На запрошення інструкторського кола «Res Publica» Північно-Західного округу Об’єднання харцерів Польщі (ОХП) харцерські загони з Рівного та Здолбунова взяли участь у зустрічі «Річ Посполита Х – Бещадські відлуння». Бещади – це особливо багатий етнографічний та історичний регіон.
Для загонів із Рівного та Здолбунова це був спільний табір разом із колегами із Гожова Великопольського та Свєбодзіна. У рамках табору для зухів та харцерів ми діяли в певних тематичних сферах. Сфера «Спільне будівництво» передбачала встановлення наметів і налагодження побуту, що завжди об’єднує загони між собою. У рамках сфери «Познайомимося» ми знайомилися з харцерами з Польщі, пізнавали їхні традиції в загонах, а вони дізнавалися від нас про нашу культуру. Окрім того, кожен табір у Польщі – це час практичного вивчення польської мови на спільних заняттях. Завдяки сфері «Кожен має якийсь талант» ми розвивали свої здібності, брали участь у конкурсах, фестивалях, групових та індивідуальних заняттях. «Подорожуємо бещадським шляхом» – ця сфера передбачала відвідини цікавих місць та пішохідні мандрівки горами. У сфері «В здоровому тілі – здоровий дух» відбувалися спортивні заняття та ігри «на виживання». У сфері «Бути харцером» ми удосконалювали власні вміння та харцерську техніку протягом занять, зустрічей біля вогнища, польових ігор та спільного співу.
Під час табору ми багато дізналися про Бещади – землю лемків та бойків. Відвідали скансен у Сяноку, який представляє будівництво цих етнічних груп. Заразом побували у Вищій професійній школі імені Яна Ґродка в Сяноку, ознайомилися з навчальним закладом та умовами вступу до нього. Ця зустріч відбулася завдяки Єжи Ковальському.
Ми пізнали Бещади – землю, що має багату історію. Під час Першої світової війни на цих теренах зійшлися три великі сили: Австро-Угорщина, Пруссія та Росія. Із тих часів тут залишилися окопи, зокрема й біля нашого табору – у масиві Хрещата, в районі перевалу Жебрак. Таборували ми в Колоніцах біля місцевості Яблонки, де під час Другої світової війни загинув генерал Кароль Свєрчевський. Тоді Бещади були ареною боїв між УПА та польським незалежним підпіллям, а згодом між Військами охорони пограниччя, працівниками служби безпеки та іншими органами польської та радянської влад.
Ми довідалися про те, що Бещади дуже любив Ян Павло ІІ. У селі Цісна знаходиться табличка, що зображує шлях Папи Римського, який був у Бещадах одинадцять разів. Подорожував зі Струж до Балігроду, коли ще не було туристичних шляхів. Мандрував також із Команчі через Прелуки, Душатин до Душатинських озер. Хлопці з 18-го Здолбунівського загону харцерів «Скала» та 2-го Рівненського загону харцерів «Галактика» теж пройшли цим шляхом.
Ми дізналися про те, що в Бещадах раніше проживало багато євреїв. Одним із центрів єврейської культури було містечко Леско. Тут збереглася синагога, в якій нині знаходиться виставкова галерея. Неподалік від синагоги – єврейське кладовище. Окрім того, в Леску на пагорбі височіє готичний парафіяльний костел. Тут розташований замок, побудований у ХІІ ст., у якому сьогодні знаходиться відпочинковий осередок. Це містечко справило велике враження на дівчат із 29-го Здолбунівського загону харцерок «Горизонт». Ми піднімалися на Царинську та Ветлінську полонини, а також на Тарніцу – найвищу вершину Бещадів, відпочивали біля Солинського озера в Поляньчику.
Після того, як минула половина часу перебування в таборі, ми мали Половинки – вечірню зустріч біля вогню, на якій відбувся Половинковий ярмарок. На ньому можна було навчитися виготовляти цікаві речі за допомогою техніки декупаж, помалювати та спробувати свої сили в канатному парку й тирі.
Табір завершився. Захід був дуже вдалим. Отже, треба подякувати людям, без яких не відбувся б цей відпочинок. Проект було реалізовано завдяки фінансовій підтримці Міністерства національної освіти Польщі. Дякуємо за підтримку в організації виїзду консулові Міхалу Богдановичу – керівнику відділу персонального руху Генерального консульства РП у Луцьку та консулові Кшиштофу Савицькому – керівникові відділу співпраці з поляками в Україні, юридичних питань та консульської опіки. Також дякуємо генеральному секретареві Спілки харцерів Польщі Вєславу Тужанському. Висловлюємо подяку інструкторському об’єднанню «Res Publica» в особі Яцека Ковальського та всьому колективу табору і всім харцерам із Польщі та України, бо без них ми не змогли б так цікаво провести час у Бещадах.
Вікторія РАДІЦА
