Не так давно на сторінках «Волинського монітора» я писала про наміри створення парапланерного кластера на території Національного природного парку «Кременецькі гори» у Кременецькому районі.  

Усе розпочалося з дитячої мрії Андрія Равчука. Він родом із Почаєва, що поблизу Соколиної гори. Дідусь та бабуся, до яких маленький Андрій кожного літа приїжджав із Києва на відпочинок, розповідали про те, як ще «за Польщі» бачили польоти планерів із Соколиної гори. Місцевість приваблює рельєфом та повітряними потоками, які дозволяють здійснювати ширяльні польоти.

Андрій зацікавився цим видом спорту, згодом почав літати та став членом Федерації парапланеризму України. Та думка про відновлення парадрому в рідних краях ніколи його не полишала. Весною 2014 р. він поділився своєю мрією зі мною як із керівником Кременецької ГО «Регіональний фонд розвитку та інтеграції» (далі РФРІ).

Саме в цей час РФРІ проводив на базі Національного природного парку «Кременецькі гори» міжнародну науково-практичну конференцію в рамках польсько-українсько-білоруського проекту «Відкриті парки». На ній Андрій Равчук вперше виступив із презентацією ідеї створення парапланерного кластера на території Національного природного парку «Кременецькі гори». Після конференції відбулася низка зустрічей, нарад та презентацій. Силами національного парку, членів Федерації параланеризму України та усіх небайдужих докладено чимало зусиль для облаштування гори для польотів: вирівняно місце старту, частково підготовлено майданчик для посадки, розчищено від самосійних насаджень підніжжя гори. Немало роботи попереду: врегулювання питань щодо діяльності кар’єру на іншому схилі гори, демонтування й перенесення під землю частини ліній електропередач для забезпечення безпеки польотів тощо.

26 липня 2015 р. на території Національного природного парку «Кременецькі гори» було офіційно відкрито парадром «Соколина гора».

На урочистостях із нагоди відкриття парадрому «Соколина гора» були присутні представники Тернопільської облдержадміністрації, зокрема заступник голови облдержадміністрації Віктор Шумада, директор департаменту з питань сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту Віктор Мацикур, керівник управління розвитку туристичної інфраструктури Назар Яворський, представник Міністерства екології та природних ресурсів Анастасія Драпалюк, голова Кременецької районної державної адміністрації Сергій Сімчук, голова Кременецької районної ради Андрій Смаглюк, представник Федерації парапланеризму України Андрій Равчук, директор Національного природного парку «Кременецькі гори» Микола Штогрин та ін.

Гості свята мали змогу відвідати виставку виробів декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва, насолодитися музичними вітаннями від аматорських колективів «Любисток» (Кременець), «Мальви» (Будинок культури сіл Дунаїв та Куликів), «Горлиця» (Великі Бережці), а також від виконавця з Коломиї – Миколи Василевича.

Для демонстрації показових польотів на відкриття приїхали парапланеристи з Рівного, Луцька, Києва, Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Одеси. Проте через сильний вітер не вдалося піднятися в небо. Спортсмени демонстрували свої параплани, спорядження, розкладали та піднімали із землі наповнені повітрям «крила». До слова, у травні 2015 р. пілот Анатолій Лукащук при сприятливому вітрі здійснив рекордний політ на параплані з околиць Соколиної гори до Хмельницька, подолавши 105 км.

Як повідомив Андрій Равчук, цей парадром – єдиний офіційний в Україні. Існують й інші місця, куди спортсмени приїжджають політати, але вони не мають державної підтримки та відповідного статусу.

Для того, щоб зробити такий екстремальний вид спорту доступнішим, у Кременці планують відкрити парапланернy школу. Також найближчим часом можна буде політати в тандемі з професійним пілотом. У планах – створення в Національному природному парку «Кременецькі гори» парапланерного кластера, на території якого в радіусі 3–5 км знаходилися б 5–8 упорядкованих стартів під всі напрямки вітру.

Галина НАГОРНЮК

Історична довідка:
20 серпня 1933 р. – Кременецьке планерне товариство (Волинська планерна школа LOPP Sokola Gora) організувало перший курс навчання парапланеризму. На той час на балансі школи був тільки один шкільний планер типу «Ворона».

1934 р. – розвитком школи зайнялася Ліга повітряного і протигазового захисту Волинського округу (LOPP) в Луцьку у співпраці з Повітовим округом ліги в Кременці. Було організовано два курси навчання, також приступили до будівництва ангара на 10 планерів, господарських будівель та житла для постійного інструктора.

1935 р. – комендантом школи став Ян Збігнєв Мікульський. Після Другої світової війни він у званні майора авіації разом із дружиною Марією Юнга-Мікульською займався підготовкою планеристів Пакистанської школи військової авіації.

1936 р. – побудовано ще два ангари, адміністративний будинок із центральним опаленням, де були приміщення для занять, актова зала, впорядковано під’їзні шляхи.

1936 р. – проведено навчання та видано кваліфікаційні дипломи 252 пілотам, один із них вищої категорії (Д).

7 березня 1937 р. – пожежа знищила частину обладнання школи.

1937 р. – навчання пройшли 199 пілотів, із них 4 отримали дипломи Вищої категорії. Багато випускників школи стали офіцерами Польських військово-повітряних сил. Одна з найвідоміших випускниць – Ядвіга Пілсудська, дочка Юзефа Пілсудського. У 1937 р. вона пройшла навчання і стала наймолодшою дівчиною-пілотом у Польщі на той час. Оскільки вона жила та навчалася у Варшаві, то щотижня потягом була змушена їздити на польоти аж до Кременця. Є інформація, що одного разу її батько приїздив до планерної школи, щоб подивитися, як літає його дочка. Закінчивши планерну школу на Соколиній горі, вона стала бойовим пілотом-асом RAF (Королівські авіаційні сили Великої Британії) та під час Другої світової війни була однією з небагатьох жінок-асів, брала участь у повітряній битві за Британію.

Осінь 1939 р. – Волинська планерна школа на Соколиній горі припинила своє існування.