16 травня на факультеті філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбувся студентський перформанс «Love is Луцьк, Любов – це Łuck, Miłość – to Lutsk, Luzk – זה אהבה, Das Liebe ist – לוצק».

Що ж символізує така назва з переплетенням мов? Луцьк був і є містом полікультурним, тому саме таким поєднанням студенти показали, що протягом століть тут проживали в мирі і злагоді різні національності: євреї, українці, поляки, чехи, караїми, росіяни та ін. Кожна представлена театралізована історія була оповита магією кохання: хтось закохувався в людей, а хтось – у міста. Одна історія закінчувалася щасливим і трепетним почуттям, а інша – трагізмом і гірким осадом у душі. Разом ці епізоди, наче пазли, створили панораму кохання в Луцьку й продемонстрували, яким різним може бути це почуття.

«Краще за мене нехай скаже музика…» Від запального танго до історичної пісні білоруською мовою про князя Вітовта, від романтичного звучання саксофону до задумливої «Люди як кораблі» Скрябіна польською… Музика дійсно сказала дуже багато: талановиті студенти-музиканти Анастасія Подзізей, Юрій Близнюк, Олесь Яручик, Василь Притулюк та Дмитро Траутман подарували присутнім надзвичайно щирі композиції, під час виконання яких хотілось то радіти, то поринати в атмосферу роздумів та мрій, то танцювати. Зворушила глядачів також пісня В’ячеслава Хурсенка «Соколята» у виконанні Олега Ліщука та Віктора Рибарчука. Гармонійними були танго від Наталки Шпоняк та Марка Шаніна, румба від Ані Ничипорук та Максима Рижкова.

«Любов до брата чи любов до влади в цьому місті» – легенда про вкрадену корону Вітовта стала основою для розвитку сюжетної лінії заходу. Центральна сцена – діалог між князями (в ролі Вітовта – Руслан Кондзерський, Ягайло – Віктор Рибарчук), який демонструє глядачам братні міжусобиці й боротьбу за владу. Дорогоцінне каміння з корони, яку наказав відібрати і знищити Ягайло, розлетілось по всьому світу. Кожен епізод пов’язаний із цим камінням: сім’я єврея (в ролях Максим Драч та Ліна Васяк) та втрачена каблучка українця Петра (Ярослав Фенко), плітки бабки Євки (Катерина Крупніцька) та трагічна історія Магдалени Тализіної, привид якої і досі блукає стінами Луцького замку (Іванна Власюк). Герої знайомляться, закохуються, пізнають місто та стають частинкою цього калейдоскопу історії. Кохання об’єднує й окриляє, підіймає до небес та дарує найщиріші почуття. Луцьк об’єднує щирих та доброзичливих людей. Фотограф (Богдан Коваль) та неформалка (Ірина Власюк), дівчатка, що продають півники (Юлія Карманська та Іванна Ковч), закохана пара (Олена Якобчук та Олег Ліщук), друзі (Тетяна Бокотюк та Наталія Ружицька) – всі вони прониклися любов’ю до рідного міста.

Наскрізним образом став кликун – символ Луцька, який активно супроводжував глядачів крізь усі епізоди, своїми словами змусив замислитися про швидкоплинність часу та цінність життя. Неперевершений Роман Царенко в ролі кликуна розповів про першу згадку назви Луцьк в Іпатіїївському літописі, вшанував пам’ять видатних лучан, яких уже немає з нами (це В’ячеслав Хурсенко, Юрій Покальчук, Петро Мах, Василь Гей, Іван Корсак, Олександр Валента, Олександр Байдуков, Микола Кумановський та Василь Мойсей), та розкрив таємниці луцьких легенд та міфів.

Цей студентський перформанс об’єднав факультети (філології та журналістики, історичний, психології та соціології), групи, людей та почуття. А допомагала продумувати кожен образ та була поруч зі студентами на кожній репетиції доцент кафедри слов’янської філології СНУ імені Лесі Українки Ольга Яручик, натхненниця та ініціаторка заходу.

Марія ПАВЛОВИЧ,
студентка 3 курсу факультету філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки
Фото: Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

СТУДЕНТИ ПОКЛАЛИ ПОЕЗІЮ КОСТЕНКО ТА ШИМБОРСЬКОЇ НА МУЗИКУ

ЛІТЕРАТУРНА КАВ’ЯРНЯ В УНІВЕРСИТЕТІ ЗІБРАЛА ПОЦІНОВУВАЧІВ ПОЕЗІЇ