Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини – під такою назвою до Списку світової спадщини ЮНЕСКО внесено комплекс пралісів, що лежить на території Словаччини, України та Німеччини. Українсько-словацьку частину цього комплексу було вписано до Списку у 2007 р., а у 2011 р. додано до нього було також букові ліси у Німеччині. Карпатська частина букових пралісів має протяжність 185 км – від Рахівських гір і Чорногори в Україні до Буковських Врхів та Вигорлату у Словаччині.
Під охороною ЮНЕСКО на цьому терені перебувають цінні недоторкані землі, на яких ростуть розлогі карпатські буки. Запис у Списку світової спадщини охоплює наступні населені пункти Словаччини: Гавешова, Рожок, Стужиця (усі – в Буковських Врхах), Кийовський праліс (по-іншому - Кийовська пуща) у горах Вигорлат;
України: Чорногора, Кузій-Трибушани, Мараморош, Стужиця-Ужок, Свидівець, Уголька-Широкий Луг;
Німеччини: Грумсінер Форст/Редернсвальде (Бранденбург), Національний парк Келлервальд-Едерзе (Гессен), Національний парк Ясмунд (Мекленбург-Передня Померанія), Серран (Мекленбург-Передня Померанія), Національний парк Гайніх (Тюрінгія).
Площа українсько-словацької частини об'єкту, тобто карпатських букових пралісів, сягає 77,971.6 га, з чого 29,278.9 га становить територія самого заповідника, а 48,692.7 га – охоронна зона. Понад 70% цих лісів знаходиться на території України.
Букові праліси Карпат є винятково цінним зразком натуральних незайманих лісів помірної кліматичної зони. Їх вважають найбільш репрезентативною екологічною моделлю, яка відображає процеси, що відбуваються у чистих та мішаних лісах за різних кліматичних умов. У Карпатах чудово збереглися лісові буки (Fagus sylvatica) та багато інших видів рослин. Букові праліси Карпат дуже важливі для розуміння процесу еволюції виду буків (Fagus), розповсюдженого у північній півкулі. Бук є одним з найважливіших елементів листяних лісів помірної зони, які 6500 років тому покривали 40% території Європи.
Важливо також, що ці ліси ростуть на всіх різновидах скель, що трапляються у Карпатах (кристалічні породи, вапняки, фліш, андезит), представляють 123 рослинні асоціації та володіють значним біологічним різноманіттям. На тлі інших лісів, внесених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, карпатські букові праліси вирізняються специфічною флорою і фауною, які є невід'ємною частиною екологічної довершеності їх екосистеми.
Природні низинні території розповсюдження букових лісів, де трапляються підйоми не вище 600 м, існують нині лише у Німеччині. На цих ареалах часто ростуть кількасотлітні дерева, а пеньки та дупла є ідеальним життєвим середовищем для птахів, стаючи запорукою розмаїття живих видів природи. Загалом, у букових пралісах Карпат є близько 10000 різних видів звірів, рослин та грибів.
Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини є також унікальним прикладом управління об'єктом, внесеним до Списку світової спадщини. Вони знаходяться на території відразу трьох держав, одна з яких (Німеччина) не має спільного кордону з двома іншими. Ефективне впровадження інтегрованої системи тристороннього менеджменту вимагає, у такому випадку, детального планування усіх процесів управління цим об'єктом. Головними частинами цього процесу є: координація діяльності та комунікації між організаціями, що займаються управлінням спадщиною у різних країнах, охорона гірських луків, заплав річок і солодководних екосистем, розвиток туризму, проведення наукових досліджень та моніторинг змін, зв'язки з громадськістю та освітня робота. Все це служить як для розбудови міжнародного колективу спеціалістів з охорони букових лісів та управління об'єктами зі Списку світової спадщини, так і для розвитку громадянського суспільства в Україні, Словаччині та Німеччині.
Наталія КАТРЕНЧІКОВА
