Хрест Горошкевичів у Гуті Степанській
Статті

1940 р., а потім 1942 р. були для Гути Степанської дуже скорботними. Черговий спалах епідемії дизентерії спустошив парафію, призвівши до смерті 40 дітей. Тоді помер менший брат мого тата, семилітній Владислав. Він був таким радісним, здавалося, що не помирає, а просто засинає.

Мій тато, Щепан, бавився, вганяючи сокиру в колоду, бо чув про теслю, який робив це, похваляючись своїм умінням – заганяв сокиру між пальці ноги, аж доки одного разу не розрубав великого пальця навпіл. Коли це саме трапилося із моїм татом, він, не зволікаючи, сказав, що то все Владик. Владислава добряче відлупцювали. Невдовзі після цього він помер. Для мого тата почалася чорна смуга в житті. Доля сім’ї була така ж буремна, як і тодішні часи. Війна принесла Горошкевичам кільканадцять жертв: вони гинули й помирали за різних обставин, ніхто з них не має могили. Вцілілу частину колись великої родини вітри історії розвіяли світом. Ми й до сьогодні не знаємо, де вони і що з ними сталося. Чи взагалі пережили війну? Щоби вшанувати померлих і вбитих членів нашої сім’ї, ми встановили на цвинтарі в Гуті Степанській хрест, а точніше три хрести: великий, середній і малий – для вшанування покійних дорослих, молоді та дітей.

Мій тато, як і багато волинських дітей, став жертвою тих часів. Спробую в кількох реченнях розповісти про його життя. Він разом із рідними пережив жахливе вбивство свого брата Сташека, напад на Гуту Степанську, потім страшні дні поневірянь і переховування по лісах і болотах. Урешті Горошкевичів зі смертельної пастки вивели німці. Вони потрапили до селища Шкопау, де працювали на заводі. Голод – ось найкращий термін, що описує період їхнього перебування в Німеччині. Коли їх визволили, вони опинилися в американській окупаційній зоні. Потім кордони зон перемістили, і Горошкевичі потрапили до радянської. Проте вирішили не їхати за океан, чекали на діда Людвіга і брата Казика, які пропали безвісти. Казик знайшовся у 1956 р., а дідусь – ніколи.

Бабці Броніславі дісталося найгірше обійстя в Яблонові біля Жагані. Кращі господарства займали сильні, а з удовою ніхто не рахувався. Вона сама опікувалася малими дітьми. Надіялася, що вдасться повернутися на Волинь. У хаті панував голод, не вистачало коня, самі лише злидні та розпач. Тато пішов до школи, але ходив до неї недовго: мусив покинути навчання і йти пасти корів взамін за старе сало від «куркуля». Все його життя було сповнене важкою працею. І зараз, на схилі свого життя, він продовжує говорити «у нас», коли мова йде про Волинь. Тут, де зараз живе, він завжди почував себе чужаком. Завжди тужив за гутянською землею, землею обітованою. Він був і залишається для мене найбільшим авторитетом.

***

Сьогодні я закінчую свій цикл фоторепортажів. Дякую всім, хто добув разом зі мною до кінця. Редакції «Волинського монітора» дякую за те, що надала мені свої шпальти.

Дякую українцям, які допомагали встановлювати всі ці хрести, не чекаючи вдячності. Тут варто згадати слова отця Владислава Лукасевича: «Коли ти встановлюєш хрест, то його несеш». Скільки чудових людей я зустрів на своїй дорозі, скільки доброти вони виявили і скільки надали допомоги! Для примирення наших народів вони зробили більше, ніж усі разом взяті політики, дипломати й урядовці.

Найвлучніше описують мої почуття до всіх, хто мені зустрівся, слова Святого Йоана Павла ІІ: «Скільки Вас згадую, стільки Богу дякую».

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl

1. Моя бабуся Броня. Знімок зроблено в 1945 р. у Жагані у фотоательє «Foto Film St. Dyliński».

2. Діти біля труни матері в 1972 р. Всього бабуся мала 12 дітей, але на 1972 р. кілька вже померли, а Вероніка мешкала у США.

3. Тітка Вероніка Лозінська, дівоче прізвище Горошкевич. У червні їй виповниться 100 років. До сьогодні має чудову пам’ять. На фото із синами (зліва направо) Станіславом, Романом і Крісом.

4. Януш Горошкевич виготовляє хрест.

5. Хрест, встановлений у Гуті Степанській. На першому плані – покійний пастор Петро Юрчук.

6. Хрест урочисто освятив отець Сергій Забейда у травні 2008 р.

7. Пам’ятний хрест сім’ї Горошкевичів у Гуті Степанській.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

МІСЦЕ КОСТЕЛУ ПРЕСВЯТОГО СЕРЦЯ ГОСПОДА ІСУСА В ГУТІ СТЕПАНСЬКІЙ

ГУТА СТЕПАНСЬКА: НОВИЙ ЦВИНТАР

ГУТА СТЕПАНСЬКА: ХРЕСТ «ІСУСЕ, ПОРЯТУЙ НАС»

СТАРИЙ ЦВИНТАР У ГУТІ СТЕПАНСЬКІЙ

КЛАДОВИЩЕ ВОРЦЕЛІВ У СТЕПАНІ

РАФАЛІВКА В САРНЕНСЬКОМУ ПОВІТІ

АНТОНІВКА НА ГОРИНІ

НЕРУЧЕ У ГМІНІ СИЛЬНЕ

КЛАДОВИЩЕ У ВИРЦІ

ВІЛЬЧЕ У ГМІНІ СИЛЬНЕ

КОШИЩЕ В ГМІНІ КОЛКИ

НОВИЙ ЦВИНТАР У СТЕПАНІ

Схожі публікації
Нововолинська громада отримала два автомобілі для пожежників і медиків
Події
Польська гміна Ярачево передала Нововолинській громаді пожежний автомобіль та машину екстреної медичної допомоги. Про це повідомляє Нововолинська міська рада.
17 травня 2022
Охман – голос Польщі просто з Америки
Статті
Син поляків, які вже багато років живуть у США, повертається до Польщі, щоб навчатися сольного співу. Аби спробувати власні сили, він подає заявку на участь у телевізійному шоу талантів і виграє. Знайомтеся: Кристіан Охман – молодий музикант, який представляв Польщу на конкурсі «Євробачення–2022» у Турині і посів 12-те місце.
16 травня 2022
Завдяки лучанам у варшавській бібліотеці створили відділ української книги
Події
В одній із бібліотек польської столиці створили відділ української книги. До ініціативи долучилися лучани, які організували збір україномовних книжок для дітей, підлітків і дорослих. Примірники з квітня передають Державній бібліотеці в середмісті Варшави.
16 травня 2022
Стипендійна програма для музейників з України
Конкурси
Товариство «Польський національний комітет Міжнародної ради музеїв ICOM» реалізує стипендійну програму #HelpUkraine – ICOM Poland Relief Fund. Вона призначена для музейників з України.
16 травня 2022
Професор Рафал Латка: За замахом на Йоана Павла ІІ стояла радянська влада
Статті
Радянський Союз прийняв рішення усунути Йоана Павла ІІ таким чином, щоб ніхто не підозрював, що за замахом стоїть безпосередньо Москва. Безчинність західних спецслужб їм це тільки спростила – пише професор Рафал Латка з Інститутут національної пам’яті Польщі. 13 травня минає 41-а річниця замаху на життя Папи Римського Йоана Павла ІІ.
13 травня 2022
Луцьк отримав ще близько 20 тонн допомоги
Події
Близько 20 тонн гуманітарної допомоги прибуло до Луцька з Великої Британії. Вантаж спочатку доставили до польського міста Піла, звідки фундація «Mewa» привезла його в Україну.
13 травня 2022
ABC польської культури: Без останку відданий театру
Статті
Серцевий напад стався в цього великого актора 22 лютого 1992 р. у Новому театрі в Познані. Його останніми словами була репліка з «Короля Ліра» Шекспіра.
12 травня 2022
Архіви у смартфоні: в Україні представили Міжархівний пошуковий портал
Статті
Державна архівна служба представила єдиний «Міжархівний пошуковий портал», який містить майже півтора мільйона оцифрованих копій документів із трьох центральних архівів України. Завдяки цьому широке коло користувачів (незалежно від місця проживання) отримає доступ до архівних матеріалів.
11 травня 2022
8,9 тис. польських організацій у світі. У Варшаві представили актуальні дані
Події
Остання версія бази польських і полонійних організацій у світі містить 8,9 тис. суб'єктів, які розташовані в 115 країнах. Найбільша кількість поляків за межами Польщі проживає в США (близько 10 млн), а чисельні польські спільноти є в Німеччині, Великій Британії, Канаді, Франції, Ісландії, Литві тощо.
11 травня 2022