Польська школа в Кременці переїхала в нове приміщення
Статті

Школа польської мови при Товаристві відродження польської культури імені Юліуша Словацького в Кременці у 2016–2017 навчальному році прийняла більше двохсот учнів різних вікових груп, що у два рази більше, ніж минулого року. У вересні вона переїхала в нове приміщення на вулиці Вишневецькій, 103.

Школа почала свою діяльність в 1990 р. із п’ятнадцятьма учнями. Спершу їх навчала Ядвіга Гуславська, яка перед початком цієї роботи закінчила курси польської мови, організовані Вищою педагогічною школою у Кракові. Заняття проходили у другій половині дня в класі, орендованому в середній школі № 1. Керівництво фірми «Energopol», яка в той час будувала атомну електростанцію в Нетішині, забезпечило клас столами, стільцями, книжковими шафами та книгами. Працівники цієї організації були членами товариства. Методичну допомогу першій вчительці школи надавала Ірена Сандецька – вчителька польської мови та історії в Кременецькому ліцеї в міжвоєнний період. Після Другої світової війни спочатку Марія Сандецька, а потім її дочка Ірена Сандецька у своєму домі, потайки від радянської влади, катехизували в малих групах дітей із польських родин і навчали основ польської мови. Пані Ірена, навчаючи дітей понад сорок років, написала для них «Elementarz dziecka polskiego» («Букварик польської дитини»). Підручник видали аж у 2007 р. завдяки старанням Маріуша Ольбромського – тодішнього директора Національного музею в Перемишлі, організатора наукової конференції «Діалог двох культур», який активно долучається до полонійної діяльності в Кременці.

Із 1992 р. польську мову викладали отець Чеслав Щерба і місцева вчителька математики, полька Емілія Шульган. Наступних вчителів скерували з Польщі завдяки співпраці товариства зі «Спільнотою польською», Фондом допомоги польським школам на сході імені Тадеуша Гоневича та з теперішнім Центром розвитку польської освіти за кордоном. У вересні 1993 р., коли настоятелем місцевої парафії був отець Тадеуш Мелешко, школа переїхала до парафіяльного будинку. Заняття відбувалися на мансарді, а на першому поверсі містився паспортний стіл.

Найдовше в Кременці працювала вчителька з Білостока Мирослава Томчак. П’ять років, починаючи з 1998 р., вона провадила активну діяльність у товаристві. Мирослава Томчак не тільки навчала польської мови, але й організовувала табори для дітей, редагувала журнал «Wspólne Dziedzictwo» («Спільна спадщина»), опікувалася своїми учнями під час їхнього навчання в Польщі, співала в хорі й навіть забезпечувала товариство необхідним інвентарем, наприклад плитою і холодильником. У Кременці дотепер її згадують як енергійну, кмітливу, доброзичливу, відкриту й веселу людину.

Лише у 2001 р., за отця-настоятеля Владислава Іващака, парафіяльний будинок повністю передали католицькій церкві. Тоді силами товариства в період від вересня до 10 листопада там зробили капітальний ремонт приміщення на першому поверсі. 11 листопада там організували урочисте відкриття садиби і святкування Дня незалежності Польщі. На плебанії до послуг товариства знаходилася велика зала для зібрань, урочистостей, навчання танців, а також дві малі зали: бібліотека і клас польської мови. Приміщення мали польський характер, на стінах висіли польські національні символи, портрети польських королів, Юліуша Словацького та велика карта Польщі. Бібліотеку забезпечували книгами польські установи, приватні особи – вихідці з Кременця, які проживають у Польщі. Однак умови навчання не були відповідними. В будинку не було води й туалету. Ще до минулого навчального року вчителька змочувала губку в льодяній воді, яку приносили з джерела. Перед заняттями приміщення обігрівалося кафельною пічкою. В класі вільно розміщувалися тільки десять учнів. Щоб умістити чотирнадцять дітей, потрібно було винести книжкову шафу і на її місце поставити стільці. Через брак місця на заняттях важко було користуватися проектором і екраном, подарованими товариству з нагоди двадцятип’ятиріччя діяльності Генеральним консульством РП у Луцьку, тому, що не було можливості їх встановити.

Незважаючи на незручності, учнів ставало щораз більше. Вчителі продовжували працювати, заохочуючи зацікавлених осіб взяти участь у конкурсах, відзначеннях польських патріотичних свят, навчитися танцювати полонез, читати польську поезію та співати польські пісні, а відтак підтримувати польську культуру в Україні, утверджувати свою національну ідентичність, а також цікавитися культурою та мовою держави, з якою Україна межує і хоче співпрацювати.

Учні разом з учителями та священиками виїжджали на навчальні тури до Кам’янця-Подільського, Бучача, Івано-Франківська, Язлівця, Олеська, Острога, Львова. Вони пізнавали історію та культуру своєї країни, закріплювали знання польської мови.

Учні школи є лауреатами міжнародних конкурсів «Вогнистий Ангел Волині» та «Бути поляком», змагань, організованих польськими товариствами в Україні та польським консульством, таких, як «Польські сліди», фотоконкурс, ініційований Центром розвитку польської освіти за кордоном, польський диктант, організований фондом «Свобода і демократія», конкурс поезії Марії Конопницької, конкурс співаної поезії в Ковелі.

Серед випускників школи є студенти університетів Варшави, Кракова, Вроцлава, Любліна та Жешува. Сім учнів закінчили польську філологію. Завдяки цьому Кременецька гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка має добре підготовлених викладачів польської мови, а Музей Юліуша Словацького компетентних працівників.

Теперішні учні школи в основному мають польське походження. Вивчення польської мови уможливлює їм отримання Карти поляка, навчання в Польщі, репатріацію до країни своїх предків, налагодження контактів із родиною, швидшу інтеграцію з учнями шкіл у Польщі, адаптацію до польської системи освіти. Всі учні, окрім того, що пов’язані з Польщею та польською культурою, мають також інші спільні риси. Вони показують високий рівень культури, інтелекту й бажання вчитися. Учителям, скерованим Центром розвитку польської освіти за кордоном, дуже приємно з ними працювати.

Сьогодні вивчення польської мови відбувається у відмінних умовах. Школа знайшла просторе приміщення в новій будівлі. Безперечно, на збільшення кількості учнів впливає використання сучасних дидактичних засобів та комфортні умови навчання. І це ще питання, чи в Кременці діє невеличка суботня школа, чи велика школа польської мови.

Дорота ПРОНЖИНСЬКА,
учителька, скерована до Кременця організацією ORPEG
Фото авторки

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

КРЕМЕНЕЦЬКІ ХРОНІКИ: ВІД ДАВНІХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ

КРЕМЕНЕЦЬКІ ЗАМАЛЬОВКИ

КРЕМЕНЕЦЬКІ МИСТЕЦЬКІ ІМПРЕСІЇ

КРЕМЕНЕЦЬКІ ТА ЗБАРАЗЬКІ ІСТОРІЇ

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024