Яснобір та рід Бурачинських
Статті

Існують села, історію яких із різних причин назавжди втрачено. На щастя, село Яснобір, що на Рівненщині, зберегло самобутність, а в переказах до наших днів дійшла інформація про його походження. Цю оповідь у нашій родині передавали з покоління в покоління.

Наприкінці XVI ст. мій предок Бурачинський виніс на собі із болота князя Чарторийського, пораненого в бою з татарами, чим врятував йому життя. На знак подяки князь запросив його поселитись і господарювати у своїх володіннях. Він видав грамоту, в якій зазначив, що Бурачинський та його нащадки можуть без спеціального дозволу рубати ліс і ставити хати, хліви, клуні, користуватися луками й пасовищами, збирати гриби, ягоди тощо. Поселення, про яке йде мова, називалося Буда Пісковська і знаходилося поблизу сучасного села Пеньків Костопільського району Рівненської області. Княжу грамоту передавали в роду старшим синам.

На початку XIX ст. князі Чарторийські при огляді земель запропонували роду Бурачинських поселитись ближче до села Пісків. Нове поселення назвали Яснобір. Воно належало до Казимирецької парафії. Бурачинські завжди їздили на свята саме до Казимирки. У метричних книгах всі Бурачинські були записані як міщани.

Пізніше, у зв’язку із розростанням родини, князь Костянтин Чарторийський збільшив площу орних земель, якими користувалися Бурачинські, надавши їм у володіння землі між сучасними селами Яснобір і Моквин. Потім цю територію розділили між собою нащадки.

Коли в поліській глибинці почали прокладати залізну дорогу, Бурачинським запропонували переселитись на землі теперішнього села Садки. Пропорція обміну земель була такою: за 1 га в Ясноборі давали 10 га орної землі в Садках. 40 сімей пристали на таку пропозицію. Багато членів родини стали працювати на залізниці, через це на початку Першої світової війни їх евакуювали за лінію фронту. Потім усі вони повернулись.

У 1920 чи то 1921 р. учень Підлужанського двокласного училища Микола Трохимович Бурачинський (1902 р. н.) приніс грамоту князя Чарторийського до школи, щоб похвалитися перед учителем. Учитель ту грамоту взяв і, на жаль, ніхто з родини не наважився прийти й забрати її. Таким чином, вона була втрачена.

За часів Другої Речі Посполитої чоловіки з родини Бурачинських, яка мешкала в Ясноборі, служили у Війську Польському. Так, Володимир Корнійович Бурачинський (1907 р. н.) служив у війську (одружився з чешкою); Мануїл Корнійович Бурачинський (1912 р. н.) – у саперних військах, у 1935 р. стояв у почесному караулі на Вавелі під час поховання Юзефа Пілсудського. Польським жовніром у 1930–1933 рр. був також Адам Корнійович Бурачинський (1909 р. н.). Після демобілізації він став власником кав’ярні в Ясноборі, у якій завжди були коньяк, шоколад і кава, привезені з Риги. Їхня сестра Антоніна Корніївна Бурачинська вийшла заміж за Володимира Йосиповича Крушевського, нащадка гербу Абданк.

У 1930-х рр. у селі перебував цілий військовий батальйон – 700 солдатів, частина з них квартирувала в Назара Бурачинського. Військові будували на околицях села смугу оборонних укріплень – ДОТи, які збереглися до наших днів. Нині вони є історичною пам’яткою військових укріплень ХХ ст. Також до сьогодні в селі лишився постамент, на якому містилася статуетка Божої Матері. Старожили кажуть, що її перед війною поспіхом поставили польські юнаки, які потім, йдучи на війну, молилися до неї.

Багато польських родин у 1944–1946 рр. виїхали із села. Серед них – Філічковські, Гульницькі, Малахінські, Опацькі, Матушинські, Буржинські, Угуровські, Лосі, Геми, Чарнецькі, Адашинські, Бурачинські. Село стали заселяти переселенцями, зокрема із Польщі.

У 1953 р. Яснобір приєднали до Пісківської сільської ради. Нині в селі є невеличкий магазин, медпункт, клуб, дорога вкрай розбита. Збереглися тут кілька домогосподарств нащадків древнього роду Бурачинських. Пам’ять про них передає нащадкам Галина Мануїлівна Бурячинська.

Текст і фото: Світлана КОВАЛЬ

P. S. Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: s.i.koval@nuwm.edu.ua

Ялинка, посаджена моїм прапрадідом Корнієм Бурачинським.

Мануїл Бурачинський – молодший брат моєї прабабусі Антоніни.

Постамент, на якому знаходилася фігура Божої Матері, стоїть нині на подвір’ї житлового будинку.

Хати, зведені в 1930-х рр., збереглися донині.

Хати, зведені в 1930-х рр., збереглися донині.

Хати, зведені в 1930-х рр., збереглися донині.

Хати, зведені в 1930-х рр., збереглися донині.

Хати, зведені в 1930-х рр., збереглися донині.

ДОТи, збудовані в 1930-х рр.

ДОТи, збудовані в 1930-х рр.

ДОТи, збудовані в 1930-х рр.

ДОТи, збудовані в 1930-х рр.

ДОТи, збудовані в 1930-х рр.

ДОТи, збудовані в 1930-х рр.

Володимир Бурачинський (посередині).

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026