Наприкінці листопада у Варшаві відбувся ІІ З’їзд випускників Стипендіальної програми уряду Польщі для молодих науковців. Більше 150 учасників взяли участь у міжнародній конференції «Досвід 100-ліття незалежності. Історія і перспективи».
В урочистому відкритті з’їзду, яке відбулося в колонній залі факультету історії Варшавського університету, взяли участь директор Центру східноєвропейських студій Ян Маліцький та заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький.
Із 2003 р. у рамках Стипендіальної програми для молодих науковців більше 700 фахівців з України, Грузії, Молдови, Білорусі, Вірменії та інших пострадянських країн провели дослідження та навчання при різних польських вишах. 26–28 листопада вони вкотре мали можливість осмислити результативність трансформаційних змін у регіоні після розпаду СРСР та оцінити ризики геополітичних викликів і міжнародних загроз у зв’язку із глобальним зростанням економічної нестабільності й посиленням недемократичних практик у регіоні.
Тематика виступів під час міжнародної конференції, організованої Центром східноєвропейських студій, стосувалася історичних, суспільних та культурних зрушень у Східній Європі. Волинь на конференції представляли науковці з Луцька, Рівного та Острога.
Фахівці Центру східноєвропейських студій спеціалізуються на прогнозуванні політичного розвитку регіону, саме тому одними з основних тем наукових дискусій були можливі сценарії поведінки Росії в регіоні та результативність введення воєнного стану в Україні у зв’язку з нещодавнім захопленням українських моряків в Азовському морі.
Важливою була також заключна дискусія на тему «Сучасні виклики в регіоні», яку модерував Адам Бальцер. Присутні обговорили зміни в позиціях держав регіону в міжнародних рейтингах за останні 10 років та можливі перетворення в регіоні у зв’язку з наступними президентськими виборами у США, брекзітом, посиленням агресивної політики Росії, змінами в економіці та енергетиці тощо.
Як зазначив Ернест Вицішкевич із Центру польсько-російського діалогу і порозуміння, для того, щоб краще зрозуміти сучасні виклики в регіоні, варто «дивитись не в телескоп, а в мікроскоп», аналізуючи події та тенденції в кожній східноєвропейській державі, а не в регіоні загалом, оскільки він надто розрізнений. Прогнозуючи майбутні політичні виклики, на його думку, варто враховувати не лише популізм, а й інші загрози (корупцію, економічні диспропорції, зменшення інвестиційної привабливості тощо), які можуть нести значно серйозніші ризики для розвитку кожної країни.
Анна-Марія Динер із Польського інституту міжнародних справ констатувала, що застосування сили – характерний інструмент закордонної політики сучасної Росії, а посилення економічних проблем у Москві могло би вплинути на здійснення подальших ірраціональних кроків та рішень. У подібній ситуації ніщо би так не умотивувало Україну, Грузію та Молдову швидше реформуватися, як перспектива вступу до Європейського Союзу.
Відповідаючи на запитання, чи Україна зробила все можливе в умовах гібридної війни з Росією, професор Джон Міцгєль із Колумбійського університету підкреслив, що Україна, на його думку, використала всі можливі інструменти для вирішення актуального конфлікту.
Своєю чергою, Ернест Вицішкевич при оцінюванні стану розвитку демократичних практик у регіоні зазначив, що факт відсутності однозначної відповіді на запитання, хто ж буде наступним президентом України, вказує на існування в Україні ознак справжньої демократії.
Віталій ЛЕСНЯК,
випускник Стипендіальної програми уряду
Республіки Польща для молодих науковців у 2011 р.,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури
Фото: studium.uw.edu.pl
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
