«Завершився 2023–2024 навчальний рік. Для мене він був інтенсивним, працьовитим, іноді клопітким в організаційному плані, але закінчила я його з відчуттям добре виконаної роботи», – пише Божена Пайонк, учителька польської мови, яку Центр розвитку польської освіти за кордоном (ORPEG) скерував до Кременця.

Особливістю цього року є те, що учні приїжджали (листопад та грудень 2023 р. і лютий 2024 р.), іноді від’їжджали, а потім поверталися на заняття. Цей рух був пов’язаний із рішеннями виїхати з України до Польщі, а з Польщі, наприклад, до Німеччини. Через місяць чи два відбувалася чергова зміна рішення, і сім’ї або поверталися в Україну, або оселялися в Польщі. Діти знову поверталися до занять із польської мови.

Кількість моїх учнів цього року змінювалася і зростала. Здебільшого в заняттях із польської мови брали участь діти, молодь і дорослі з попередніх років навчання. Були також новачки – переважно молодь (10–11 класи), яка хотіла підготуватися до навчання в Польщі.

Я працювала із сімома групами. Мені пощастило!

Учні приносили мені сатисфакцію й радість. Вони часто надихали мене на пошуки тем для розмов чи дискусій.

Я отримувала задоволення від того, що вони регулярно виходили зі мною на зв’язок, готувалися до занять (учителі, яких ORPEG скерував до польських організацій в Україні, після початку повномасштабного російського вторгнення переважно працюють із дітьми дистанційно, – ред.).

Якщо хтось не міг бути на уроці, то повідомляв мене. Пишучи навіть короткі повідомлення, учні показували мені, що багато чого навчилися. Я сприймала ці повідомлення як знак ввічливості, поваги та любові.

Мені було приємно чути від молодих людей, якою великою цінністю є для них дружба, як серед великої кількості шкільних обов’язків вони шукають гармонію між навчанням і дозвіллям, як ставлять перед собою сміливі цілі на майбутнє, як усвідомлюють свої слабкості та обмеження, але й свої таланти, як мудро спостерігають за людьми – з добротою і без осуду, які вони чутливі до слова – і до слова в літературі, і до слова, яким вони користуються самі. Вони часто дивували мене своїми думками, поглядами, творчістю та активністю. Особливо, коли знімали відео. Їх цього навчального року було шість: із нагоди релігійних та державних свят, Національного читання, а також присвячені патрону Товариства відродження польської культури Юліушу Словацькому та Року Чеслава Мілоша.

Я теж пережила вчительську «пригоду». До мене звернулася учениця, нині студентка Вроцлавської політехніки, яка поставила перед собою серйозну мету – скласти сертифікаційний іспит на рівні С1.

Таких замовлень у мене ще ніколи не було. Зазвичай я готувала учнів до іспитів на рівнях В1 та В2. А тут така відповідальність. Студентка виявилася симпатичною дівчиною, цілеспрямованою і самостійною. Ми добре співпрацювали із самого початку. Іспит відбувся наприкінці квітня. Чекаємо на результати. Вони повинні бути в липні.

Минулий навчальний рік залишиться в моїй пам’яті як інтенсивний, динамічний, насичений навчальним змістом, а також емоціями, складний і успішний.

Протягом цього навчального року я співпрацювала з Данутою Сов’яр, колегою, яка займалася зі своїми учнями з Хмельницького. Разом ми організовували заняття та зустрічі для наших учнів, які зараз проживають у Вроцлаві.

Висловлюю вдячність Мар’яну Кані, голові Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького в Кременці, за його інтерес до моєї роботи, підтримку та регулярні контакти.

Додаю фотографії деяких моїх учнів – тих, хто був пов’язаний зі мною протягом багатьох років.

Магдалена Камінська, Маріелла Камінська, Діана Лапка, Сандра Лапка – з архіву Діани Лапки

Вікторія Комінярська, Діана Собчук, Вероніка Собчук, Яна Волянюк – з архіву Вікторії Комінярської

Олег Курганов, Влад Байло, Влад Никифорчук, Надія Нагорна, Софія Мартинюк – з архіву Наталії Мартинюк

Аристарх Корф, Агнія Корф, Казимир Корф – з архіву Казимира Корфа

Божена Пайонк,
учителька польської мови, скерована до Кременця організацією ORPEG
Вроцлав, 24.06.2024

Фото надала Божена Пайонк