У Луцьку було колись погруддя Пілсудського
Статті

Головна вулиця старого Луцька від початку XX століття змінювала назву багаторазово.

Спочатку вона була Шосейною (Шосовою), адже її, стараннями Міністерства шляхів сполучення, чи не першою було вимощено бруківкою. Перед Першою світовою війною їй дали назву Імператора Миколи II; під час війни назвали Головною (Гауптштрассе); за часів Другої Речі Посполитої вулицю перейменували на Яґеллонську; з 1939-го вона носила ім'я Сталіна. У роки Другої світової війни на короткий час вулиці дали ім'я Тараса Шевченка, далі знову перейменували у Гауптштрассе (Головну); після війни – Сталіна; після розвінчання культу особи «вождя усіх народів» – Радянська; з початку 1990-х – Лесі Українки. Зміна назв суті не міняла – вулиця довгий час була головною у невеликому місті і пробігала, як у вірші Cаші Чорного –  «від банку до ринку».

Нині мало хто пам'ятає, що на тій вулиці стояло аж три (!) пам'ятники «батькові і вчителю» Сталіну.

Перший – якщо йти від ринку до банку (орієнтир давнього часу: мова йде про Центральний ринок і Національний банк, що на вулиці Градний узвіз) – перед будинком нинішнього шпиталю, ззаду і збоку від каплиці Іверської Богоматері, яку зруйнували на початку 1960-х, десь на тому місці, де нині пам'ятник Степанові Бойку.

Через якихось три-чотири сотні кроків – другий. Пам'ятник стояв у центрі міського скверу, який був на місці нинішнього Театрального майдану. Посередині скверу була велика кругла клумба, в центрі її до 1939 року на високому постаменті стояло погруддя Маршалка Речі Посполитої Юзефа Пілсудського.

Навскоси через вулицю, на краю закладеного в 1949 році скверу – ще один: Сталін і Ленін удвох сиділи на садовій лавочці. Як у тому вірші, який пам'ятає моє покоління: «Они сидят плечом к плечу, у них спокойный вид, и Сталин что-то Ильичу с улыбкой говорит...».

Так місцева (радянська) влада, не боячись переборщити, у 1949 році відзначила 70-річчя від дня народження Сталіна. Ніби через чотири роки по війні не було інших дірок, які можна було залатати тими грішми, що їх витратили на спорудження трьох бетонних бовдурів на якихось трьохстах метрах вулиці, хоча б і головної.

Перші два пам'ятники знесли раніше, після розвінчання культу особи Сталіна. Третій простояв довше. Його можна побачити і на фотознімках кінця 1950-х – початку 60-х років, які, ймовірно, є в сімейних альбомах багатьох лучан: Сталіна «охороняв» Ленін, культ якого не до кінця розвінчаний і досі. «Парочку» на лавочці прибрали, коли на місці колишнього скверика було зведено будівлю Центрального універмагу.

Погруддя Юзефа Пілсудського виринуло з небуття на початку 1980-х, коли Волинський краєзнавчий музей уже переїхав у приміщення, яке займає і нині. Під час суботника чи у Великодню суботу, чи перед черговою річницею народження Леніна до музею зателефонували і повідомили, що під час копання траншеї у дворі будинку обласної прокуратури виявили якийсь пам'ятник. Працівниця музею на таксі привезла до музею уже відчищене від землі погруддя, у якому впізнали Пілсудського, відлитого у бронзі у натуральну величину. Це й був, очевидно, той пам'ятник, що стояв у центральному сквері міста до 1939 року, а що то був справжній твір мистецтва, чудова паркова скульптура, підтвердили знавці.

Пілсудський пробув у музеї не повну добу – до приїзду з відрядження головного прокурора, який, дізнавшись про те, що відбулося напередодні, виніс вердикт: повернути скульптуру назад до прокуратури, адже зберігати в музеї Пілсудського, вирішив він, все одно, що зберігати Гітлера.

Хто на початку 1980-х став би сперечатися з обласним прокурором? Ми – не стали. Але уже понад два десятки літ не дають спокою запитання: куди поділи погруддя? де воно нині? чи знову закопали? чи здали як брухт кольорових металів? Залишається сподіватися, що хтось-таки про це знає.

Наталія ПУШКАР

Схожі публікації
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024
Масований обстріл України: цієї ночі на Тернопільщині постраждали 25 домогосподарств
Події
25 приватних домогосподарств у кількох громадах Тернопільщини зазнали пошкоджень під час масованого обстрілу України, який відбувся в ніч із 21 на 22 березня. Про це під час брифінгу повідомило керівництво області.
22 березня 2024
Партнери з польського Мілича передали Кременецькій громаді пожежне авто
Події
Добровільна пожежна команда з Білокриниці на Тернопільщині отримала пожежний автомобіль від Мілича – польського міста-побратима Кременця. Про це йдеться в дописі на Facebook-сторінці гміни Мілич у Мілицькому повіті Нижньосілезького воєводства.
22 березня 2024
Воркшоп із польської мови: про Великдень, святковий стіл та смачні страви
Події
Школа польської мови при Польському інституті в Києві запрошує всіх охочих узяти участь у розмовному онлайн-занятті з польської мови «Великдень у Польщі».
21 березня 2024