Помиляється той, хто заявляє, що білих круків не існує, що в усьому світі немає щасливчика, який бачив би його на власні очі.
І тим більш неймовірним здається той факт, що цього славнозвісного білого крука можна купити. Це не дуже просто, однак якщо в нас немає змії в кишені, білий крук може легко стати нашою власністю. Як це можливо? Достатньо мати велику терплячість і наполегливість, аби здобути таємні знання про виняткові й унікальні книги, тоді білий крук опиниться на полиці нашої домашньої бібліотеки.
Білий крук (biały kruk) – це ніщо інше, як надзвичайно рідкісний і дуже бажаний для колекціонерів екземпляр книги. Купівля омріяного видання вимагає від покупця, крім уже перерахованих умов, суттєвих коштів. З огляду на це власником білого крука не може стати той, хто має змію в кишені (ma węża w kieszeni), тобто скупа людина, яка неохоче прощається з грішми. Для такої особи витрата будь-якої суми пов’язана з душевним, якщо й не фізичним, болем.
Якщо ж таки плазун, на нещастя, знайде собі зручне й затишне житло в нашій кишені, ми ніколи не витратимо на себе стільки, аби виглядати на мільйон доларів (wyglądać jak milion dolarów), тобто приголомшливо. Однак у прагненні виглядати на мільйон можна перестаратися й стати схожим на дзідзю-пєрніка (dzidzia-piernik), що в польській мові є синонімом жінки зрілого віку, яка одягається як підліток, трішечки в чуже пір’я (cudze piórka), тобто вдає із себе когось іншого.
Ось такого чужого пір’я і змії в кишені не бажаю ані собі, ані будь-кому іншому.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
