Рівненсько-польські відносини: оргазм на кордоні
Статті

«Контрабандисти, митники… Уся душа моя в полоні від оргазму на кордоні», – співала польськагрупа «BigCyc» у пісні «Західний Берлін», коли в 90-х роках поляки почали їздити до Німеччини без віз. Майже через тридцять років ми очікуємо на кавер у виконанні вже якогось українського рок-гурту…

Що можна зробити за дев’ять годин? Порахувати заощадження, висидіти геморой, з’їсти буханку канапок, вивчити напам’ять таблицю Менделєєва, два рази зарядити смартфон, запланувати наступне десятиліття свого життя й підбити підсумки минулого десятиліття, близько п’яти разів сходити до туалету, вигадати ім’я для собаки… Але одне можна сказати точно: за дев’ять годин автобусом чи автомобілем можна перетнути польсько-український кордон.

Безвіз безвізом, але традиції повинні бути збережені. Населення може – хоч і безвізово, проте не безкарно – продиратися через пограниччя обох країн. Черги ж були, є і будуть. Коли треба було зареєструватися, щоби подати документи на візу, люди місяцями стояли в черзі до черги, а потім уже в черзі чекали ще близько тижня, доки зроблять візу. Натомість сьогодні вже потрібно чекати в черзі, щоби перетнути кордон без візи.

Очікування на кордоні, як я вже згадувала, може бути конструктивним, якщо ми витратимо цей час на якусь конкретну розумову діяльність. Про фізичну не може й бути мови. Якщо ти сидиш в напханому автобусі, то єдина гімнастика, яку ти можеш собі дозволити, це розумова. Натомість автобус, у якому ти живеш дев’ять годин, поволі стає твоїм мікрокосмосом. Водій-аніматор не дає нудьгувати пасажирам (тим більш конструктивно). Розваги входять у ціну квитка: з моменту, як пасажир опинився на борту, він слухає тюремно-весільні хіти, а коли салон повністю укомплектовується, розпочинається російськомовний серіал ні про що, в якому – чи бажаєш цього, чи ні – дивишся на погоню поліціянтів і злочинців, слухаючи звукові ефекти стрілянини. Більшість пасажирів, доїжджаючи до кордону, коливається вже між дрімотою та фазою швидкого сну, тож до них не доходять слова з фільмів, змішані із хропінням, яке лунає в автобусі. Якщо ви стоїте всю ніч, зранку можна поснідати. М’яско, яке маринувалося дев’ять годин у пакеті, поширює аромати, котрі перебивають навіть запах мастила з бензином. Автобус, зі щільно замкненими дверима та вікнами, які ніхто не має права відкрити, із символічною кліматизацією та людськими випарами, багатими на різноманітні складники, поволі стає великим біореактором. Фіранки, які при найменшому русі автобуса труться об обличчя мандрівників, залишають на них рештки бактерій від кашлю та чхання попередніх пасажирів.

Автобус поволі пересувається в черзі. Нарешті заходять українські прикордонники. Сьогодні вже з автоматом – на жаль, це знак нового часу. Прикордонниця сухим тоном просить відкрити паспорти на сторінці з фото. На ній вечірньо-дискотечний макіяж. Блакитні тіні на очах та червоні нігті в комплекті з мундиром кольору хакі можуть стати темою різних фантазій…

Після чотирьох годин митних процедур автобус ліниво переповзає на польську сторону. А там уже розвівається біло-червоний поряд із синім! Дім! Проте цього разу з польського боку трапився митник альфа-самець. Вергаючи направо й наліво «курвами», офіцер прикордонної служби з орлом на фуражці лаявся на подорожнього з автомобільної черги поряд. Не пощастило. Часто трапляються також митники «формалісти» – без жодного виразу обличчя – або «пофігісти» – з рудиментарними залишками посмішки.

Паспорти без віз у пасажирів збирають швидко, але після того, як прикордонники зберуть документи, вони перевіряють їх кілька годин. Після того, як їх, уже з печатками, повернули пасажирам, розпочинається перевірка багажу. А тут хтось картоплю провозить, бо в Польщі такої немає, чи крупу, бо така є лиш в Україні. Якщо ніхто нічого не має, то завжди щось може мати водій. І тоді весь автобус їде на розбирання з метою перевірки.

Черги повинні існувати, щоби не було занадто просто й аби дякувати за те, що не було довше, адже «це не автострада, а кордон», щоби усвідомлювати, що все потрібно заробити, наприклад вистоявши, а також те, що такі людські чесноти, як терпеливість, наполегливість, невтомність і витривалість, безцінні. Черга демонструє, що існує порядок і контроль, а не безтурботність і свобода, які ведуть до розпусти. Система змінилася, але не спростилася. Черги як були, так і є. Просто тепер їх перенесли в інше місце.

Пригадалася мені пісня Кристини Пронько «Псалом тих, хто стоїть у черзі». Послухайте її в навушниках, коли водій почне вас «гнобити» шансонами: «За чим стоїть ця черга? За сірістю, за сірістю, за сірістю… Будь як камінь, стій, витримай! Колись ці камені здригнуться і полетять, як лавина, у ніч, у ніч, у ніч». Ця пісня написана в 1981 р., проте вона постійно та знову актуальна!

Ева МАНЬКОВСЬКА,

Українсько-польський союзі імені Томаша Падури

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: 10 РОКІВ ІСТОРІЇ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВІДЛИГА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЧАС ПОМСТИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: УЯВНИЙ БАНДЕРІВЕЦЬ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НЕВИДИМІ КОРДОНИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: КИМ ТИ Є? СТАРИМ ПОЛЯКОМ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДИКТАНТ-ШОУ «ПО-ПОЛЬСЬКЄМУ»

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НА ГРАНИЦІ (ПРАВА)

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВОІСТИНУ БЕЗВІЗ!

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДВА МІСЯЦІ СВОБОДИ

Схожі публікації
Канікули в Нижній Сілезії
Події
На запрошення фундації «Свобода і демократія» 20 учнів суботньо-недільної школи при Товаристві польської культури Здолбунівщини взяли участь у літньому таборі «Експедиція «Польща» – літні подорожі».
17 серпня 2022
«MedMobility Poland» – підтримка медиків з України
Події
Ти медик з України, перебуваєш у Польщі й хочеш працювати в польській службі охорони здоров’я?
16 серпня 2022
Маневичі вшанували своїх душпастирів
Події
У костелі Зіслання Святого Духа в Маневичах 13 серпня вшанували пам’ять священників, які тут служили. Про це повідомив адміністратор парафії отець Роман Власюк.
15 серпня 2022
Пізнаю Батьківщину предків
Події
Розповім вам про прекрасну екскурсію «Пізнаю Батьківщину предків», яка відбулася 26 липня – 3 серпня.
12 серпня 2022
Спеціальна стипендійна програма для студентів та науковців з України
Конкурси
Національний центр науки (Польща) оголошує спеціальну стипендійну програми для студентів і науковців з України, які через російську агресію знайшли або знайдуть притулок у Польщі.
12 серпня 2022
Польська операція в історії моєї родини. Частина 1
Статті
В історичній пам’яті поляків Волині назавжди закарбувалася трагічна дата 11 липня 1943 р. Натомість для поляків, які за умовами Ризького мирного договору залишилися проживати на території підсовєтської України, зокрема для моєї родини, такою чорною датою стало 11 серпня 1937 р. – день підписання наказу № 00485.
11 серпня 2022
Харцери і пластуни разом на могилах солдатів Армії УНР
Події
Харцери Лодзької хоругви Союзу польського харцерства разом із харцерами загону «Волинь» та пластунами з Рівного й Вінниці під час липневого табору впорядковували могили солдатів Армії Української Народної Республіки в Каліші, Щипьорні та Варшаві.
10 серпня 2022
«Gaude Polonia»: розпочався набір заявок на 2023 рік
Конкурси
Триває набір на Стипендійну програму міністра культури і національної спадщини РП «Gaude Polonia» на 2023 р.
09 серпня 2022
Запрошення на екоказку для маленьких лучан
Події
Із 9 до 23 серпня у сквері Героїв Майдану і Небесного легіону в Луцьку (біля РАЦСу) триватимуть анімаційні заняття для дітей у рамках польсько-українського проєкту.
08 серпня 2022