Повернуті із забуття: Мечислав Куликовський
Статті

Продовжуючи цикл статей про учасників польського антирадянського конспіративного Союзу збройної боротьби – 1, пропонуємо увазі Читачів «Волинського монітора» біографічний нарис про Мечислава Куликовського.

Мечислав Куликовський народився 2 серпня 1919 р. у селі Юлянівка (нині Житомирська область). Його батько, Ромуальд Куликовський (1891 р. н.), упродовж міжвоєнного періоду працював телеграфістом на залізничній станції Рівне, а після встановлення радянської влади був сторожем на асфальтному заводі. У власності Ромуальда Куликовського був один гектар землі та житловий будинок. Матір Мечислава, Станіслава Войцехівна Куликовська, займалася вихованням дітей. Мечислав мав меншого брата Юліана (1921 р. н.), в архівно-слідчій справі він фігурує як учень, та сестру Ядвігу (1925 р. н.), ученицю. Відомо, що Мечислав закінчив семирічну загальноосвітню школу, а згодом Рівненське комерційне училище. Також він три роки навчався в морському училищі в Гдині й за цей час побував у портах Франції, Англії, Італії та інших держав.

Станом на 1940 р. родина Куликовських у повному складі мешкала в Рівному на вулиці Ожешкової, 16. Після 17 вересня 1939 р. Мечислав працював помічником механіка на державному млині, розташованому на вулиці Фабричній у Рівному.

До лав польського підпілля його завербував Тадеуш Маркевич, із яким свого часу вони разом навчалися в комерційному училищі. Той з осені 1939 р. вчився в одному з інститутів Львова. Приїхавши у грудні 1939 р. на різдвяні канікули до Рівного, Тадеуш Маркевич у костелі зустрів Мечислава Куликовського. Між хлопцями зав’язалася розмова про майбутнє польської держави. Тадеуш розповів, що у Львові створена підпільна організація, яка буде боротися за відновлення Польщі. Але Мечислав мав цілком аргументовані сумніви в ефективності однієї організації, адже Польща не зуміла вистояти при наявності цілої армії. На це Тадеуш відповів, що осередки організації відкриють у кожному місті колишньої Польщі. Їх основою мають стати кадрові польські офіцери. Він попросив Мечислава про те, щоб, коли зі львівського керівного центру до Рівного приїде він або інша особа, той доправив його до полковника Яницького.

І дійсно, в другій половині січня 1940 р. на квартиру до Мечислава Куликовського зі Львова прибув чоловік зі шрамом на обличчі, який мав псевдонім «Віт». Як і було попередньо домовлено, він відвів Віта до полковника Юзефа Яницького й залишив там. Більше вони жодного разу не зустрічалися. З Яницьким Мечислав бачився ще раз під час виборів депутатів до Верховної Ради 24 березня 1940 р.

Мечислав Куликовський більше нічого не знав про діяльність СЗБ і не був знайомий ні з братами Язвінськими, ні з будь-ким іншим із підпілля.

До в’язниці в Рівному він потрапив 12 квітня 1940 р., коли його арештував третій відділ УДБ УНКВС у Рівненській області.

Під час арешту в Мечислава вилучили золотий годинник, дві золоті та одну срібну монети на суму 15 рублів 60 копійок царської чеканки, срібні монети (73 злотих польської чеканки), нікелеві монети (13 злотих 90 грошів) і польські паперові купюри (2 767 злотих). Усе передали на зберігання у фінвідділ УНКВС у Рівненській області.

На допитах та очних ставках, одна з яких відбулася 24 вересня 1940 р., стало відомо, що Мечислав Куликовський ще до створення СЗБ погодився долучитися до конспіративної групи, що виникла з ініціативи одного з поручиків Війська Польського (ім’я невідоме). Варто відзначити, що таких груп було багато, і діяли вони розрізнено й малоефективно. Під час зазначеної очної ставки Мечислав заявив: «Я дійсно є учасником антирадянської польської повстанської організації з листопада 1939 р., у яку мене втягнув житель Рівного, мій товариш Гомулка Антон». Антон дав Мечиславу завдання роздобути зброю. Тож під час поїздки в Барановичі він розповів своїй знайомій Анні Стаховській, працівниці тамтешнього поштового відділення, що належить до підпільної організації й хоче придбати зброю. Та пообіцяла в цьому допомогти. Однак Мечислав так і не виконав завдання Гомулки, а сам Гомулка невдовзі разом із родиною виїхав до Генерал-губернаторства.

Вироком Рівненського обласного суду, виїзне засідання якого відбулося 22–23 листопада в Дубні, та повторного судового засідання, яке пройшло 17–18 січня 1941 р., за ст. 54–2, 54–11 КК УРСР Мечислава Куликовського засуджено до шести років позбавлення волі у виправно-трудових таборах та обмеження у громадянських правах на п’ять років із конфіскацією всього майна.

Kulikowski

Заключенням прокуратури Рівненської області від 30 грудня 1993 р. Мечислав Куликовський підпадає під дію ст. 1 Закону Української РСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 р.

18 жовтня 1941 р. на підставі указу Президії Верховної Ради СРСР від 12 серпня 1941 р. Мечислава Куликовського звільнили з-під варти. Отже, в радянській неволі він перебував 1 рік, 6 місяців і 6 днів. Його подальша доля нам не відома.

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Тетяна Самсонюк – головний спеціаліст відділу використання інформації документів Державного архіву Рівненської області. Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» опрацьовані за архівно–слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють більшою кількістю інформації про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ДІЯЛЬНІСТЬ СОЮЗУ ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ – 1 НА РІВНЕНЩИНІ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ ВІДАВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: КАЗІМЕЖ ЯЗВІНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ЯЗВІНСЬКИЙ

КАЗІМЄЖ І ЯН ЯЗВІНСЬКІ З РІВНОГО. ПРОДОВЖЕННЯ ІСТОРІЇ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЄЖИ КРЮГЕР

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ОЛЬГЕРД ВІРПША

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ТРИБА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АНТОН МАЦЄЄВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МАЦЕЙ ЖОЛНЕРЧИК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ КОПИЦЯК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СИГІЗМУНД СОЧИНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ФЕЛІКС ГАЛАС

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АДАМ ВАГНЕР

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ ЯНИЦЬКИЙ

Схожі публікації
Повернуті із забуття: Болеслав Хиль
Статті
Черговий нарис у циклі про польських поліціянтів, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., присвячено Болеславу Хилю з Клевані. У листопаді 1939 р. Військовий трибунал 5-ї армії Українського фронту засудив його до розстрілу за те, що він був поліціянтом і в часи Другої Речі Посполитої «займався арештами комуністів».
19 липня 2022
Антон Мацєєвський: продовження історії
Статті
17 липня 1944 р. у битві під Анконою в Італії загинув уродженець Рівного Антон Мацєєвський. Перед вступом до лав Армії Андерса він був в’язнем радянських таборів, до яких потрапив за приналежність до польського підпілля.
17 липня 2022
Повернуті із забуття: Едмунд Кастнер
Статті
Черговий нарис у циклі про службовців польської державної поліції, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., присвячений Едмунду Кастнеру – поліціянту з Клевані. Його разом із колегами та інформаторами розстріляли на початку 1940 р., звинувативши в «активній боротьбі з революційним рухом» і «підготовці збройного повстання».
04 липня 2022
«Ці люди ходили зі мною одними вулицями». Презентували книгу про польське підпілля в Рівному
Статті
«Це книга – про питання вибору. Так, як перед нами, українцями, сьогодні стоїть вибір, долучитися до боротьби за незалежність чи шукати безпечніше місце, волонтерити чи перейти на сторону окупанта, такий самий вибір стояв перед поляками в 1939 р.», – сказала Тетяна Самсонюк, авторка видання «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941».
11 червня 2022
Повернуті із забуття: Владислав Якушевський
Статті
У міжвоєнний період Владислав Якушевський працював у поліційних відділках у Рівному, Ковелі, Дубні та Здолбунові. НКВС арештував його в листопаді 1939 р., а в березні 1941 р. за «активну боротьбу з революційним рухом» засудив до восьми років виправно-трудових таборів.
27 травня 2022
Повернуті із забуття: Стефан Яжомбковський
Статті
Стефан Яжомбковський, поліціянт із Глинська Чеського на Рівненщині, – герой нашого чергового нарису про працівників польської державної поліції, які зазнали репресій з боку радянської влади.
18 березня 2022
Повернуті із забуття: Юзеф Ричак
Статті
Після звільнення з Війська Польського Юзеф Ричак почав працювати в польській державній поліції. Служив, зокрема, в Рівному. З приходом у місто Червоної армії його арештували за «активну боротьбу з революційним рухом трудящих».
11 лютого 2022
Повернуті із забуття: Станіслав Пахольчик
Статті
«На протяжении длительного периода времени проводил борьбу против интересов рабочих и крестьян», – таким чином у постанові про притягнення до кримінальної відповідальності від 19 грудня 1939 р. окреслено злочини Станіслава Пахольчика, якому присвячено наш черговий нарис.
28 січня 2022
Повернуті із забуття: Юзеф Рещинський
Статті
Юзефа Рещинського з колонії Довганець Костопільського повіту напередодні Другої світової війни мобілізували в поліцію. Через це після встановлення радянської влади його арештував НКВС, а згодом засудив до п’яти років таборів.
14 січня 2022