Учні школи польської мови, що діє при Товаристві відродження польської культури імені Юліуша Словацького в Кременці, урочисто розпочали новий навчальний рік. Зі словами «Хай живуть канікули» вони попрощалися з літом і сіли за новенькі парти.
Більшість суботньо-недільних шкіл можуть тільки мріяти про такі умови, в яких нині вивчають польську мову кременецькі діти. Цілий поверх у новій будівлі, де є навчальна аудиторія, зал, у якому ксьондз викладає релігію, кабінет учителя, невеличкий актовий зал – усе обладнане новими меблями та технікою. «Немає жодної старої речі, тільки книжки залишилися», – зазначив Мар’ян Каня, якого півтора року тому обрали головою товариства. Саме завдяки його зусиллям школа переїхала до нового будинку. Його заслуга не лише в динамічних та послідовних організаційних кроках: переїзд школи до нового приміщення Мар’ян Каня профінансував із власної кишені. Потрібно ще додати, що школу він облаштував... у себе вдома, віддавши на її потреби весь перший поверх власного будинку, хоча мав можливість здати приміщення в оренду банку чи аптеці.
Навчатися в новій школі діти почали ще в минулому навчальному році, коли тут облаштували для цього кілька кімнат. У цьому навчальному році відкрили ще й актову залу. Саме в ній 10 вересня відбувся святковий концерт. У заходах з нагоди початку навчального року взяли участь учні, батьки, вчителі та члени товариства. На урочистість прибула також консул Генерального консульства РП у Луцьку Анета Ксель. Вона не приховувала свого захоплення побаченим: «Протягом семи років я була вчителькою польської мови в Сибіру й хотіла би працювати в такій школі. Я вражена нею».
Усі, хто цього дня завітав до школи, оцінили концерт – пісні, вірші й танці у виконанні учнів. Усю програму, представлену під час свята, діти підготували під керівництвом своїх батьків, оскільки в Кременці цьогоріч змінилася вчителька. Нова, Божена Пайонк, скерована Центром розвитку польської освіти за кордоном, приїхала до міста лише тиждень тому. Вона розповіла, що встигла побачити тільки декілька репетицій. «Увесь концерт – це заслуга мам», – підкреслила Божена Пайонк. Тепер перед нею – неабиякі виклики, адже вона навчатиме всіх учнів, від найменшого до найстаршого. Нині триває запис учнів до школи (після концерту відбулася організаційна зустріч із батьками та учнями), тому точна кількість учнів ще не відома. Натомість минулого року, як розповів Мар’ян Каня, польську мову в школі при товаристві вивчали 180 осіб, зокрема близько 140 дітей. Серед дорослих учнів були вчителі з місцевих шкіл та кременчани, які їздять працювати до Польщі.
Мар’ян Каня на запитання про те, чи тоді, коли його обрали головою організації, уявляв, що його чекає, відповів: «Ні. Я розумів, звичайно, що мушу поставити товариство на ноги, але уявляв це трохи по-іншому». Попереднє приміщення, в якому містилися польська школа й товариство в Кременці, зовсім не підходило для використовування: старенька грубка для обігріву, тиснява й відсутність відповідних умов для навчання. Новий голова намагався знайти підтримку в органів місцевої влади, але можливості міста були обмеженими: серед запропонованих приміщень потребам товариства не відповідало жодне. «Тоді я вирішив, що кімнати для школи й товариства облаштую в себе вдома», – сказав Мар’ян Каня. «Залишалося тільки визначитися, як ми це зробимо і скільки коштів із сімейного бюджету витратимо».
Подорожуючи Україною, голова кременецького Товариства відродження польської культури бачив, у яких умовах діти вивчають польську мову. Часто приміщення погано обігріваються, у них немає води, туалетів тощо. «Я відреагував емоційно і сказав, що зроблю так, як я це бачу і як я цього хочу. Із дружиною ми вирішили, що не розмовлятимемо про гроші», – зазначив Мар’ян Каня. Він також розповів, що на першому поверсі будинку, де міститься школа, облаштують ще офіс для правління товариства та кімнати, в яких зможуть зустрічатися члени організації.
Наталя ДЕНИСЮК
Фото: Валерій ОЛЬШАНСЬКИЙ, Валентин ВАКОЛЮК
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЬСЬКЕ ТОВАРИСТВО В КРЕМЕНЦІ: ПЕРШІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ КРОКИ
КРЕМЕНЕЦЬКІ ХРОНІКИ: ЖИТТЯ ПОЛЬСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ В 1989–1990 РОКАХ
КРЕМЕНЕЦЬКІ ХРОНІКИ: ОСВІТНЯ ТА КУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВАРИСТВА ІМЕНІ СЛОВАЦЬКОГО
