Щоб влада була відкритою та прозорою, потрібно постійно запитувати управлінців про результати їхньої роботи. До такого висновку дійшли учасники однієї з дискусій, що відбулася в Любліні.
Волинь на Конгресі ініціатив Східної Європи в Любліні (25–26 вересня), окрім осіб із державних і самоврядних структур, представляв добрий десяток рівненських і луцьких вотчдогів: громадських активістів, експертів, незалежних журналістів і представників міських рад Рівного та Луцька, що практикують сталий моніторинг і контроль за діяльністю місцевих чиновників, стоять на сторожі прав та інтересів територіальних громад.
Нагодою для зустрічі та обміну досвідом із польськими колегами стала дискусія «Чиновники та вотчдоги – чи можлива співпраця?», присвячена проблемам розвитку локальної демократії. До участі запросили громадських активістів і представників влади. Українську сторону представляли ініціатор руху «За чесний тендер» Святослав Клічук та Андрій Токарський із громадянської мережі «Опора». Польську – модератор дискусії, голова «Фундації свободи» з Любліна Кшиштоф Якубовський та віце-староста Радомщанського повіту Роберт Закшевський.
Учасники зустрічі обговорили приклади ефективних практик співпраці місцевих чиновників і представників громадянського суспільства в Любліні та Рівному, окреслили сучасні механізми збільшення рівня відкритості та прозорості діяльності органів місцевого самоврядування.
Зі слів Андрія Токарського, серед проявів позитивного досвіду співпраці місцевої влади та локальної спільноти в Рівному варто виокремити результати ініціативи «Громадський бюджет», котра забезпечила обрання громадою міста понад 30 суспільних проектів. Хоча до впровадження деяких із них ще далеко, головним здобутком ініціативи можна назвати налагодження сталої співпраці та забезпечення взаємної довіри між владою й мешканцями міста.
Системна діяльність місцевих громадських контролерів влади, на думку Святослава Клічука, забезпечила певний прогрес у тому, що місцеві чиновники вже не ігнорують їх. Натомість наступним кроком має стати періодичне залучення вотчдогів до рівноправного діалогу.
Відповідаючи на запитання Кшиштофа Якубовського про наявні приклади добрих практик із розширення відкритості та прозорості влади, котрі можна запозичувати, учасники дискусійної панелі зійшлися на тому, що це, насамперед, механізми партисипації жителів польських міст у прийнятті політичних рішень і досвід проведення публічних консультацій. Серед українських напрацювань відзначено позитивні результати проведення системи публічних закупівель «Prozorro», застосування українського законодавства у сфері доступу до публічної інформації, реалізації права громадян на інформаційний запит.
На запитання щодо наявності співпраці чи конкуренції між чиновниками та вотчдогами Святослав Клічук зазначив, що, попри те, що українці потенційно не довіряють будь-якій політичній владі, теперішній українській владі особливо потрібна підтримка громадян. Натомість останні події щодо дискредитації низки громадських активістів в Україні зумовлюють потребу в реактивізації діалогу між владою та громадянським суспільством.
Кшиштоф Лонтка, керівник відділу неінвестиційних проектів Міської ради Любліна, спираючись на власний управлінський досвід, зазначив, що зобов’язувати владу та чиновництво бути відкритими потрібно постійно шляхом системного й наполегливого адресування інформаційних запитів щодо умов та результатів їхньої роботи. Лише такі дії здатні забезпечити справжню відкритість і прозорість влади.
Віталій ЛЕСНЯК,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури
Фото надав автор
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
