Серед багатьох забутих місць у Рівному варто відновити пам’ять про ту частину міста, яка пов’язана з його колишніми власниками – родиною Любомирських. Йдеться про парк Грабник, який у міжвоєнний період був міським парком імені президента Ігнація Мосціцького.
Сьогодні поряд із цим місцем знаходяться Палац дітей та молоді, музична школа № 2 та школа № 10. У парку часто під час занять із фізкультури бігають студенти розміщеного поблизу Рівненського державного гуманітарного університету. Сюди на заняття просто неба приходять також студенти художньої школи. Молодь часто використовує цей рекреаційний простір, але майже нічого не знає про минуле Грабника, про походження назви й долю цього місця. Не сприяє порятунку від забуття історії занедбаного сьогодні парку й відсутність його на території жодних інформаційних щитів.
Згідно з легендою, власник міста, князь Станіслав Любомирський, любив полювання, але скаржився, що в Рівному немає великого лісу. Коли князь поїхав із міста, селяни протягом однієї ночі висадили граби, привезені з довколишніх районів, щоб Любомирський міг полювати. Саме через закладений у XVIII ст. грабовий гай це місце називається Грабник.
На початку XIX ст., коли місто почало розвиватися на східних окраїнах, міська влада віддала частину лісу під кладовище, яке зберегло назву Грабник.
Будівництво навколо Грабника розвивалося наприкінці 20-х та у 30-ті рр. ХХ ст. У цій частині міста селилися переважно польські колоністи, військові та чиновники. Навіть тепер навколо Грабника можна побачити оригінальну архітектуру тих часів. Грабник був районом міста, де на етапі проектування вже передбачили систему водопостачання. Таким чином там створювали комфортні умови для проживання. Саме тому в грабовому гаю споруджували приватні та громадські будівлі, а лісові стежки перетворили на нові вулиці.
Ділянка лісу була власністю Любомирських, але громадськість хотіла створити тут міський парк. Як повідомляла місцева преса, зокрема «Wiadomości Wołyńskiе» («Волинські відомості»), частина магістрату та міської ради з невідомих причин не хотіла приєднати Грабник до міста.
У 1929 р. все ж з’явився проект парку, але для його реалізації забракло коштів. Тільки в травні 1933 р., після того, як міська рада викупила цю землю у князя Любомирського, почали закладати парк площею 4 га. Як писала тоді газета «Волинь», тут посадили 1700 дерев. Перше дерево висадив ініціатор створення парку, голова міської ради Тадеуш Шемплінський. Парк назвали на честь президента Польщі Ігнація Мосціцького.
У 50-х рр. минулого століття парк носив ім’я Микити Хрущова. Тут працював літній кінотеатр «Комсомолець», були невелика сцена для публічних виступів і танцювальна площадка. Ці частини парку відкрили до 70-х рр. XX ст., а пізніше їх занедбали.
Із кінця 70-х рр. гуляти парком стало небезпечно. Через це місцева влада вирішила очистити його. Про красу колишнього парку сьогодні нагадують дві столітні модрини, в’яз, кілька вікових лип та розташовані поблизу клени, липи, дуби і граби.
Віталій ЛЕСНЯК,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури
На фото: Вхід у парк імені президента Ігнація Мосціцького (джерело: media.ogo.ua); відкриття міського парку імені президента Ігнація Мосціцького, 1933 р. (джерело: http://rivneinfo.com)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЯСНОБІР ТА РІД БУРАЧИНСЬКИХ
«CHEСK IN!» – НА МАПІ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО РІВНОГО
ЩО ПРИХОВУЮТЬ ДАВНІ МУРИ РІВНОГО?
