Провісник великого таланту: в Луцьку презентували збірку віршів Зузанни Ґінчанки. Фото
Статті

«Це постать, яка справді здатна нас єднати: поляків, українців і євреїв», – сказав літературознавець Ярослав Поліщук під час презентації збірки «Зузанна Ґінчанка. Вірші» в Луцьку.

Збірка-білінгва «Зузанна Ґінчанка. Вірші» вийшла друком наприкінці 2017 р. завдяки фінансовій підтримці Генерального консульства РП у Луцьку. Її підготували з нагоди столітнього ювілею із дня народження польської поетеси єврейського походження Зузанни Ґінчанки (літературний псевдонім Зузанни-Поліни Ґінцбурґ, 1917–1944). Видала її громадська організація «Форум видавців». Це перша збірка перекладених українською мовою віршів поетеси.

Книга складається з передмови, двох статей про авторку та віршів, представлених польською та українською в трьох розділах: «Вакаційна учта. З ранньої лірики», «Про кентаврів» та «Утеча». Кожен розділ присвячений різним етапам творчості Зузанни Ґінчанки.

У презентації, яка відбулася в луцькому салоні «Артист» 19 лютого, взяли участь дослідники її творчості, перекладачі та поціновувачі поезії. Завітав на захід також літературознавець і перекладач, професор Ярослав Поліщук. Саме завдяки йому ім’я поетеси повернулося в Україну на початку 2000-х років, коли він опублікував розвідку «Трагічна муза Зузанни Ґінчанки», і саме його переклади віршів Ґінчанки ввійшли до презентованої збірки.

Ярослав Поліщук розповів, що творчістю Ґінчанки почав цікавитися вже давно: «Я з Рівного і свого часу писав книжку про його історію. І мене зацікавила Ґінчанка та її поезія. Мені довелося кілька років прожити в Кракові, а це місто фатальне для неї. Наші дороги постійно перепліталися».

Перекладач звернув увагу на три етапи популярності поетеси: вперше Зузанна Ґінчанка стала популярною у вузькому богемному колі у Варшаві в 30-х роках; удруге повернулася вже після смерті, в 60–70-х роках, коли вийшла її збірка, а деякі літературознавці почали писати про неї; третє відродження її як поетки в Польщі відбулося вже на початку ХХІ ст. «Те, що промовляє до нас у поезії Ґінчанки, викликає третю хвилю її повернення, яку ми спостерігаємо у 2000-х роках: спочатку в польській літературі, бо до неї звертаються, про неї пишуть, інтерпретують із нових позицій, з’являються постановки, пісні на слова Ґінчанки», – розповів літературознавець, проте зазначив, що в Україні інтерес до її творчості лише зароджується. Він також підкреслив, що нині існує фан-клуб поетки, який уже має світовий статус, є також багато перекладачів, які цікавляться її творчістю, проте дослідникам є ще чим займатися, бо чимало сторінок її біографії не прочитані. Ярослав Поліщук додав також, що постать Ґінчанки об’єднує поляків, українців і євреїв.

Щодо перекладів Ярослав Поліщук зазначив, що робота над ними стала викликом, оскільки вірші Ґінчанки не прості для перекладу. Проте він закликав інших перекладачів продовжувати опрацьовувати її поезію.

«Коли я компонував цілість збірки, я намагався передати різні настрої її музи. Взагалі складне завдання – представити молоду авторку. Показати у справжньому вимірі її талант неможливо, оскільки вона сама не зуміла себе представити у свій час. Ті тексти, які ми маємо, – це лише провісник великого таланту. Ми маємо два зошити ранньої поезії, які вона писала в шкільному віці, та вірші зі збірки «Про кентаврів», яку Ґінчанка написала теж у молодому віці. Натомість у тій частині творчості, яка провіщала розкриття справжнього таланту, ми, на жаль, маємо мовчання. Воно пов’язане з періодом Другої світової війни, коли поетка переховувалася. Знаю зі свідчень осіб, які були біля неї в той час, що вона багато писала. Ґінчанка мала дар великих поетів – вона пророкувала свою долю, знала, що рано загине. Четверта частина, яка мала би бути присутня в книжці, відсутня, але вона також відсутня в долі Ґінчанки, тому що це та втрата, яка настала через Другу світову війну», –  зазначив на завершення Ярослав Поліщук.

Своїми враженнями про творчість Зузанни Ґінчанки поділилася також перекладачка Вікторія Власенко, а консул Марек Запур розповів про ініціативу проведення конкурсу перекладів поезії Ґінчанки, зазначивши, що деталі повідомить згодом.

Під час презентації акторка театру-студії «Гармидер» Ірина Силюк представила уривок із вистави «Монодії в червоному», зігравши роль Зузанни Ґінчанки. Молодь декламувала вірші поетеси, а на завершення всі охочі могли безплатно отримати книгу.

Презентацію організували ГО «Мистецьке об’єднання «Стендаль» та ВОГО «Фонд місцевого розвитку» за сприяння Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку.

Довідка: Зузанна Ґінчанка народилася в 1917 р. у Києві. Дитячі та юнацькі роки провела в Рівному, де навчалася в польській гімназії. Була студенткою Варшавського університету. Товаришувала з Вітольдом Гомбровичем, Юліаном Тувімом, Юзефом Лободовським. Входила до літературних груп «Волинь» та «Скамандер». Твори поетеси друкувалися у виданнях «Wiadomości Literackie», «Sygnały», «Szpilki». Перша і єдина прижиттєва збірка «Про кентаврів» («O centaurach») вийшла друком у Варшаві в 1936 р. Повна збірка її творів «Зузанна Ґінчанка. Зібрані вірші» («Zuzanna Ginczanka. Wiersze zebrane») вийшла друком у 2014 р. у Польщі.

Напередодні Другої світової війни Зузанна Ґінчанка приїхала в Рівне, в гості до бабусі, де її застав прихід Червоної армії. У період першої радянської окупації мешкала в Рівному та Львові. Після захоплення німецькими військами Галичини у 1941 р. переховувалася в Львові, потім у Кракові. Розстріляна гітлерівцями в 1944 р.

Наталя ДЕНИСЮК

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Схожі публікації
Охман – голос Польщі просто з Америки
Статті
Син поляків, які вже багато років живуть у США, повертається до Польщі, щоб навчатися сольного співу, й аби спробувати власні сили, подає заявку на участь у телевізійному шоу талантів і виграє. Знайомтеся: Кристіан Охман – молодий музикант, який представляв Польщу на конкурсі «Євробачення–2022» у Турині і посів 12-те місце.
16 травня 2022
Завдяки лучанам у варшавській бібліотеці створили відділ української книги
Події
В одній із бібліотек польської столиці створили відділ української книги. До ініціативи долучилися лучани, які організували збір україномовних книжок для дітей, підлітків і дорослих. Примірники з квітня передають Державній бібліотеці в середмісті Варшави.
16 травня 2022
Стипендійна програма для музейників з України
Конкурси
Товариство «Польський національний комітет Міжнародної ради музеїв ICOM» реалізує стипендійну програму #HelpUkraine – ICOM Poland Relief Fund. Вона призначена для музейників з України.
16 травня 2022
Професор Рафал Латка: За замахом на Йоана Павла ІІ стояла радянська влада
Статті
Радянський Союз прийняв рішення усунути Йоана Павла ІІ таким чином, щоб ніхто не підозрював, що за замахом стоїть безпосередньо Москва. Безчинність західних спецслужб їм це тільки спростила – пише професор Рафал Латка з Інститутут національної пам’яті Польщі. 13 травня минає 41-а річниця замаху на життя Папи Римського Йоана Павла ІІ.
13 травня 2022
Луцьк отримав ще близько 20 тонн допомоги
Події
Близько 20 тонн гуманітарної допомоги прибуло до Луцька з Великої Британії. Вантаж спочатку доставили до польського міста Піла, звідки фундація «Mewa» привезла його в Україну.
13 травня 2022
ABC польської культури: Без останку відданий театру
Статті
Серцевий напад стався в цього великого актора 22 лютого 1992 р. у Новому театрі в Познані. Його останніми словами була репліка з «Короля Ліра» Шекспіра.
12 травня 2022
Архіви у смартфоні: в Україні представили Міжархівний пошуковий портал
Статті
Державна архівна служба представила єдиний «Міжархівний пошуковий портал», який містить майже півтора мільйона оцифрованих копій документів із трьох центральних архівів України. Завдяки цьому широке коло користувачів (незалежно від місця проживання) отримає доступ до архівних матеріалів.
11 травня 2022
8,9 тис. польських організацій у світі. У Варшаві представили актуальні дані
Події
Остання версія бази польських і полонійних організацій у світі містить 8,9 тис. суб'єктів, які розташовані в 115 країнах. Найбільша кількість поляків за межами Польщі проживає в США (близько 10 млн), а чисельні польські спільноти є в Німеччині, Великій Британії, Канаді, Франції, Ісландії, Литві тощо.
11 травня 2022
Поляки допомагають Гусятину
Статті
Місто Гусятин на Тернопільщині не залишається без допомоги поляків. Не тільки матеріальної: нещодавно діти з місцевої спортивної школи взяли участь у міжнародному футбольному турнірі у Вольштині.
10 травня 2022