіславом Яновським.
Станіслав Яновський народився у Кракові в 1866 р. Він навчався у Краківській школі образотворчих мистецтв та Мюнхенській королівській академії мистецтв.
Уже будучи відомим і успішним художником, Яновський у 1901 р. одружився з Габріелею Запольською – нашою славною волинською землячкою і вже відомою на той час акторкою та письменницею. Він проєктував і малював костюми для театральних постановок Габріелі Запольської та викладав костюмологію у драматичній школі, заснованій нею у Кракові. Він також був режисером та постановником її вистав. Після переїзду до Львова Яновський керував мандрівним театром Габріелі Запольської, для якого створював декорації. У 1912 р. художник став професором Вільної академії мистецтв у Львові.
Відомий митець вступив у ряди Польських легіонів у вересні 1914 р., уже після розлучення із Запольською. Bін брав участь у боях легіонів у Словаччині, Малопольщі, Карпатах, а в 1916 р. – на Волині, займаючи посаду коменданта штабового підрозділу.
У своєму доробку він залишив нам цікаві фотодокументи, що представляють Волинське Полісся та солдатське життя.
Цикл його фотографій «Із життя легіонера» знаходиться в колекції Національного музею у Кракові. Їх можна вільно переглянути в інтернеті.
Завдяки світлинам Станіслава Яновського ми можемо побачити, якими в той час були церкви в Оконську, Чевелі, Пісочному, зниклі на сьогодні костел у Буцині в стилі класицизму та мисливський палац Сапегів у Велицьку під Ковелем, цвинтар у Вовчицьку. Ті знімки чудово ілюструють, як виглядали табори легіонерів, бойові укріплення та щоденне життя військових і місцевого поліського населення.
Успенська церква в Оконську
Введенський костел у Буцині
Мисливський палац Сапегів у Велицьку
Михайлівська церква в Пісочному, пристосована під польовий лазарет
Табір у Пісочному. Солдатський обід
Полковник Станіслав Шептицький із групою офіцерів
Урочиста церемонія присвоєння вищих військових звань
Стройовий огляд Польських легіонів генералом Фрідріхом фон Бернгарді в Черемошному
Він зробив багато фотопортретів своїх колег і мальовничих фото з армійськими кіньми, якими він, як істинний поціновувач коней і чудовий наїзник, неабияк захоплювався.
Поручник Станіслав Рабінський
Підпоручник Тадеуш Грабовський
Ротмістри Владислав Беліна-Пражмовський і Юліуш Остоя-Загурський
Кінні навчання в Чевелі
Офіцери 2-го уланського полку на кінному манежі
Коні 2-го уланського полку
Відомо, що деякі свої фотографії Яновський використав пізніше для малюнків, акварелей та масляних картин.
У дні перебування 2-го уланського полку в Чевелі (сучасна Старовижівщина) він зробив там багато фотографій. Одна з найцікавіших – серія знімків спільної забави з місцевими жителями, зроблена у травні 1916 р. Пізніше художник зобразив свято на своєму полотні, використавши одночасно дві світлини.
Солдати 2-го уланського полку на сільській забаві в Чевелі
Картина Станіслава Яновського «Ułani, ułani, chłopcy malowani...» з колекції Національного музею у Кракові
Картина «Ułani, ułani, chłopcy malowani…», написана в тому ж 1916 р., знаходиться сьогодні в колекції Національного музею у Кракові.
Після здобуття Польщею незалежності Станіслав Яновський повернувся до живопису.
Протягом усього свого життя він створив безліч чудових пейзажів, натюрмортів, жанрових композицій, портретів (зокрема, відомі портрети Габріелі Запольської). Він був співавтором найбільшої в історії польської картини «Панорама Татр», створеної в 1894–1896 рр., та монументальної панорами Львова другої половини XVIII ст., виконаної в 1929 р. для Всепольської виставки в Познані.
Його роботи знаходяться в національних музеях Кракова, Варшави, Вроцлава та Львова, Ягеллонській бібліотеці, Історичному музеї міста Кракова та Королівському замку на Вавелі, варшавському Музеї літератури імені Адама Міцкевича, Театральному музеї, Музеї Війська Польського, музеях Нового Сонча та Пьотркова-Трибунальського.
Роман ПАВЛЮК
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
