Таким був основний меседж виступів відомих політиків і дипломатів на Конгресі ініціатив Східної Європи – 2017 у Любліні.

Тематика дискусій охоплювала як безпековий, зовнішньополітичний блок, так і питання розвитку локальної демократії, бізнес-інновацій. Були навіть дискусійні майданчики, присвячені обговоренню проблем міжнародної студентської мобільності, сучасних методик розвитку підприємницьких здібностей у молоді.

Так, було окреслено загальноєвропейську тенденцію: якщо раніше освітні програми стосувалися розвитку підприємництва серед безробітних, згодом серед випускників вузів, то зараз актуальними є, насамперед, програми розвитку підприємницьких здібностей серед учнівської молоді. Запрошені молоді підприємці (до 30 років), котрі створили свої інноваційні фірми одразу після закінчення навчання, ділились бізнес-досвідом, обговорювали сучасні умови створення нових підприємств молодим поколінням. Адже, справді, без економічного зростання, збільшення кількості робочих місць, приросту виробництва та експорту просто неможливим видається успішне майбутнє Східної Європи. Про це зазначив і Славомир Сосновський, маршалок Люблінського воєводства, наводячи приклади подвоєння Люблінським воєводством виробничих потужностей та експорту.

Прикладом успішної освітньої співпраці було названо теж роботу між університетами. Створення так званих мереж міжуніверситетської співпраці маршалок назвав передумовою міжрегіональної співпраці у Східній Європі.

Окрім питань економіки та інновацій, котрі, зі слів Кшиштофа Жука, президента міста Любліна, мають бути основою співпраці східноєвропейських міст та регіонів, важливе місце на конгресі займали питання безпеки.

На одній із панелей науковці з України, професори Сергій Федуняк та Григорій Препелиця, розгорнули цікаву дискусію про сутність «сірих зон» у Східній Європі та стосунок до них сучасної України. Було означено умови виходу України із «сірої зони» та перетворення її на своєрідну «буферну зону» між Європейським Союзом та Росією.

Взагалі проблематиці російської агресії в Грузії та Україні було приділено особливу увагу.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримсько-татарського народу, провів порівняння сучасної ситуації в міжнародних відносинах із ситуацією умиротворення нацистського агресора напередодні Другої світової війни. Лідер кримських татар закликав європейських політиків не закривати очі на анексію Криму та агресію на Донбасі. Зі слів Яна Пєкла, посла Польщі в Україні, присутність на військовому параді на Хрещатику в Києві з нагоди Дня Незалежності України канадських, британських, польських та інших військових – це важливий сигнал для сусіда зі сходу.

Апогеєм чи своєрідною жирною крапкою у дискусії щодо майбутнього Європи та України були відповіді Єжи Бузека на запитання із зали щодо часу, коли Україна зможе вступити до ЄС, та ймовірності того, що Європа зможе стати адвокатом України в позовному процесі щодо притягнення до кримінальної відповідальності політиків-злочинців, котрі розв’язали агресію на Донбасі та спровокували загибель тисяч військових і цивільних жителів. Хоча відповіді політика не мали однозначного характеру, вони обнадіювали, що безпека України та відновлення нею територіальної цілісності – це ключ до побудови майбутньої системи безпеки в Європі.

Як зазначив Рефат Чубаров, якщо європейські політики хочуть запобігти агресії, їм потрібно активно захищати Україну та кримських татар, оскільки кримський вимір сучасних міжнародних відносин – це найважливіша умова майбутнього не лише України, а й Європи загалом.

Віталій ЛЕСНЯК,

Українсько-польський союз імені Томаша Падури

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

КОНГРЕС У ЛЮБЛІНІ: СУЧАСНО ТА ІННОВАЦІЙНО

НА СТОРОЖІ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАД: ВОТЧДОГИ ЛЮБЛІНА ТА РІВНОГО ДІЛИЛИСЯ ДОСВІДОМ