Його кар’єра тривала 60 років. Він виступав до 86-ти. Брав участь у Варшавському повстанні, пережив три війни, з них – дві світових, воєнний стан і дочекався незалежної Польщі.

Мечислав Фогг став першим польським артистом, який виступив на телебаченні. Він володів власною кав’ярнею «Cafe Fogg» та студією запису грамофонних платівок «Fogg Records». Його життя вдалося, а його найбільші хіти «Танго Мільонга», «Це остання неділя», «Осінні троянди», «Невеликий білий будиночок», «Вже ніколи», «Пісня про матір», «Перша сива волосина» популярні досі. Платівки з його записами вийшли тиражем понад 25 млн екземплярів.

Перед війною Фогг виступав із відомим хором «Дана» на сцені театру «Qui pro Quo», а після війни – із власними рециталами з жіночими колективами. Встановив довоєнний рекорд – понад 100 тис. проданих екземплярів платівки «Це остання неділя». Пісню, що дала назву платівці, охрестили «танго самовбивць» через сумний текст.

У 1937 р. Мечислав Фогг переміг у загальнопольському голосуванні слухачів Польського радіо в категорії «Найпопулярніший співак» – він отримав майже 50 тис. голосів. У березні 1938 р., відсвяткувавши десятилітній ювілей, співак попрощався з хором «Дана». В березні й липні 1938 р. концертував із Мірою Зімінською і Тадеушем Сигетинським у 48 містах Польщі.

У 1938 р. Мечислав мав сольний виступ у Нью-Йорку і здійснив понад тримісячне турне у Сполучених Штатах. Співав у театрах «Ріволі» в Буффало і «Конгрес» у Чикаго, в Детройті, Клівленді, Бостоні, Філадельфії. Митець також записав платівки на студії RCA Victor.

Фогг був першим польським артистом, який виступив на Польському телебаченні в 1938 р. Програму вела студія, розташована на Пруденціалі – довоєнному хмарочосі, який зараз після багатьох перипетій став п’ятизірковим готелем «Варшава». Роком пізніше заспівав на телевізійній студії в Лондоні.

Він був учасником польсько-більшовицької війни в 1920 р., під час якої отримав поранення. А в роки Другої світової війни був членом Армії Крайової, старшим стрільцем 1-го штурмового батальйону «Помста» в угрупуванні «Гольський». Був теж одним з організаторів таємних занять у Гімназії імені Стефана Баторія.

Зі своїми піснями виступав у схронах, польових шпиталях, на барикадах. Кілька разів його поранили. Мечислава Фогга нагородили Хрестом доблесних і золотим хрестом Заслуги з мечами, наданим польським урядом в екзилі в Лондоні. Його повстанська пов’язка (оскільки Армія Крайова та інші підпільні організації не могли забезпечити своїх членів обмундируванням, учасники повстання носили на руці біло-червону пов’язку, – перекл.) перебуває в Музеї Варшавського повстання в польській столиці.

Під час Другої світової війни він допомагав друзям і знайомим єврейського походження – переховував їх у власній квартирі та роздобував для них фальшиві документи. Інститут Яд-Вашем у Єрусалимі відзначив Фогга медаллю Праведника народів світу.

Про Варшавське повстання розповідав, зокрема, так: «Одне з найяскравіших моїх переживань у повстанні було пов’язане з виконанням славнозвісного «Мокотовського маршу», який для мене написав Ян Марковський на слова офіцера Армії Крайової Мирослава Єзерського. Пісню, на яку надихнули бої на Мокотові (квартал у Варшаві, – перекл.), написану на заплямованому нотному папері звичайним олівцем, передали підпільницькими каналами до квартири на вулиці Кошиковій. Нову пісню я розучив дуже швидко, за неповних три дні. Її актуальність брала за серце. Та й, зрештою, треба було швидко вчити, щоби встигнути її ще виконати, адже смерть збирала довкола щедрий урожай».

Після Варшавського повстання співак покинув польську столицю із цивільним населенням. Оселився в селі Злотоклос. Проте вже 18 січня 1945 р. повернувся до міста. В 1945–1946 рр. на руїнах будинку на вулиці Маршалковській, 119 виступав із рециталами у власній мистецькій кав’ярні «Café Fogg». Саме тут він виконував зворушливу «Пісню про мою Варшаву», написану в останні дні повстання. В 1947 р. поїхав до Австрії на перші післявоєнні закордонні гастролі. В 1948 р. у своєму помешканні на вулиці Кошиковій, 69 відкрив студію запису платівок «Fogg Record». Там вийшло понад 100 альбомів.

Виступав у театрі «Сирена», в багатьох розважальних програмах, разом із «Оркестром з Хмільної» збирав кошти на відбудову Королівського замку у Варшаві.

Мечислав Фогг із танцювальним колективом на кораблі «Баторій». Public domain

Упродовж своєї довгої кар’єри Мечислав Фогг виступив на 16 тис. концертах у 25 країнах Європи, а також у Бразилії, Ізраїлі, на Цейлоні, Тасманії, в Новій Зеландії, Австралії, багаторазово у США та Канаді. У його репертуарі – понад 2 тис. творів. Востаннє він виступив перед публікою в 1986 р. в кінотеатрі «Електронік» у Варшаві. Помер співак 3 вересня 1990 р. Його поховали на Брудновському кладовищі у Варшаві.

Зірка Мечислава Фогга на Алеї зірок Фестивалю польської пісні в Ополі. Фото Adaś17, CC BY-SA 4.0

Для довоєнних і післявоєнних слухачів Мечислав Фогг став символом гарної польської пісні. Артист записав свої спогади для Польського радіо. Мемуари, видані в 1971 р., називалися «Від гультіпаки до бельканто». Книгу Фогг закінчив так: «Заявляю вам, що я був молодим, є молодим і буду молодим так довго, як ви забажаєте…»

Один з анекдотів про митця розповідає, що коли польські археологи відкопали древню мумію в Єгипті, та їх запитала: «А Мечислав Фогг ще співає?» Інший же, який розказав Кшиштоф Кравчик, говорив про те, що якби Фогг не перестав співати, то жив би й донині.

Із 2004 р. під патронатом міністра культури і родини Фоггів у Варшаві та Кракові проводять Загальнопольський фестиваль пісні ретро імені Мечислава Фогга. Артист продовжує жити, а молоді митці створюють свої проєкти в нових аранжуваннях на пісні великого співака.

Платівки Мечислава Фогга. Public domain

Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ДАНУТА СТЕНКА – АКТРИСА, ЯКА ЛЮБИТЬ БЕЗКІНЕЧНІ ВИПРОБУВАННЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЄЖИ ГРОТОВСЬКИЙ – ВЕЛИКИЙ ПРОВІСНИК, МАГ І РЕФОРМАТОР ТЕАТРУ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КОРТЕЗ – ГІПНОТИЧНИЙ ГОЛОС НА СЦЕНІ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КШИШТОФ КРАВЧИК – КОРОЛЬ ПОЛЬСЬКОЇ ЕСТРАДИ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АДАМ ЗАГАЄВСЬКИЙ – СПІВЕЦЬ СКАЛІЧЕНОГО СВІТУ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: СТАНІСЛАВ БАРАНЬЧАК – ВИДАТНИЙ ХІРУРГ СЛОВА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЮЛІУШ МАХУЛЬСЬКИЙ – КОРИФЕЙ ПОЛЬСЬКОГО КІНО

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: «ДЖЕМ» – КУЛЬТОВА ПОЛЬСЬКА РОК-ГРУПА