Фільм «Рейс» режисера Марка Півовського знято в 1969 р., коли закінчилася епоха Владислава Гомулки й починалося десятиліття «успіхів» соціалізму під секретарюванням Едварда Гєрека – господаря, перед візитом якого треба було фарбувати траву в зелений колір.
Стрічку знімали в Торуні, на Філадельфійському бульварі, й на Віслі, під Мужиновом біля Плоцька. Це був режисерський дебют Півовського. У фільмі зіграли чудові актори, відомі постаті польського кіно 70-х років: Ян Гімільсбах, Здзіслав Маклакевич і Станіслав Тим.
У цій стрічці не настільки важливий сюжет, як діалоги. Вони влучно відтворюють абсурдність Польської Народної Республіки, яка мала ще проіснувати до 1989 р., а, може, й довше.
Сама фабула дуже проста. На борт корабля зайцем потрапляє пасажир, якого помилково прийняли за масовика, тобто за культурно-освітнього працівника. Він проводить пізнавальну гру, бал-маскарад, інтелектуальну вікторину, фіззарядку, гру «Вгадай, хто вдарив» і великий бал на честь капітана.
Поряд із професіоналами – Здзіславом Маклакевичем, Станіславом Тимом, Ришардом Пєтруським, Зофією Червінською, Йолантою Льоте, Вандою Станіславською-Льоте – та знайомими режисер задіяв у зйомках звичайних людей, так званих натурників (набирав тільки таких, які не вміли ні співати, ні декламувати, ні танцювати). Серед них був, зокрема, Ян Гімільсбах, котрий разом із Маклакевичем утворив незвичний кінематографічний дует.
Картину завжди сприймали як метафору соціалістичної держави, яка пливе в нікуди, занурена в абсурдну новомову партійних діячів, котра відзначає нікому непотрібні свята і узалежнює людину.
До фільму влада ставилася дуже недовірливо: дозволила зробити дві копії за умови, що «Рейс» демонструватимуть без афіш і тільки в кінотеатрах альтернативного кіно.
Річковий пляж, який знято в першій сцені «Рейсу», – це берег Вісли в Торуні. Зараз на цьому місці – прекрасні міські бульвари, присвячені американському місту-побратиму Філадельфії.
У 2005 р. мерія урочисто відкрила пам’ятне місце. Стенди з кадрами фільму, мурал із рейсовими цитатами на стіні понад Віслою, а між ними знаходиться «Стара шарманка» – човен із перших сцен стрічки. В опитуванні тижневика «Polityka» в категорії «Найцікавіші польські фільми ХХ ст.» «Рейс» зайняв перше місце.
«Рейс» – кінематографічний жарт над польською соціалістичною буденністю, польськими вадами і слабкостями. Діалоги повні підтекстів, іронії та гумору, в них спостерігається зіткнення простодушності та високої культури.
«Я повністю погоджуюся з попереднім промовцем. Давайте перейдемо від слів до діла. Спочатку хотілося би сказати кілька слів…»
«Як немає теми, то можна просто тулити різні теми».
«А в польському фільмі, перепрошую, – нудота. Нічого не діється… Нічогісінько. (…) Діалоги погані… Дуже погані діалоги. Та й взагалі: абсолютний брак дії».
«Мені подобаються мелодії, які я вже раз чув. Але як же може мені подобатися пісня, яку я перший раз чую?»
«Кожні збори хтось має почати першим».
Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПЬОТР МІХАЛОВСЬКИЙ – РОМАНТИК У СЛУЖІННІ НЕЗАЛЕЖНІЙ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАГІЧНИЙ СВІТ ЮЗЕФА МЕГОФФЕРА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯЦЕК МАЛЬЧЕВСЬКИЙ – МАНІЯ СМЕРТІ Й ЛЮБОВ ДО ЖИТТЯ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АРТУР ҐРОТТҐЕР – ХУДОЖНИК НЕЗАЛЕЖНОЇ ПОЛЬЩІ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КОССАКИ – ДІД, БАТЬКО І СИН
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАЛА ВЕЛИКА ЛЮДИНА – ЯН МАТЕЙКО
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: А ЯК АССАМБЛЯЖ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Б ЯК БЕКСІНСЬКИЙ ЗДЗІСЛАВ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Ц ЯК ЦИБІС ЯН
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Д ЯК ДУНІКОВСЬКИЙ КСАВЕРІЙ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕРНО ЕРБ – НЕПРОСТИЙ ХУДОЖНИК ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ
